关于举办第十九届中国高速公路信息化研讨会的通知

百度 （海外网侯兴川）本文系版权作品，未经授权严禁转载。 Сп?вдружн?сть Австрал?? англ. Commonwealth of Australia
Прапор Герб
Дев?з: в?дсутн?й (ран?ше Advance Australia)
Г?мн: ?Уперед, прекрасна Австрал??? англ. Advance Australia Fair
Розташування Австрал??
Столиця	Канберра
Найб?льше м?сто	С?дней
Оф?ц?йн? мови	англ?йська1
Форма правл?ння	конституц?йна монарх?я
- монарх	Чарльз III
- генерал-губернатор	Дев?д Герл?
- прем'?р-м?н?стр	Ентон? Албан?з?
Незалежн?сть	в?д Велико? Британ??
- Конституц?йний акт	1 с?чня 1901
- Австрал?йський акт	3 березня 1986
Площа
- Загалом	7 688 287 км2 (6-те)
- Внутр. води	0,76 %
Населення
- оц?нка 2024	27 204 809 (51-ше)
- перепис 2021	25 422 788
- Густота	3,3/км2 (236-те)
ВВП (ПКС)	2018 р., оц?нка
- Повний	$1.31 трлн (19-те)
- На душу населення	$52 191 (17-те)
ВВП (ном.)	2018 р?к, оц?нка
- Повний	$1.5 трлн (13-те)
- На душу населення	$59 655 (10-те)
?ЛР (2017)	0,939 (дуже високий) (3-т?)
Валюта	Австрал?йський долар (AUD)
Часовий пояс	дек?лька2 (UTC+8 — +10,5)
Коди ISO 3166	AU / AUS / 036
Домен	.au
Телефонний код	+61
1Англ?йська мова ?де юре? не ма? жодного оф?ц?йного статусу. 2?снують деяк? в?дхилення в?д зазначених часових пояс?в (див. Адм?н?стративний под?л).
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Австрал?я

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Австрал?я.

Австра?л?я, або Сп?вдру?жн?сть Австра?л??, (англ. Commonwealth of Australia) — незалежна федеративна держава, розташована у П?вденн?й п?вкул? на однойменному материку, до яко? також належать прилеглий великий остр?в Тасман?я на п?вдн? й численн? др?бн? навколо, серед яких Норфолк ? Лорд-Гав у Тихому океан?, Кокосов? острови в ?нд?йському та ?нш?. Площа кра?ни становить 7 688 287 км2, це 6-те м?сце серед кра?н св?ту ? перше серед кра?н Океан??. Австрал?я на п?вноч? в?дд?лена в?д Папуа Ново? Гв?не? водами Торресово? протоки, водами Тиморського ? Арафурського мор?в — в?д ?ндонез?? та Сх?дного Тимору; на сход? — водами Коралового моря в?д Соломонових Остров?в, Вануату ? Ново? Каледон?? (Франц?я); на п?вденному сход? — Тасмановим морем в?д Ново? Зеланд??.

Населення кра?ни становить 25,25 млн ос?б. В Австрал?? багато ?мм?грант?в, як? становлять 26 % населення, за цим показником кра?на пос?да? 9-те м?сце у св?т?. Столиця Австрал?? — м?сто Канберра — розташоване у спец?ально створен?й Австрал?йськ?й столичн?й територ??. Найб?льше м?сто — С?дней. Кра?на високо урбан?зована. Населення розпод?лене по територ?? кра?ни дуже нер?вном?рно: б?льш?сть мешканц?в прожива? на п?вденному сход?, у штатах В?ктор?я та Новий П?вденний Уельс. Близько 60 % населення прожива? в найб?льших м?стах та ?хн?х агломерац?ях: С?дней, Мельбурн, Брисбен, Перт та Адела?да. Середня густота населення — 3,3 особи на км2, це один ?з найнижчих показник?в у св?т?.

За сотню рок?в кра?на зберегла та стаб?льно п?дтриму? л?берально-демократичну пол?тичну систему. Австрал?я — конституц?йна монарх?я, яку очолю? британський монарх (Карл III), представлений генерал-губернатором (Сем Мостин). Виконавча влада в кра?н? представлена каб?нетом м?н?стр?в на чол? з прем'?р-м?н?стром (Скотт Морр?сон), що признача?ться двопалатним парламентом. Федерац?я склада?ться з 6 штат?в, як? мають власн? уряди ? парламенти, ? 10 окремих територ?й. Австрал?я — головна в?йськово-пол?тична сила в рег?он?, 13-те м?сце у св?т? за в?йськовими витратами. Австрал?я ? членом Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й (UN), Велико? двадцятки (G20), Сп?вдружност? Нац?й, Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS), Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку (OECD), Форуму тихоокеанських остров?в (PIF), Св?тово? орган?зац?? торг?вл? (WTO), Аз?йсько-тихоокеанського економ?чного сп?вроб?тництва (APEC), механ?зму АСЕАН +6.

