大家都跳小苹果，是群体狂欢还是被时代绑架？

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Гамма (значення).

Гамма-промен?
Наступник	рентген?вське випром?нювання
Гамма-промен? у В?к?сховищ?

百度 港澳台航线方面；东航继续执行每日1班合肥-台北，远东航继续执行每周2班合肥-台北；澳门航继续执行每周3班合肥-澳门。

Га?мма-випром??нювання або гамма-промен? — електромагн?тне випром?нювання найвищо? енерг?? з довжиною хвил? меншою за 1 ангстрем. Утворю?ться в реакц?ях за участю атомних ядер ? елементарних частинок у процесах розпаду, синтезу, ан?г?ляц??, п?д час гальмування заряджених частинок велико? енерг??.

Позначаються грецькою л?терою γ.

Гамма-промен? мають велику проникн?сть, не заломлюються, п?д час вза?мод?? з речовиною спричиняють ?он?зац?ю атом?в, породжують електрон-позитронн? пари.

Окрем? фотони в гамма-променях називають гамма-квантами.

Утворення

Схема рад?оактивного розпаду ⁶⁰Co. У результат? бета-розпаду утворю?ться ядро Ni^*60 у збудженому стан?. Згодом в?дбува?ться каскад переход?в в основний стан ?з випром?нюванням гамма-квант?в.

Одним ?з процес?в утворення гамма-квант?в ? випром?нювання рад?оактивним ядром, яке перебува? в збудженому стан?. Гамма-квант випром?ню?ться внасл?док переходу ядра з? збудженого стану в основний. При цьому не зм?нюються н? атомний номер, н? масове число ядра.

Гамма-кванти можуть з'являтися також в ?нших, складн?ших ядерних реакц?ях.

?ншим джерелом гамма-промен?в ? гальм?вне випром?нювання високоенергетичних заряджених частинок. Заряджен? частинки, рухаючись з прискоренням, випром?нюють електромагн?тн? хвил?. Спектр випром?нювання залежить в?д енерг?? частинки. Для того, щоб частинка випром?нювала гамма-кванти, ?? енерг?я ма? бути дуже високою, лежати в област? принаймн? десятк?в МеВ. Так? частинки можна отримати в прискорювачах, зокрема синхротронах.

Гамма-промен? можуть також утворюватися внасл?док ан?г?ляц?? частинок з античастинками. Оск?льки в такому випадку сумарний ?мпульс частинок та античастинок зазвичай невисокий, утворен? два гамма-кванти рухаються в протилежних напрямках. Одночасне детектування двох гамма-квант?в, що розповсюджуються в протилежних напрямках, ? експериментальним п?дтвердженням акту ан?г?ляц??.

Енерг?я

Енерг?я гамма-квант?в обмежена лише знизу — довжина хвил? у 1 ангстрем в?дпов?да? енерг?? фотона трохи б?льше за десять кеВ.

Енерг?я гамма-квант?в теплово? природи може досягати сотень кеВ — фотони з енерг??ю 1 МеВ випром?нюються абсолютно чорним т?лом температурою 2 млрд К.

При рад?оактивному розпад? утворюються гамма-кванти з енерг?ями в?д десятк?в кеВ до десятка Мев. У випадку β⁺-розпаду, при якому утворю?ться позитрон, в?н швидко ан?г?лю? з навколишн?ми електронами, випром?нюючи при цьому фотон з енерг??ю 511 кеВ.

При з?ткненн? частинок у прискорювачах утворюються фотони з енерг?ями у сотн? ГеВ.

Фотони з енерг?ями вище 30 ГеВ називають дуже високоенергетичними, а з енерг?ями вище 30 ТеВ — ультра-високоенергетичними, з енерг?ями вище 30 ПеВ — екстремально високоенергетичними. Так? гамма-кванти утворюються в астроф?зичних процесах, проте детектувати ?ж дуже складно. ?мов?рно, на 1 км2 поверхн? Земл? пада? менш н?ж один гамма-квант з енерг??ю вище за 30 ПеВ на день. Найб?льш енергетичне заф?ксоване гамма-випром?нювання прийшло з боку Крабопод?бно? туманност?. Енерг?я його фотон?в досягала 450 ТеВ.

