《银河护卫队2》首批评价出炉 爆笑全场一致好评

основна одиниця SI
одиниця вим?рювання маси ? безпреф?ксна одиниця SI^d 

К?лограм
Однок?лограмова чавунна гиря, виготовлена зг?дно з рекомендац?ями R52 М?жнародно? орган?зац?? законодавчо? метролог?? для чавунних шестикутних гир
Загальна ?нформац?я
Система одиниць	Основн? одиниц? SI
Одиниця	маси
Позначення	кг?або?kg
Названа на честь	к?ло- ? грам
Розм?рн?сть	${\mathsf {M}}$
Перерахунок в ?нш? системи
1 кг в...	дор?вню?...
СГС	103 г
Евердьюпойс	≈?2,205 фунт?в
К?лограм у В?к?сховищ?

百度 　　易边再战，第57分钟，沃克斯接威尔森传中形成反越位，面对门将轻松推射得分。

К?логра?м (англ. kilogram, kilogramme) — одиниця вим?рювання маси в М?жнародн?й систем? одиниць (SI) та деяких ?нших метричних системах. За попередн?м означенням, прийнятим III Генеральною конференц??ю з м?р ? ваг (ГКМВ) у 1901 роц?: один к?лограм ? одиницею маси, що дор?вню? мас? м?жнародного прототипу к?лограма.

Чинне визначення (2018):

к?лограм визнача?ться через сталу Планка h, яка точно дор?вню? 6,62607015×10?34 Дж?с (кг?м2?с?1), та визначення метра ? секунди.

Тут метр визнача?ться ф?ксац??ю числового значення швидкост? св?тла у вакуум? c = 299 792 458 в одиницях м?с^?1, а секунда визнача?ться через частоту випром?нювання $\Delta \nu _{Cs}$ що в?дпов?да? переходу м?ж двома надтонкими р?внями основного стану атома цез?ю-133.

Визначений у цих одиницях к?лограм запису?ться так:

кг = (299792458)²/(662607015×10^?34)(9192631770)hΔν_Cs/c² = 917097121160018/6215410507259047510⁴²hΔν_Cs/c² ≈ (1475521399735270×10⁴⁰)hΔν_Cs/c².

Кр?м цього, к?лограм входить до числа семи основних одиниць SI, через як? визначаються ?нш? одиниц? ц??? системи, а також належить до числа основних одиниць у системах МКС, МКСА, МКГСС. В?н ? ?диною одиницею SI з преф?ксом. Одиниця маси без преф?ксу — грам — дор?вню? одн?й тисячн?й к?лограма. Скорочено к?лограм познача?ться малими л?терами кг, м?жнародне позначення kg.

К?лограм ? одиницею маси, а не ваги, хоча в повсякденному вжитку поняття маси й ваги часто ототожнюють. Одиницею вим?рювання сили (а вага — це сила, з якою т?ло д?? на опору або п?дв?с) у систем? SI ? ньютон.

Оск?льки маса прототипу к?лограма зм?ню?ться з часом, а точне визначення основно? одиниц? SI важливе для точних вим?рювань багатьох ф?зичних величин, у 2005 роц? М?жнародний ком?тет м?р ? ваг ухвалив р?шення про необх?дн?сть перевизначення к?лограма через фундаментальн? ф?зичн? стал?. XXVI Генеральна конференц?я з м?р ? ваг (13—16 листопада 2018 року) схвалила нове визначення к?лограма, засноване на ф?ксац?? чисельного значення пост?йно? Планка. Р?шення набуло чинност? 20 травня 2019 року. За цього з практично? точки зору значення к?лограма як одиниц? вим?рювання не зм?ню?ться, але ?снуючий ?прототип? (еталон) б?льше не визначатиме к?лограм, а буде переданий до музею.