Австрал?я була заселена кор?нними австрал?йцями близько 60 тис. рок?в тому. Австрал?йськ? аборигени розмовляли мовами, що становлять 250 окремих груп. Образотворче мистецтво абориген?в, з яким можна ознайомитись на скелях у р?зних куточках кра?ни, ? найстар?шим у св?т?. Уперше ?вропейц? з'явились на континент? 1606 року п?д час голландсько? експедиц?? В?ллема Янсзона. Сх?дна частина Австрал?? була досл?джена британською експедиц??ю Джеймса Кука наприк?нц? XVIII стол?ття. 26 с?чня 1788 року була заснована перша австрал?йська колон?я — Новий П?вденний Уельс, цього дня в?дзнача?ться нац?ональний день Австрал??. 1829 року з утворенням Зах?дно? Австрал?? вся територ?я Австрал?? була включена до складу британсько? корони. До колон?? на пост?йне проживання засилали засуджених, так британц? поступово заселили п?вденно-сх?дне узбережжя континенту. На початку 1850-х рок?в у кра?н? розпочалась ?золота лихоманка?, що зб?льшила чисельн?сть населення та значно пожвавила економ?ку. Населення континенту пост?йно зростало, до 1850-х рок?в б?льша частина територ?й була досл?джена. Загалом створили 6 самоврядних колон?й. 1 с?чня 1901 року ц? колон?? об'?дналися, утворивши Австрал?йський Союз.

Австрал?я — найстар?ший, найпласк?ший ? найсух?ший континент з найменш родючими ?рунтами на планет?. Величезн? розм?ри кра?ни забезпечують р?зноман?ття ландшафт?в ?з пустелями в центр?, троп?чними л?сами на п?вн?чному сход? й г?рськими хребтами на сход?. Австрал?я ма? багат?, хоча ще не повн?стю досл?джен? природн? ресурси.

Австрал?я — кра?на з високорозвиненою економ?кою, за цим показником вона пос?да? 13-те м?сце серед кра?н св?ту. ?? економ?ка забезпечу? 13-ту сходинку в рейтингу кра?н за доходом на особу. Австрал?я отриму? доходи в?д видобутку й експорту корисних копалин, с?льськогосподарсько? сировини, телекомун?кац??, банк?всько? д?яльност? та виробництва. Австрал?я пос?да? перш? позиц?? у р?зноман?тних рейтингах кра?н, як-от як?сть життя, охорона здоров'я, осв?та, тривал?сть життя, економ?чна свобода та захист громадських ? пол?тичних прав, 3-т? м?сце серед кра?н св?ту за показником людського розвитку та 8-ме за загальним розвитком демократ??.

Назва

Оф?ц?йна назва — Австрал?я (англ. Australia; англ. вимова: [??stre?li?]). Зг?дно з р?шенням уряду в?д с?чня 1976 року, за межами кра?ни ?? називають просто Австрал?я, а уряд — австрал?йським, усередин? кра?ни — Австрал?йський Союз ? уряд Союзу.

Назва кра?ни походить в?д латинського терм?на Terra Australis, що означа? ?п?вденна земля?. Територ?я була названа так ранн?ми ?вропейськими досл?дниками, що вважали г?потетичний австрал?йський материк набагато б?льшим, таким, що спроможний вр?вноважити суход?л п?вн?чних материк?в. Ще на карт? давньогрецького ученого Птолемея на п?вдень в?д п?вденного троп?ка значиться Нев?дома П?вденна земля (англ. Terra Australis Inkognita). Уперше топон?м ?Австрал?я? англ?йською мовою використано 1625 року в прац? ?Нотатка про П?вденну Землю Святого Духа? (англ. A note of Australia del Espíritu Santo) Р?чарда Гаклюйта, яку вперше видав Семюель Поур в антолог?? ?Hakluytus Posthumus?. Це помилкове спотворення ориг?нального ?спанського топон?ма остров?в Вануату.Н?дерландською топон?м уперше був використаний 1638 року в присл?вников?й форм? н?д. australische для позначення новов?дкритих земель на п?вдень в?д Батав??. Голландськ? вчен?, на в?дм?ну в?д ?нших ?вропейських, що продовжували користуватись латинською назвою, стали вживати терм?ни як australisch, так ? Нова Голланд?я (н?д. Nieuw Holland), який запропонував Абель Тасман 1644 року. Британський мандр?вник Метью Фл?ндерс, який першим обплив навколо Австрал?? ? склав карту австрал?йських берег?в, вжив терм?н ?Австрал?я? у сво?й робот? ?Подорож до П?вденно? Земл?? (англ. A Voyage to Terra Australis) як такий, що ?б?льш при?мний для вуха й под?бний до ?нших назв континент?в?. Перше оф?ц?йне затвердження топон?ма в?дбулося у кв?тн? 1817 року, коли губернатор Нового П?вденного Уельсу Лохлен Маккуор? отримав карти Фл?ндерса в?д лорда Генр? Батерста. Уже у грудн? в?н рекомендував Колон?альному м?н?стерству оф?ц?йно дотримуватись ц??? назви в документооб?гу. 1824 року Британське адм?ралтейство погодилось на використання топон?му на вс?х сво?х картах. 1830 року Г?дрограф?чне бюро видало перший оф?ц?йний ?Дов?дник Австрал??? (англ. The Australia Directory).