Вза?мод?я з речовиною

Гамма-промен? мають найб?льшу проникн?сть з ус?х вид?в рад?ац??. В?дпов?дно, в?д них найважче захиститися. Вза?мод?я фотон?в великих енерг?й ?з речовиною слабка. Поглинаючись чи розс?юючись у речовин?, гамма-промен? передають велику енерг?ю зарядженим частинкам, як? в?дпов?дають за народження великого числа рад?ац?йних дефект?в. ?сну? три види вза?мод?? гамма-квант?в з речовиною: фотоефект, комптон?вське розс?ювання ? народження електрон-позитронних пар.

Явище фотоефекту залежить в?д вза?мод?? електромагн?тно? хвил? з електронами в склад? атом?в. Велика енерг?я, а отже й частота гамма-квант?в призводить до зменшення ефективност? тако? вза?мод??, оск?льки електрони стають надто ?нертними, щоб реагувати на швидк? зм?ни напруженост? електричного поля хвил?. Тому з? зб?льшенням енерг?? гамма-квант?в фотоефект, який ? основним типом вза?мод?? гамма-квант?в малих енерг?й з речовиною, да? дедал? менший внесок у процес ?хнього поглинання.

За великих енерг?й гамма-квант?в основним каналом поглинання ста? народження електрон-позитронних пар. Гамма-квант може утворити електрон-позитронну пару, якщо його енерг?я принаймн? вдв?ч? перевищу? масу спокою електрона. У порожньому простор? утворення електрон-позитронно? пари неможливо через вимогу одночасного виконання закон?в збереження енерг?? та ?мпульсу. Для утворення електрон-позитронно? пари потр?бне ще одне т?ло, яке могло б узяти на себе частину ?мпульсу, тому народження пар в?дбува?ться лише в речовин?.

За пром?жних енерг?й гамма-квант?в основним шляхом ?хньо? вза?мод?? з речовиною ? комптон?вське розс?ювання. Воно в?др?зня?ться в?д ?нших тип?в вза?мод?? тим, що розс?юючись на заряджених частинках, гамма-квант не зника?, а в?дда? лише частину енерг??.

Резонансне поглинання гамма-квант?в ядрами загалом не в?дбува?ться, оск?льки енерг?я гамма-кванта, який випром?ню?ться атомами, дещо в?др?зня?ться в?д р?зниц? енерг?й ядерних р?вн?в. Частина енерг?? йде на в?ддачу ядра. Однак таке поглинання можна спостер?гати в спец?альних умовах, забезпечених постановкою експерименту. Детальн?ше про це в статт? Ефект Месбауера.

Застосування

Попри небезпеку гамма-промен?в для живих орган?зм?в, вони застосовуються в медицин?. Здатн?сть високочастотних фотон?в руйнувати жив? кл?тини застосовують для стерил?зац?? медичних ?нструмент?в ? для знищення ракових кл?тин. Для д?агностики застосовують м?чен? атоми, як? випром?нюють гамма-промен?.

У 1950-х — 1970-х роках виникла галузь астроном??, яка вивча? косм?чн? об'?кти та процеси за ?х гамма-випром?нюванням.

Див. також

• Гамма-активац?йний анал?з
• Гамма-дефектоскоп?я
• Поль Ульр?ш В?ллар — першов?дкривач

Л?тература

• Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Булав?н Л. А., Тартаковський В. К. Ядерна ф?зика. — К. : Знання, 2005. — 439 с.
• (рос.) Коган Р. М., Назаров И. М., Фридман Ш. Д. Основы гамма-спектрометрии природных сред. — М. : Энергоатомиздат, 1991. — 233 с.

Посилання

• Гамма-випром?нювання // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.