Етимолог?я терм?на та вар?анти його вживання

Слово ?к?лограм? ма? походження в?д фр. kilogramme, яке, сво?ю чергою, утворилося в?д сл?в грец. χ?λιοι (chilioi), що означа? ?тисяча?, та грец. γρ?μμα (gramma), що означа? ?маленька вага?. Слово ?kilogramme? було закр?плене у французьк?й мов? у 1795 роц?. Французький вар?ант написання слова перейшов у Велику Британ?ю, де вперше був використаний у 1797 роц?, тод? як у США слово було узаконене у форм? ?kilogram?. У Велик?й Британ?? використовуються обидва вар?анти написання, хоча вар?ант ?kilogram? ста? поширен?шим. Написання kilogram ? сучасною формою, яка застосову?ться М?жнародним бюро м?р ? ваг, Нац?ональним ?нститутом стандарт?в ? технолог?? (NIST), Нац?ональним метролог?чним бюро Велико? Британ??, Нац?ональною науково-досл?дницькою радою Канади та Нац?ональним ?нститутом вим?рювань Австрал??. Положення про м?ри й ваги у Велик?й Британ?? не забороня? використання обох вар?ант?в написань.

У XIX стол?тт? французьке слово ?kilo?, як скорочення в?д ?kilogramme?, було запозичене в англ?йську, де стало використовуватись для означення як к?лограм?в, так ? к?лометр?в. У той час як використання ?kilo? було прийнятним у загальних випадках, наприклад у журнальних публ?кац?ях (The Economist), його використання зазвичай вважа?ться недопустимим у певних галузях, як-от науков? публ?кац??, тексти закон?в чи техн?чна документац?я, де автори зобов'язан? дотримуватись правил SI. Коли Конгрес США легал?зував метричну систему у 1866 роц?, в?н дозволив використання слова ?kilo? як альтернативу до слова ?kilogram?, але у 1990 роц? це р?шення було скасоване.

?стор?я

Сучасний к?лограм бере св?й початок в епоху Просв?тництва та Французько? революц??. У 1790 р. впливовий французький пол?тик ? дипломат Талейран-Пер?гор закликав створити нову систему одиниць вим?рювання, що включа? одиницю довжини, отриману з незм?нно? довжини в природ?, ? одиницю маси (тод? ваги), р?вну мас? одиниц? об'?му води. У 1791 р. Ком?с?я м?р ? ваг, призначена Французькою академ??ю наук, вибрала одну десятим?льйонну половини довжини мерид?ана як одиницю довжини ? назвала ?? метром. Спочатку тимчасово використовувалося значення мерид?ана, отримане на основ? вим?рювання, проведеного в 1740 р. Лу? де Лакайлем. У 1793 роц? Ком?с?я визначила одиницю маси як масу куб?чного дециметра дистильовано? води за температури 0 °С ? дала ?й назву грав. Дв? додатков? одиниц? — гравет (0,001 грава) та бар (1000 грав) — були додан?, щоб охопити той самий д?апазон, що й стар? одиниц?, що призвело до наступного десяткового ряду одиниць: м?л?гравет, сантигравет, децигравет, гравет, сантиграв, дециграв, грав, сантибар, децибар, бар. Зв'язок ?з звичною одиницею маси (гран), що використовувалась на той час у Франц??, був встановлений Лавуазь? та Аю?: 1 грав = 18841 гран.

Оск?льки еталон одиниц? маси на основ? води був би незручним ? нестаб?льним, регулювання торг?вл? вимагало практичн?шо? реал?зац?? визначення одиниц? маси. Тому еталон одиниц? маси грава був виготовлений як ц?л?сний металевий артефакт.

7 кв?тня 1795 року було проголошено нову одиницю грам як ?абсолютну вагу об'?му води, р?вному кубу одно? сото? частини метра за температури плавлення льоду?. Також було зам?нено назви ?нших одиниць — гравета, грава та бара. Новий грам дор?внював старому гравету. Чотири нов? преф?кси (дека-, гекто-, к?ло- та м?р?а-) були додан? до метрично? системи, щоб охопити майже той самий д?апазон одиниць, що ? в 1793 роц? (м?л?грам, сантиграм, дециграм, грам, декаграм, гектограм, к?лограм, м?р?аграм). Латунний прототип грава був перейменований на попередн?й к?лограм. К?лограм за такого означення був кратною граму одиницею, р?вною тисяч? грам?в. З огляду на те, що еталон у вигляд? певно? к?лькост? води був ненад?йним, постала проблема його практично? реал?зац??. Було виготовлено тимчасовий металевий еталон вагою у 1000 грам?в. Водночас було поставлено завдання точного вим?рювання маси одного куб?чного дециметра, тобто л?тра, води.