З початку XX стол?ття вживають також скорочений розмовний вар?ант назви кра?ни — Оз, Озз? (англ. Oz; Aussie). Часто щодо мешканц?в Австрал?? вживають терм?н ?антиподи?, а стосовно кра?ни — ?Земля п?д низом? (англ. Land Down Under) або просто ?П?д низом? (англ. Down Under). ?нш? поширен? еп?тети Австрал??: ?Велика П?вденна земля? (англ. the Great Southern Land), ?Щаслива земля? (англ. the Lucky Country) — через однойменну книгу Дональда Горна 1964 року, ?Засмагла кра?на?(англ. the Sunburnt Country) — через типове палюче сонце в ясному неб?, ?Темно-коричнева кра?на? (англ. the Wide Brown Land) — через кол?р ?? ?рунт?в. Останн? два вперше введен? в об?г австрал?йською поетесою Дороте?ю Макеллар 1908 року в знаковому патр?отичному в?рш? ?Моя кра?на?.

Природа

Австрал?йський Союз повн?стю займа? однойменний материк ?з низкою прилеглих остров?в, найб?льший ?з яких — Тасман?я. Австрал?ю часто називають островом-континентом через ?? розташування на однойменному найменшому з ус?х континент?, або найб?льшим островом на планет?. Площа кра?ни дор?вню? 7 688 287 км2, 6-те м?сце серед кра?н св?ту, перше в Океан??. Це трохи б?льше н?ж площа США без Аляски ? Гава?в. Це найб?льша держава П?вденно? п?вкул? та найб?льша держава без сухопутних кордон?в. Площа власне континенту становить 7 617 930 км2 (2 941 300 кв. миль) + 0,1 млн км2 прилеглих остров?в. Переважно р?внинний сухий материк (одну третину материка займають троп?чн? пустел?). На п?вноч? кра?на омива?ться водами Арафурського ? Тиморського мор?в, затоки Карпентар?я, на п?вдн? —водами Велико? Австрал?йсько? затоки, на заход? — в?дкритими водами ?нд?йського океану, на сход? — водами Коралового ? Тасманового мор?в, Тихого океану. Довжина берегово? л?н?? Австрал?? становить 34,2 тис. км (не враховуючи узбережжя остров?в). Берегова л?н?я розчленована мало, найб?льш? п?вострови — Кейп-Йорк ? Арнемленд.

Географ?чне положення

Територ?я Австрал?йського Союзу розташована м?ж 9° ? 55° паралелями п?вденно? широти та 72° ? 167° мерид?анами сх?дно? довготи. Кра?на простяга?ться з п?вноч? на п?вдень на 3200 км, ?з заходу на сх?д — на 4100 км.

Крайн? пункти Австрал?йського Союзу:

• Крайня п?вн?чна точка — остр?в Брамбл-Кей (англ. Bramble Cay) у Торресов?й протоц? 09°08′00″ пд. ш. 143°52′00″ сх. д.
• Крайня п?вденна точка — острови Б?шоп ? Клерк (англ. Bishop and Clerk Islets) на п?вденний зах?д в?д острова Маккуор? 55°07′ пд. ш. 158°41′ сх. д.
• Крайня зах?дна точка — острови Макдональд (англ. McDonald Islands) 53°02′20″ пд. ш. 72°36′04″ сх. д.
• Крайня сх?дна точка — остр?в Норфолк (англ. Norfolk Island) 29°02′00″ пд. ш. 167°57′00″ сх. д.

• 
  Морськ? кордони Австрал?йського Союзу
• 
  Мис Йорк
• 
  П?вденно-Сх?дний мис
• 
  Мис Ст?п-Пойнт
• 
  Мис Байрон
• 
  Центр Ламберта

Крайн? пункти континенту:

• Крайня п?вн?чна точка — мис Йорк (англ. Cape York) 10°41′00″ пд. ш. 142°32′00″ сх. д.
• Крайня п?вденна точка — мис П?вденно-Сх?дний (англ. South Point) 39°08′10″ пд. ш. 146°22′30″ сх. д.
• Крайня зах?дна точка — мис Ст?п-Пойнт (англ. Steep Point) 26°09′05″ пд. ш. 113°09′20″ сх. д.
• Крайня сх?дна точка — мис Байрон (англ. Cape Byron) 28°38′00″ пд. ш. 153°39′20″ сх. д.
• Географ?чний центр — центр Ламберта (англ. Lambert Centre) 25°56′50″ пд. ш. 133°12′30″ сх. д.

Час в Австрал??: UTC+10 (+8 годин р?зниц? часу з Ки?вом). Л?тн?й час вводиться першо? нед?л? жовтня переводом годинниково? стр?лки на 1 годину вперед, скасову?ться в першу нед?лю кв?тня переводом годинниково? стр?лки на 1 годину назад. Континентальна Австрал?я лежить у трьох годинних поясах: UTC+8, UTC+9,5, UTC+10; разом ?з островами зовн?шн?х територ?й: в?д UTC+5 на остров? Герд до UTC+11 на остров? Норфолк.

