CBA公司公布京辽第三战裁判报告

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Комптон (значення).

Комптон (обсерватор?я)

Compton Gamma Ray Observatory
Загальна ?нформац?я
?нш? назви	CGRO, Комптон
Код NSSDC	1991-027B
Орган?зац?я	НАСА
Виготовлено з участю	TRW
Дата запуску	5 кв?тня 1991
Запущено з	Косм?чний центр ?мен? Кеннед?
Зас?б запуску	Шаттл ?Атлант?с? STS-37
Тривал?сть м?с??	9 рок?в, 2 м?сяц?
Дата виведення з орб?ти	4 червня 2000
Маса	17 000 кг
Висота орб?ти	450 км
Орб?тальний пер?од	90 хв (1,5 год, 5400 с)
Тип телескопа	Сцинтиляц?йн? детектори
Довжина хвил?	Гамма
Д?аметр	N/A
Поле зору	Залежить в?д ?нструменту
Фокальна в?дстань	N/A
?нструменти
BATSE	мон?торинг усього неба
OSSE	сцинтиляц?йний спектрометр
COMPTEL	комптон?вський телескоп
EGRET	широкопольний гамма-телескоп
Зовн?шн? посилання
?нтернет-стор?нка	NASA Compton Gamma Ray Observatory(англ.)

Гамма-обсерватор?я ?Комптон? (англ. Compton Gamma Ray Observatory, скор. CGRO) — косм?чна обсерватор?я, що працювала на орб?т? Земл? з 1991 по 2000 р?к ? детектувала випром?нювання в ?нтервал? в?д 20 кеВ до 30 ГеВ. Телескоп ?Комптон? належав до програми НАСА ?Велик? обсерватор???, запускався другим п?сля телескопа ?Габбл?. Обсерватор?я складалася з 4 головних телескоп?в на одному корабл?, як? спостер?гають у рентген?вському та гамма-д?апазонах, а також ?з р?зноман?тних спец?ал?зованих прилад?в та детектор?в. В?н був виведений на низьку опорну орб?ту висотою 450 км, щоб уникнути рад?ац?йних пояс?в Ван-Аллена. На той час обсерватор?я мала найб?льше корисне астроф?зичне навантаження (17 т).

Обсерватор?я названа на честь Артура Комптона, лауреата Нобел?всько? прем?? з ф?зики 1927 року, нагородженим за в?дкриття ефекту, названому його ?м'ям. Телескоп ?Комптон? виготовлений компан??ю TRW (зараз Northrop Grumman) та запущений на косм?чному шатл? ?Атлант?с? (м?с?я STS-37) 5 кв?тня 1991 року, пропрацював до 4 червня 2000 року. CGRO була м?жнародним про?ктом, додатков? внески робили також ?вропейське косм?чне агентство (?КА) та р?зноман?тн? ун?верситети.

?нструменти

Пор?вняння
?нструмент	Д?апазон, МеВ
BATSE	0,02 — 8
OSSE	0,05 — 10
COMPTEL	0,75 — 30
EGRET	20 — 30 000

Телескоп CGRO був обладнаний чотирма основними ?нструментами, що покривали безпрецедентн? ш?сть порядк?в електромагн?тного спектра, в?д 20 кеВ до 30 ГеВ (в?д 0,02 МеВ до 30 000 МеВ). У порядку зростання енерг?? спостережних фотон?в:

BATSE

?нструмент для досл?дження спалахових та транз??нтних под?й Burst and Transient Source Experiment (BATSE), що розроблений у Центр? косм?чних польот?в ?мен? Маршалла (НАСА), був призначений для знаходження коротких спалах?в (наприклад, гамма-спалах?в), а також мав можлив?сть проводити огляди всього неба. ?нструмент складався з восьми ?дентичних модул?в LAD (Large Area Detector), розм?щених на кутах обсерватор??. Кожний модуль являв собою кристал NaI(Tl) д?аметром 50,48 см ? товщиною 1,257 см з робочим енергетичним д?апазоном 20 кеВ — 2 МеВ, ? кристал NaI д?аметром 12,7 см товщиною 7,62 см з розширеним енергетичним д?апазоном до 8 МеВ. Ус? кристали були оточен? пластиковим сцинтилятором, що формував антизб?говий захист детектор?в в?д заряджених частинок косм?чних промен?в ? заряджених частинок рад?ац?йних пояс?в Земл?. Типова частота ре?страц?? спалах?в ?нструментом BATSE — приблизно один на день. Однак, якщо швидк?сть рахунку детектор?в р?зко зб?льшувалася, то показники детектор?в записувалися част?ше. Таким чином, зб?льшувалася розд?льна здатн?сть у час?, що надал? давало змогу будувати крив? блиску спалах?в.