П?сля к?лькох рок?в досл?джень французький х?м?к Лу? Лефевр-Ж?но та ?тал?йський натурал?ст Джован? Фабброн? д?йшли висновку, що найточн?ше визначення буде не за температури плавлення льоду (0 °C) а за температури ?4 °C, за яко? густина води найб?льша . Визначена маса становила 99,9265 % тимчасового еталона. 1799 року було виготовлено платиновий еталон, маса якого в?дпов?дала мас? л?тра води за температури 4 °C. Цей к?лограм отримав назву к?лограма арх?ву ? слугував еталоном впродовж наступних 90 рок?в.

М?жнародний прототип к?лограма

Один з еталон?в к?лограма (США)

1875 року 17 кра?н св?ту п?дписали Метричну конвенц?ю, яка започаткувала процес створення м?жнародно? системи одиниць. На виконання ц??? домовленост? було виготовлено новий М?жнародний прототип к?лограма.

Сучасним еталоном к?лограма була цил?ндрична гиря висотою ? д?аметром 39 м?л?метр?в, що збер?га?ться в М?жнародному бюро м?р ? ваг у Севр? (передм?стя Парижа, Франц?я). Цю гирю в?длито 1879 року з? сплаву платини (90 %) та ?рид?ю (10 %), вперше виготовленого французьким х?м?ком Сент-Клер Дев?лем 1872 року. Завдяки використанню сплаву платини й ?рид?ю зб?льшилася тверд?сть зразка.

Прототип було затверджено I Генеральною конференц??ю м?р ? ваг 1889 року.

Кр?м власне прототипу, що носить назву IPK (англ. international prototype kilogram), у М?жнародному бюро м?р ? ваг (м. Сен-Клу, Франц?я) збер?га?ться ще ш?сть його коп?й за номерами: K1, 7, 8(41), 32, 43 та 47. Ще десять робочих коп?й (9, 31, 42′, 63, 77, 88, 91 та 650) для звичайного кал?брування ? дв? (25 та 73) для спец?ального використання, знаходяться також у Сен-Клу.

Понад 100 прототип?в цього еталона також збер?гаються в ?нших кра?нах як нац?ональн? прототипи.

Розмежування маси ? ваги

Вим?рювання маси через вагу т?ла — д?я сили тяж?ння на об'?кт вим?рювання виклика? деформац?ю пружини

Вим?рювання грав?тац?йно? маси — д?я сили тяж?ння на об'?кт вим?рювання зр?вноважу?ться д??ю сили тяж?ння на противагу

Коли к?лограм було затверджено як одиницю вим?рювання, ще не було ч?ткого розум?ння р?зниц? м?ж масою ? вагою. Маса — характеристика ?нертних чи грав?тац?йних властивостей т?л. Перша властив?сть в?добража?ться у першому (швидк?сть т?л залиша?ться незм?нною доти, поки на них не под?? зовн?шня сила) ? другому закон? Ньютона: a = F/m; тобто об'?кт масою m в 1 кг набуде прискорення a в 1 метр на секунду в квадрат?, коли на цей об'?кт д?? сила (чи р?внод?йна ус?х сил) в 1 ньютон, друга виража?ться законом всесв?тнього тяж?ння: грав?тац?йне притягування ? прямо пропорц?йним добутку мас. Вага — це сила, з якою т?ло д?? на опору або п?дв?с. Маса т?ла однакова в будь-якому м?сц? на Земл?, тод? як його вага залежить в?д сили тяж?ння, тобто, в?др?знятиметься. Вона залежить в?д географ?чно? широти й довготи, висоти над р?внем моря ? нав?ть в?д пор?д, що залягають п?д поверхнею у визначеному м?сц?.

З метою усунення плутанини, що ?снувала на той час, I Генеральна конференц?я м?р ? ваг (1889) затвердила м?жнародний прототип к?лограма як прототип одиниц? маси. У р?шеннях 3-? Генерально? конферец?? м?р ? ваг ч?тко розмежовано к?лограм як одиницю сили та к?лограм як одиницю маси.