Геолог?я

Австрал?я — дуже старий континент, що лежить на ?ндо-Австрал?йськ?й л?тосферн?й плит?. У його основ? на заход? й у центр? (приблизно 70 % континенту) лежить докембр?йський кратон, перекритий масивним осадовим чохлом. Найстар?ш? г?рськ? породи досягають в?ком 2,7 млрд рок?в. Центральна частина континенту зазнавала тривалого занурення у минул? геолог?чн? епохи. П?зн?ш? п?дняття та денудац?? зробили з Австрал?? найпласк?ший континент ?з вир?вняним та в?дносно одноман?тним рель?фом. З? сх?дного краю до древнього кратону наприк?нц? палеозою при?дналась г?рська кра?на (каледонського й герцинського гороутворення), що була зруйнована екзогенними процесами. В п?зньому палеозо? та в перш?й половин? мезозою платформа була складовою частиною давнього материка — Гондвани. 25—30 млн рок?в тому, п?д час альп?йського орогенезу (неоген — антропоген), ц? гори знов п?днялися на висоти 800—900 м ? утворили середньовисотний Великий Водод?льний хребет.

• 
  Геолог?чна карта Австрал?? (англ.)
• 
  Австрал?я як частина Гондвани, 180 млн рок?в тому
• 
  Сейсм?чн?сть Австрал?йсько? плити, 1990-2000 роки
• 
  Блакитн? гори

Стар?сть кристал?чно? платформи зумовлю? в?дносний сейсм?чний спок?й у кра?н?. На територ?? Австрал?? нема? д?ючих вулкан?в, проте у п?вденн?й частин? ?нд?йського океану в основ? острова Герд лежить активний базальтовий стратовулкан — Б?г-Бен (найвища вершина — Моусон-П?к), що ? верх?вкою п?дводного хребта Кергелен. Скеляст? остр?вц? Макдональд поруч також мають вулкан?че походження.

Надра Австрал?? багат? на р?зноман?тн? корисн? копалини: зал?зна руда, боксити, марганцев?, н?келев?, м?дн?, уранов?, олов'яно-вольфрамов? та пол?металев? руди — у г?рських масивах зах?дно? Австрал?? та Великого Водод?льного хребта; фосфати, г?пс, кам'яна с?ль — у п?щаних в?дкладеннях центрально? Австрал??, сх?дного та п?вденно-зах?дного узбереж; кам'яне та буре вуг?лля — у р?зних рег?онах кра?ни; нафтоносн? товщ? шельфу п?вн?чного заходу та п?вденного сходу.

Рель?ф

Австрал?я повн?стю займа? найменший плаский сухий материк (40 % в троп?ках, ? — пустеля, ? — нап?впустел?). Кра?на не ма? сухопутних кордон?в. Австрал?я — найб?льш р?внинний континент ? найнижчий серед материк?в (майже на половин? його поверхн? середня висота не перевищу? 300 м) з найстар?шими родючими ?рунтами. Середн? висоти — 330 м над р?внем моря; найнижча точка — ур?з води озера Ейр (?15 м); найвища точка — гора Косцюшко (2229 м). Найвища вершина на територ?? Австрал?? — Моусон-П?к (2745 м), що на остр?в Херд.

Ландшафти Австрал?? р?зноман?тн?. Вони в?др?зняються добре збереженими рисами давн?х геолог?чних епох. Давн? архейськ? поверхн? м?сцями перекрит? потужними латеритними корами, м?сцями виходять на поверхню у вигляд? сильно денудованих масив?в або окремими останцями. Унасл?док троп?чного розташування б?льша частина територ?? кра?ни зайнята пустелями, нап?впустелями та сухими р?дкол?ссями.

• 
  Супутниковий зн?мок Австрал??
• 
  Г?псометрична карта Австрал??
• 
  Великий Водод?льний хребет
• 
  Гора Косцюшко
• 
  Хребет Фл?ндерс

Зах?дна частина — Зах?дно-Австрал?йське плоског?р'я, найстар?ша частина континенту; середн? висоти 400—500 м, найвища вершина — гора Брус (1236 м). Плоског?р'я оточене хребтами ? столовими горами К?мберл?, Макдоннелл, Масгрейв, Гамерсл?. На висотах 400—600 м лежать кам'янисто-щебенист? та п?щан? р?внини, оточен? невисокими г?рськими грядами та ?зольованими платопод?бними масивами. На сход? плоског?р'я переходить у г?рськ? хребти Макдонелл (гора З?л, 1510 м) та Масгрейв (гора Вудрофф, 1440 м). Гора Аугустус у Зах?дн?й Австрал?? вважа?ться найб?льшим монол?том у св?т?.