Виведення обсерватор?? ?Комптон? на орб?ту косм?чним шаттлом ?Атлант?с?.

OSSE

Спрямований сцинтиляц?йний спектрометр Oriented Scintillation Spectrometer Experiment (OSSE), виготовлений у досл?дницьк?й лаборатор?? ВМФ США (англ. Naval Research Laboratory) ре?стрував гамма-промен?, що потрапляють у поле зору спектрометра, обмежене кол?матором розм?ром 3,8° × 11,4° FWHM. Детектори являли собою товст? сцинтиляц?йн? кристали NaI(Tl) д?аметром 30,3 см ? товщиною 10,2 см, оптично спряжен? з товстим кристалом CsI(Na) товщиною 76,2 мм, що працював за принципом прилад?в фосв?ч (Phoswich), тобто з в?дд?ленням швидких (~0,25 мкс) под?й, як? виникли в кристал? NaI, в?д пов?льних (~1 мкс), що сталися в кристал? CsI(Na). Таким чином кристал CsI(Na) слугував ефективним антизб?говим захистом в?д под?й, що приходять не через поле зору ?нструмента. Також антизб?говим захистом слугував ? кристал CsI(Na) цил?ндрично? форми, що оточував центральний детектор з бок?в. Кол?матор ?з вольфрамових пластин розташовувався в стакан? кристала CsI(Na) антизб?гового захисту. Чотири детектори цього ?нструмента працювали попарно, позм?нно чергуючи спостереження джерела та фоново? д?лянки для кращого урахування ?нструментального фону детектор?в.

COMPTEL

Комптон?вський телескоп Imaging Compton Telescope (COMPTEL), виготовлений в ?нститут? позаземно? ф?зики товариства Макса Планка, Ун?верситет? Нью-Гемпшира, Н?дерландському ?нститут? косм?чних досл?джень та Астроф?зичному департамент? ?КА, був призначений для визначення напрямк?в приходу фотон?в в д?апазон? 0,75—30 МеВ з точн?стю близько градуса. Поле зору приладу становило близько одного стерад?ана. Для ре?страц?? реальних гамма-фотон?в приладу було необх?дно спрацювання одночасно у двох сцинтиляторах: верхньому та нижньому. Гамма-промен?, розс?ян? на верхньому сцинтилятор?, залишали в ньому енерг?ю E₁, поглиналися в нижньому сцинтилятор?, залишаючи в ньому енерг?ю E₂. Знаючи ц? дв? величини, E₁, E₂, можна було визначити повну енерг?ю гамма-кванта, що над?йшов, та кут комптон?вського розс?ювання θ. Вим?рюючи положення на детекторах, у яких були заре?строван? под??, що були ?н?ц?йован? прийдешн?м гамма-квантом, можна було визначити к?льце напрям?в на неб?, з котрого прийшла заре?стрована под?я. Унасл?док вимоги практично строгого зб?гу час?в ре?страц?? под?й у двох детекторах (?з затримкою всього в наносекунди), б?льша частина фонових под?й у детектор? ефективно пригн?чувалася. Анал?зуючи велику к?льк?сть под?й з ?нформац??ю про ?к?льця? приходу фотон?в, можна було в?дновлювати карту неба з кутовою розд?льною здатн?стю близько одного градуса.

EGRET

Гамма-телескоп високих енерг?й Energetic Gamma Ray Experiment Telescope (EGRET) ре?стрував гамма-промен? в д?апазон? в?д 20 МеВ до 30 ГеВ з кутовим розд?ленням у частки градуса та енергетичним розд?ленням у 15 %. Прилад був розроблений у Центр? косм?чних польот?в ?мен? ?оддарда (США), ?нститут? позаземно? ф?зики Товариства Макса Планка та Стенфордському ун?верситет?. Детектор працював на принцип? ре?страц?? електрон-позитронних пар, що народжуються при проходженн? через об'?м детектора гамма-промен?в високих енерг?й. У детектор? вим?рювалися тра?ктор?? вторинних електрон?в та позитрон?в ? ?х повн? енерг??, що давало змогу згодом в?дновлювати ?нформац?ю про напрям гамма-кванта, що прийшов, та його енерг??.

Результати

М?сяць, видимий телескопом ?Комптон? у гамма-променях, б?льших за 20 МеВ. Вони з'являються завдяки бомбардуванню поверхн? М?сяця косм?чними променями. Сонце, в якого нема? под?бно? поверхн? з високим атомним номером, щоб бути м?шенню для косм?чних промен?в, не спостер?га?ться взагал? на цих енерг?ях. Вони надто велик? для того, щоб виникати п?д час первинних ядерних реакц?й, таких як термоядерний синтез.