?сну? також окреме фундаментальне ф?зичне питання про р?вн?сть ?нерц?йно? та грав?тац?йно? мас, але в контекст? визначення еталона к?лограма воно не сутт?ве.

Точн?сть еталона

Зм?на маси нац?ональних прототип?в к?лограма K21–K40 та сестринських коп?й K32 ? K8(41) з часом в?дносно м?жнародного прототипу. Ус? вим?рювання подано як в?дносн?. Вим?рювань маси, що св?дчили б про те, який ?з прототип?в найстаб?льш?ший щодо природних ?нвар?ант?в, нема?. ?сну? ?мов?рн?сть, що вс? прототипи зб?льшили свою масу за 100 рок?в, а K21, K35, K40 та м?жнародний прототип набрали меншу масу, н?ж ?нш?.

Точн?сть в?дтворення одиниц? маси — к?лограма — з допомогою прототипу к?лограма здеб?льшого задовольня? запити сучасно? науки й техн?ки (в?дносна похибка не перевищу? 2·10^?8). Проте перспективи ?х розвитку потребують подальшого п?двищення точност? в?дтворення одиниць маси. Кр?м того, зруйновн?сть та нев?дтворюван?сть м?жнародного прототипу к?лограма залиша? в центр? уваги метролог?в проблему встановлення природно? м?ри для к?лограма.

У результат? останнього (на 2005 р?к) з?ставлення коп?й та еталона к?лограма було виявлено, що сп?льний еталон (який перебува? в Париж?) поважчав на 28 м?крограм?в. З огляду на це, а також задля встановлення стаб?льного еталона маси, було запропоновано к?лька вар?ант?в зам?ни еталона к?лограма на над?йн?ший (наприклад, задаючи к?льк?сть атом?в у кристал? якого-небудь х?м?чного елемента чи через одиниц? енерг??, або за допомогою так званих ?обернених ампер-ваг?в?).

?нший напрям розв'язання ц??? проблеми полягав у розробленн? та створенн? зразк?в маси одно?зотопного складу. Зд?йснен? досл?дження показали реальну можлив?сть в?дтворення одиниц? маси з точн?стю, що набагато перевищу? будь-як? практичн? потреби.

Пропозиц?? нового еталону

До 2018 року к?лограм залишався ?диною одиницею SI, визначеною за допомогою артефакту. Ран?ше такою ж одиницею був метр, але пот?м в?н був перевизначений через ?нвар?антну ф?зичну сталу (довжину хвил? св?тла, випром?неного криптоном), таким чином одиницю довжини стало можливим в?дтворити в р?зних лаборатор?ях св?ту, користуючись ?нструкц?ями. На 94 конференц?? М?жнародного ком?тету м?р ? ваг 2005 року була прийнята рекомендац?я, що схожу процедуру потр?бно провести з к?лограмом.

У жовтн? 2010 року М?жнародний ком?тет м?р ? ваг проголосував резолюц?ю, яка закликала перевизначити к?лограм так, щоб в?н визначався через сталу Планка, значення яко? ф?ксувалося б точно. Резолюц?я була прийнята XXIV Генеральною конференц??ю м?р ? ваг в жовтн? 2011 року, а кр?м того дата XV конференц?? була перенесена з 2015 на 2014 р?к. Таке визначення теоретично дозволя? будь-якому приладу, здатному визначити к?лограм через сталу Планка з потр?бною точн?стю ? стаб?льн?стю, стати новим еталоном. Таку здатн?сть мають, наприклад, ватов? терези.

Кратн? й частинн? одиниц? к?лограма

З ?сторичних причин, назва ?к?лограм? уже м?стить десятковий преф?кс ?к?ло?, тому кратн? й частинн? одиниц? утворюють, шляхом при?днання стандартних преф?кс?в SI до назви або позначення одиниц? вим?рювання ?грам? (яка у систем? SI сама ? частинною: 1 г = 10^?3 кг).

Зам?сть мегаграма (1000 кг), зазвичай, використовують одиницю вим?рювання ?тонна?.

У визначеннях потужност? атомних бомб у тротиловому екв?валент? зам?сть г?гаграма застосову?ться к?лотонна, зам?сть тераграма — мегатонна.