Центральна низовина з рядом озерних западин пересохлих солоних озер ?з висотами до 100 м лежить у район? масивного осадового чохла, що перекрива? древн?й кристал?чний масив. Найнижча точка континенту, ?12 м, знаходиться на берез? солоного озера Ейр. Серце кра?ни — ряд великих пустель: Велика П?щана, Г?бсона, Велика пустеля В?ктор?я, С?мпсон ?з в?домою Налларборською р?вниною на п?вденному узбережж?. У центральн?й частин? континенту довг? висок? п?щан? гряди тягнуться в напрямку пан?вних в?тр?в, переважно п?вденно-сх?дних пасат?в. У пустел? С?мпсона ?хня довжина сяга? 250 км, а висота 60 м (висота Патр?аршого собору на Л?вому берез? у Ки?в?). М?ж грядами р?чища пересохлих р?чок, або озерн? западини — сл?ди минулих гум?дних епох. З п?вдня низовина оточена горами Фл?ндерс ? Лофт?.

Сх?дну частину Австрал?? займа? Великий Водод?льний хребет, розташований вздовж узбережжя, — низьк? пагорби з вершинами переважно до 1600 м над р?внем моря. Це трет?й найдовший у св?т? г?рський хребет, п?сля Кордиль?р ? Анд. В?н крутими схилами обрива?ться до тихоокеанського узбережжя, та похилими сходами — ?даунсами? знижу?ться на заход?. Хребет слугу? найб?льшим водод?лом на континент?, на сх?д течуть р?чки до Тихого океану, на зах?д — до ?нд?йського та внутр?шн?х безст?чних областей. Найвищ? масиви його концентруються на п?вденному сход? — Австрал?йськ? Альпи з найвищою вершиною кра?ни, горою Косцюшко (2230 м). Пост?йн? сн?гов? та льодовиков? масиви у горах в?дсутн?, але присутн? давн? льодовиков? форми рель?фу. В океан? вздовж п?вн?чно-сх?дного узбережжя Австрал?? на 2 тис. км простягнувся Великий Бар'?рний риф, найб?льший кораловий риф у св?т?.

Завдяки нетривал?й ?стор?? осво?ння материка ?вропейцями, трохи б?льше 200 рок?в, та непридатним для с?льського господарства факторам, б?льш?сть ландшафт?в зберегли св?й перв?сний вигляд. Найб?льше видозм?нен? та осво?н? людиною ландшафти концентруються на п?вденному сход? та п?вденному заход?, уздовж сх?дного узбережжя. Приблизно 10 % територ?? кра?ни зайнято селитебними землями (буд?вл? та споруди у населених пунктах, транспортн? маг?страл?).

Кл?мат

Кл?матичн? умови в кра?н? обумовлюються розташуванням переважно? частини територ?? в троп?чному пояс? п?вденно? п?вкул?, зм?на п?р року в?дбува?ться обернено до зм?ни сезон?в в Укра?н?. Спекотне л?то припада? на пер?од з листопада по с?чень, прохолодна зима — на червень-серпень. Проте ч?тка зм?на п?р року простежу?ться лише на п?вноч? та на п?вдн?, а виража?ться вона здеб?льшого в режим? зволоження. Австрал?я протягом усього року отриму? значну к?льк?сть сонячно? енерг??, для всього материка характерн? висок? температури пов?тря, середн? л?тн? температури +20…+28 °C, середн? зимов? +12…+24 °C. Найнижч? заф?ксован? температури на р?внинах ?4…?6 °C, у горах (Австрал?йськ? Альпи) ?22 °C. Над материком переважа? континентальна троп?чна пов?тряна маса й низх?дн? рухи пов?тря, що робить Австрал?ю найсух?шим континентом на планет?. Б?льша частина материка розм?щена у широтах, де пану? п?вденно-сх?дна пасатна циркуляц?я. ? хоча пов?трян? маси рухаються з Тихого океану, вони не приносять значних атмосферних опад?в у внутр?шн? райони материка, бо Великий Водод?льний хребет перехоплю? вологу, рясн? опади випадають т?льки на нав?тряних схилах г?р у вузьк?й прибережн?й смуз?. На п?вноч? ?сезон дощ?в? припада? на л?то, на п?вдн? — на ос?нь-зиму, на сх?дному узбережж? дощ? випадають в?дносно р?вном?рно протягом всього року. Близько 40 % материка д?ста? 50—250 мм опад?в на р?к ? т?льки 10 % — понад 1000 до 2000 мм (сх?дне узбережжя). Крайня посушлив?сть кл?мату Австрал?? ?стотно ускладню? використання земель у господарств?. Кожн? 10—15 рок?в в Австрал?? трапляються велик? посухи, що тривають ?нколи по два-три роки. У цей пер?од 2/3 материка д?ста? менше 25 мм опад?в на р?к. Проте справжн?м стих?йним лихом для Австрал?? ? раптов? зливи, з перевищенням м?сячно? норми в 10—17 раз?в, що завдають величезно? шкоди с?льському господарству: гинуть урожа? та худоба, змива?ться ?рунт. На кл?мат Австрал?? сутт?во впливають океан?чн? теч??, зокрема диполь ?нд?йського океану та Ель-Н?ньйо, як? корелюються пер?одичними посухами та сезонними троп?чними системами низького тиску, як? утворюють циклони у п?вн?чн?й Австрал??.