Основн? результати

• ?нструмент EGRET уперше пров?в високояк?сний огляд неба в гамма-променях вище 100 МеВ. Як?сть даних EGRET було перевершено лише обсерватор??ю Fermi, що була запущена у 2008 роц?. Використовуючи дан?, з?бран? за чотири роки роботи, було в?дкрито 271 джерело, з яких 170 не ототожнен? з в?домими об'?ктами.
• ?нструмент COMPTEL вперше отримав карту Галактики в л?н?? випром?нювання рад?оактивного ?зотопу алюм?н?ю ²⁶Al, що утворю?ться при вибухах наднових.
• За допомогою ?нструмента OSSE були отриман? найкращ? на сьогодн? спектри р?зних галактичних та позагалактичних джерел в енергетичному д?апазон? до 1 МеВ. Кр?м того, ?нструмент OSSE завершив найповн?ший огляд галактичного центру, ? в?дкрив можливу ?хмару? антиматер?? над центром.
• ?нструмент BATSE заф?ксував понад 3000 гамма-спалах?в (найб?льший наб?р гамма-спалах?в на сьогодн?), що вперше дало змогу провести ряд важливих статистичних досл?джень. Серед ?ншого вдалося показати, що просторовий розпод?л гамма-спалах?в дуже однор?дний на неб? (це св?дчить про позагалактичну природу б?льшост? гамма-спалах?в, ? тому вони мають бути надзвичайно потужн?) ? що вони д?ляться на два велик? с?мейства: гамма-спалахи з середньою тривал?стю менше та б?льше 2 секунд. Зг?дно ?з сучасними уявленнями, под?л гамма-спалах?в за тривал?стю пов'язаний ?з в?дм?нностями в природ? астроф?зичних об'?кт?в, вибухи в яких приводять до гамма-спалах?в (злиття подв?йних чорних д?р або нейтронних з?р ? колапс масивно? зор?).
• В?дкриття перших чотирьох джерел гамма-промен?в, що повторюються; ц? джерела були в?дносно слабкими, здеб?льшого нижче 100 кеВ, ? мали непередбачуван? пер?оди активност? та пасивност?.

GRB 990123

Гамма-спалах GRB 990123 (23 с?чня 1999 року) — один ?з найяскрав?ших спалах?в, заре?строваних на той час, який мав оптичне п?слясв?чення, що спостер?галося протягом швидкого гамма-випром?нювання (зворотний ударний спалах). Це дало змогу астрономам вим?ряти червоний зсув z = 1,6 та в?дстань 3,2 Гпк. Комб?нуючи вим?ряну енерг?ю спалаху в гамма-променях та в?дстань, загальна випром?нена енерг?я, приймаючи ?зотропний вибух, може бути виведена ? в результат? прямого перетворення близько двох мас Сонця в енерг?ю. Це остаточно переконало товариство у тому, що п?слясв?чення гамма-спалах?в виника? внасл?док висококол?мованих вибух?в, котр? сильно зменшують потр?бний запас енерг??.

?нш? результати

• Завершення огляду залишк?в наднових. Також за допомогою ?нструмента BATSE був проведений найкращий на сьогодн? мон?торинг рентген?вських пульсар?в, що дало змогу провести ряд важливих тест?в р?зних астроф?зичних моделей акретуючих нейтронних з?р.
• В?дкриття коротких гамма-спалах?в у 1994 роц?, що походять в?д грозових хмар у земн?й атмосфер?.

Виведення з орб?ти

П?сля в?дмови одного з г?роскоп?в обсерватор?я була навмисно виведена з орб?ти. На той момент обсерватор?я була все ще робоча, однак в?дмова ще одного г?роскопа зробила б виведення з орб?ти набагато складн?шою й небезпечн?шою задачею. З деякими суперечками, НАСА з огляду на ?нтереси громадсько? безпеки вир?шило, що контрольоване пад?ння б?льш переважне, н?ж якщо дозволити апарату впасти навмання. На в?дм?ну в?д Косм?чного телескопа ?Габбл?, ?Комптон? не був розроблений для орб?тального ремонтування. В?н ув?йшов у земну атмосферу 4 липня 2000 року. Уламки супутника, що не згор?ли в атмосфер?, впали в Тихий океан. Це виведення стало першим навмисним контрольованим виведенням супутника, проведеним НАСА.

Див. також

• Програма ?Велик? обсерватор???

Посилання

• NASA Compton Gamma Ray Observatory site [Арх?вовано 16 Травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
• NASA CGRO images [Арх?вовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)