Кратн?				Частинн?
Величина	Назва	Позначення		Величина	Назва	Позначення
101 г	декаграм	даг	dag	10?1 г	дециграм	дг	dg
102 г	гектограм	гг	hg	10?2 г	сантиграм	сг	cg
103 г	к?лограм	кг	kg	10?3 г	м?л?грам	мг	mg
106 г	мегаграм	Мг	Mg	10?6 г	м?крограм	мкг	μg
109 г	г?гаграм	Гг	Gg	10?9 г	нанограм	нг	ng
1012 г	тераграм	Тг	Tg	10?12 г	п?кограм	пг	pg
1015 г	петаграм	Пг	Pg	10?15 г	фемтограм	фг	fg
1018 г	ексаграм	Ег	Eg	10?18 г	атограм	аг	ag
1021 г	зетаграм	Зг	Zg	10?21 г	зептограм	зг	zg
1024 г	йотаграм	Йг	Yg	10?24 г	йоктограм	йг	yg
1027 г	роннаграм	Рг	Rg	10?27 г	ронтограм	рг	rg
1030 г	кветаграм	Квг	Qg	10?30 г	квектограм	квг	qg
застосовувати не рекомендовано    не застосовуються або р?дко застосовуються на практиц?

Сп?вв?дношення з ?ншими одиницями маси

1 техн?чна одиниця маси (kgt) = 9,80665 кг

1 гамма (γ) = 1×10?9 кг = 1 мкг

1 гран (gr) ≈ 6,479891×10?5 кг

1 скрупул (scr)≈ 1,295978×10?3 кг

1 пен?вейт (dwt) ≈ 1,555174×10?3 кг

1 драхма брит. (dr, dr.av) ≈ 1,77184×10?3 кг

1 фармац?йна драхма (dr ap) ≈ 2,1943×10?3 кг

1 тройська унц?я (oz, ozt) ≈ 3,11035×10?2 кг

1 брит. унц?я (oz) ≈ 2,8349523×10?2 кг

1 тонна проб?рна коротка (short assay ton, AT) ≈ 2,916667×10?2 кг

1 тонна проб?рна довга (long assay ton, AT) ≈ 3,26667×10?2 кг

1 фунт торговельний брит. (lb, lb.av) ≈ 0,45359237 кг

1 фунт фармац?йний ? тройський (lb.ap, lb.tr) ≈ 0,3732417 кг

1 слаг (slug) = 14,5939 кг

1 стоун (stone) = 6,35029318 кг

1 квартер (qr, qr.av) ≈ 12,7006 кг

1 центнер короткий (американський) (cwt) = 45,359237 кг

1 центнер довгий (англ?йський або лондонський) (sh cwt) = 50,80234544 кг

1 довга (англ?йська) тонна (ton, long ton) = 1016,0469088 кг

1 коротка (американська) тонна (ton, short ton) = 907,18474 кг

Див. також

• Атомна одиниця маси
• Грав — початкова назва к?лограма
• К?лограм-сила
• К?лограм-сила-метр
• М?жнародна система одиниць (SI)

Джерела

1. Наказ М?н?стерства економ?чного розвитку та торг?вл? Укра?ни в?д 25.08.2015 № 914. [Арх?вовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень пох?дних одиниць SI, десяткових кратних ? частинних в?д одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також ?х позначень та Правил застосування одиниць вим?рювання ? написання назв та позначень одиниць вим?рювання ? символ?в величин.
2. Сук О. П., Базакуца В. А. Ф?зичн? величини та одиниц?. — Х. : ХДПУ, 1998. — 320 с.
3. Смирнова Н. А. Единицы измерений массы и веса в международной системе единиц. — М. : Издательство комитета стандартов, мер и измерительных приборов при Совете министров СССР, 1966. — 60 с.

Посилання

• К?лограм // Словник укра?нсько? мови : в 11 т. — Ки?в : Наукова думка, 1970—1980.
• К?лограм [Арх?вовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
• Килограмм // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : ?Советская энциклопедия?, 1969—1978. (рос.)
• New Measurement Will Help Redefine International Unit of Mass. News (англ.). NIST. 30 червня 2017. Арх?в ориг?налу за 18 липня 2017. Процитовано 6 липня 2017.
• Б?ленко ?. ?. Ф?зичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.