• 
  Кл?матичн? зони континенту
• 
  Морськ? теч?? навколо Австрал?? (англ.)
• 
  Веч?рн?й мусонний шквал у Дарв?н?
• 
  Сн?г в Австрал?йських Альпах
• 
  Типове ясне небо над пустелею

П?вн?чна частина кра?ни до 20° п?вденно? широти лежить у субекватор?альному кл?матичному пояс?. Ул?тку переважають волог? екватор?альн? пов?трян? маси, взимку — посушлив? троп?чн?. Вл?тку в?три дмуть в?д, а взимку до екватора. Сезонн? ампл?туди температури пов?тря незначн?, зимовий пер?од ненабагато прохолодн?ший за л?тн?й. Перес?чна середньодобова температура пов?тря у с?чн? +28 °C, липн? +24 °C. У л?тньо-ос?нн?й пер?од (з листопада по кв?тень) з мор?в один-два рази (загалом до 14) надходять руйн?вн? троп?чн? циклони, п?д час яких швидк?сть в?тр?в перевищу? 30 м/с. Так 1974 року циклоном ?Трейс?? майже вщент була зруйнована столиця П?вн?чно? Територ??, м?сто Дарв?н. Вдалин? в?д моря взимку може в?дзначатись сух?ший сезон. Поблизу сх?дного узбережжя п?вострова Кейп-Йорк волог?сть пов?тря та к?льк?сть опад?в значн? у вс? сезони, з максимумом вл?тку. Агрокл?матичн? умови малопридатн? для землеробства.

Зах?дна та центральна частина континенту до 30° п?вденно? широти лежать у троп?чному кл?матичному пояс? — кл?мат р?зко континентальний. Увесь р?к панують троп?чн? пов?трян? маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими ампл?тудами температури. Перес?чна середньодобова температура пов?тря у с?чн? +34 °C, липн? +10 °C. Ул?тку середньодобова може 3—4 м?сяц? не знижуватись нижче 37 °C; абсолютний максимум — 50 °C. Переважають сх?дн? пасатн? в?три, у теплий сезон з мор?в та океан?в можуть надходити шторми. П?вденний зах?д континенту в?домий найб?льш пост?йним в?тром на планет?, морським бризом, що зветься ?доктор Фр?мантл?. На р?внин? Налларбор кл?матичн? умови под?бн? до центральноавстрал?йських, з меншими зимовими температурами та б?льш м'якими л?тн?ми посухами.

На п?вдн? кл?мат субтроп?чний. Ул?тку переважа? троп?чне пов?тря з ясною тихою антициклон?чною погодою, взимку — пом?рн? з похмурою дощовою досить в?тряною циклон?чною. На п?вденному заход? значн? сезонн? ампл?туди температури пов?тря ? розпод?лу атмосферних опад?в. На п?вденному сход? р?вном?рн?ший сезонний розпод?л опад?в, можливе випад?ння сн?гу. Перес?чна середньодобова температура пов?тря у с?чн? +20 °C, липн? +9 °C. Сухов?? з пустель можуть п?двищувати середньодобов? температури до +37…+38 °C. Ц? частини кра?ни дуже сприятлив? до ведення землеробства, сад?вництва та розведення худоби — пшенично-в?вчарський пояс.

П?вденна частина острова Тасман?я лежить у пом?рному кл?матичному пояс?. Перевалюють пом?рн? пов?трян? маси ц?лий р?к, зах?дний масоперенос. Значн? сезонн? ампл?туди температури пов?тря. В?дносно тепла зима з нест?йкою погодою, штормовими в?трами, можливий сн?говий покрив. В?дносно прохолодне л?то з б?льш антициклон?чною погодою. Абсолютний м?н?мум до ?6 °C, у горах до ?22 °C. Зволоження р?вном?рне за сезонами, м?сцями надм?рне. На заход? волог? в?три з ?нд?йського океану приносять рясн? опади ц?лий р?к; на сх?дному узбережж? в?трова т?нь, тож спостер?га?ться посушливий сезон.

Внутр?шн? води

Австрал?я надзвичайно б?дна на поверхнев? води кра?на, лише 10—17 % атмосферних опад?в потрапля? до водоток?в кра?ни, решта випарову?ться та просочу?ться в ?рунт. Р?чкова с?тка розвинута мало, майже 60 % територ?? — безст?чн? област?. Б?льш?сть р?чок мають нер?вном?рний режим стоку; живлення дощове. Р?чний ст?к з континенту дор?вню? 350 км3 (1 % поверхневого стоку планети). Розпод?л поверхневих вод територ??ю кра?ни нер?вном?рний, половина припада? на малозаселену п?вн?чну частину, а на найважлив?ший с?льськогосподарський район басейну Муррею (2570 км) — Дарл?нгу (2740 км) — лише 14 % (1 млн км2). Повноводн? коротк? р?чки ст?кають ?з невелико? площ? сх?дних схил?в Великого Водод?льного хребта до Тихого океану; б?льш?сть територ?? кра?ни належить до басейну ?нд?йського океану, його р?чки пересихають у посушливий сезон. Найб?льш? р?чки: Ф?црой, Ропер, Фл?ндерс, В?ктор?я, Грегор?, Мерч?сон, Гаскойн, Ашбертон, Де-Грей. На територ?? зах?дно? та центрально? Австрал?? присутн? лише крики, що наповнюються водами на короткий пер?од злив. Найгуст?ша р?чкова мережа на остров? Тасман?я, де р?чки мають переважно м?шане дощове й сн?гове живлення.

Муррей бере початок на зах?дних схилах Австрал?йських Альп та несе сво? води до Велико? Австрал?йсько? затоки на зах?д. Через значне випаровування та використання води на ?ригац?ю в район? гирла в?н сильно м?л?? та пересиха?, вих?д до затоки перекривають численн? п?щан? коси. Дарл?нг, права притока, через посуху може повн?стю пересихати вже в середн?й теч?? на пер?од до 1,5 року. Л?в? притоки Муррею, Маррамб?дж? та Гоулберн, повноводн?, п?д час повен? розливаються на десятки км2. Для р?чкових вод кра?ни характерним ? високий природний р?вень солоност? та замулен?сть через зростання ероз?? ?рунт?в. Через зведення л?с?в та ?нтенсивне землеробство п?днявся р?вень засоленост? вод. Басейн Муррею-Дарл?нгу майже повн?стю зарегульовано ставами, водосховищами, зрошувальними системами. Система г?дроспоруд ?Сн?жн? гори? перекида? води р?чки Сноу?-Р?вер, що тече з? схил?в Австрал?йських Альп на п?вдень, до р?чково? системи Маррамб?дж? на зрошення с?льськогосподарських уг?дь. На водосховищах споруджено г?дроелектростанц??.

• 
  Муррей у середн?й теч??
• 
  Муррей у нижн?й теч??
• 
  П?вн?чна р?чка Орд
• 
  Озеро Ейр, супутниковий зн?мок
• 
  Артез?анська свердловина

У центральн?й частин? континенту присутн? западини безст?чних областей, заповнен? пересихаючими солоними озерами: Ейр, Герднер, Торренс, Фром, Дисаппойнтмент, Карнег?, Барл?. З п?вноч? та сходу сюди збирають води довжелезн? крики: Ейр-Крик, Даямант?на, Куперс-Крик. Найб?льше за площею озеро кра?ни — плейстоценове озеро Ейр, що в наш час здеб?льшого ? солончаком, який наповню?ться водою т?льки п?сля рясних злив. У троп?чн?й частин? кра?ни, на р?чц? Орд створено найб?льше водосховище.

Загальна площа артез?анських басейн?в кра?ни сяга? 3 млн км2 (40 % площ? кра?ни). У троп?чн?й частин? Австрал??, на сх?д в?д Великого Водод?льного хребта в Центральн?й низовин?, ? найб?льший у св?т? Великий артез?анський басейн. Б?льш?сть його солонуватих теплих вод заляга? на значних глибинах (до 2 км); води використовують на потребу скотарства та в г?рнич?й промисловост?. Окр?м використання артез?анських вод важливим для господарства кра?ни ? багаторазовий водооб?г, очищення вод, опр?снення морсько? води. Проте такий спос?б забезпечення пр?сною водою несе в соб? небезпеку забруднення навколишнього середовища великою к?льк?стю солей (приблизно 40 тонн на кожну 1 тис. м3 пр?сно? води), що утворюються внасл?док опр?снення.

?рунти й рослинн?сть

Розм?щення ?рунтового покриву в загальних рисах п?дпорядковане широтн?й зональност?, яка порушу?ться лише в горах. Р?зкий посушливий троп?чний кл?мат континенту призводить до того, що 3/4 територ??, в?д берег?в ?нд?йського океану на заход? до зах?дних схил?в Великого Водод?льного хребта на сход?, займають пустел? та нап?впустел? з? сво?р?дною рослинн?стю на пустельних ?рунтах вив?трено? озал?знено? материнсько? породи — ?аридн? червон? земл??. ?рунти кам'янистих поверхонь останц?в вкрит? кременистим щебенем — ?г?ббер?. У центральн?й частин? континенту довг? буро-червон? п?щан? гряди з куртинами сп?н?фексу розд?ляють ф?олетово-зелен? стр?чки евкал?пт?в, акац?й та казуарин вздовж сухих крик?в. На глинястих солончаках пересихаючих озер ростуть ендем?чн? види лободи та солянок. Ун?кальною особлив?стю Австрал?? ? в?дсутн?сть пустель на зах?дному узбережж? троп?чного поясу (аналог Атаками, Нам?бу), тут ?х зам?нюють нап?впустел?. Рослинн?сть нап?впустель представлена злаками, полином, солянками, акац?ями та евкал?птами малл?-скребу на червоних ? бурих щебенистих пустельних ?рунтах. На п?вноч?, сход? й п?вдн? нап?впустел? зам?нюють р?дкол?сся з поодинокими евкал?птами, акац?ями та казуаринами на червоних, червоно-коричневих, червоно-бурих та рел?ктових темних багатих гумусом ?рунтах. Останн? ?рунти дуже родюч?, вони багат? на деф?цитний для континентальних ?рунт?в фосфор ? не потребують штучних добрив. Р?дкол?сся по р?чкових водод?лах виходять до сх?дного тихоокеанського узбережжя, де п?дзолист? ?рунти, як? переходять у г?рськ? л?сов?. Густий трав'яний покрив представлений високими (до 1,5 м заввишки) злаками: м?тчелова, кенгурова, блакитна (Andropogon) та трава Фл?ндерса. На п?вдн? у субтроп?чному пояс? через брак зволоження поширюються непрох?дн? скреби та вересопод?бн? луки на родючих каштанових, коричневих, с?ро-коричневих та рел?ктових червоно-бурих ?рунтах на п?вденному заход?.

Завдяки тривал?й ?золяц?? континенту п?сля розходження колишн?х частин Гондвани в мезозойську еру його флора в?др?зня?ться багатьма рел?ктовими формами под?бними до африканських, п?вденноаз?йських, п?вденноамериканських та новозеландських. 3/4 вид?в вищих рослин кра?ни — ендем?ки. Найхарактерн?шими деревами Австрал?? виступають 350 вид?в евкал?пт?в (до 135 м заввишки) в ус?х (окр?м кам'янистих пустель) природних ландшафтах континенту, в?д екватор?альних вологих л?с?в п?вноч? до пом?рних вологих л?с?в Тасман??, загалом 2 % територ?? кра?ни. Евкал?пт представлений на державному герб?. Ст?йка до шк?дник?в та гниття, р?зноман?тного кольору деревина евкал?пт?в, яку використовують у суднобудуванн?, буд?вництв?, целюлозо-паперов?й промисловост?, на виготовленн? мебл?в, ц?ну?ться л?с?вниками всього св?ту. Його кора та листя м?стить до 40 % еф?рних ол?й, як? використовують фармацевти. Швидко зростаюч? промислов? насадження евкал?пта можна зустр?ти на ус?х континентах. Через еф?рн? випаровування в евкал?птових л?сах майже в?дсутн?й п?дл?сок. Кущов? форми евкал?пт?в утворюють специф?чн? рослинн? угруповання: малл?-скреб та бр?галлоу-скреб. ?ншим характерним деревом Австрал?? виступа? акац?я, що пристосувалась нав?ть до пустельних умов, де ?? зарост? кущових форм утворюють сво?р?дний непролазний мальга-скреб на кам'янистих розсипах.

• 
  Карта рослинного покриву (англ.)
• 
  Евкал?птов? л?си
• 
  Червонозем Кв?нсленду
• 
  Скреб п?сля пожеж?
• 
  Нап?впустельна рослинн?сть
• 
  Волог? в?чнозелен? л?си Тасман??

Л?си Австрал?? займають лише 5 % територ?? кра?ни. ?сторично ?хньому поширенню заважали тверд? латеритн? к?рки вив?трювання в екватор?альн?й зон? та природн? й антропогенн? пожеж?. Головн? л?сов? масиви сконцентрован? на червоно- ? жовтоземах сх?дного узбережжя — евкал?пт корол?вський (Eucalyptus regnans); на п?вденно-зах?дному узбережж? та на остров? Тасман?я на оп?дзолених бурих л?сових ?рунтах — евкал?пт карр? (E. diversicolor). Незначн? масиви евкал?птових л?с?в п?вн?чного узбережжя досить далеко заходять по долинах крик?в на п?вдень, безпосередньо в пустельну зону. П?д пологом евкал?пт?в ростуть пальми, пандануси, деревопод?бна папороть, трав'ян? дерева, л?ани з великими кв?тками обвивають стовбури. Уздовж р?чок та по заболочених низовинах сх?дного узбережжя збереглися рел?ктов? волог? троп?чн? л?си з ф?кус?в, гор?хових, рожевих та жовтих дерев, пальм, хвойних (у субтроп?ках — араукар??). Ц? л?си у позаминулому стол?тт? зазнали значного знищення через ц?нн? породи деревини. До 1930-х рок?в залишилось лише 38,5 млн га перв?сних л?с?в, ус? ?нш? були зам?нен? вторинними. Тасман?йськ? л?си представлен? евкал?птами, п?вденним буком, деревопод?бними папоротями, п?вденними хвойними породами. Часто вони з повн?стю непрох?дними заростями у п?дл?ску. Через брак м'яко? деревини хвойних пор?д в Австрал?? штучно висаджують велик? масиви субтроп?чних вид?в ?з Середземномор'я та П?вн?чно? Америки.

Тваринний св?т

Завдяки тривал?й ?золяц?? континенту його фауна в?др?зня?ться рел?ктовими формами, що давно щезли, були зам?нен? ?ншими, або н?коли не з'являлись на ?нших континентах — 90 % вид?в тварин ендем?чн?. У той самий час ця фауна ? 10 % в?д усього б?ор?зноман?ття планети. Австрал?я — ?кра?на живих викопних?, тут збереглися представники древньо? сумчасто? фауни планети. На континент? в?дсутн? так? широко представлен? на ?нших материках так? групи тварин, як копитн? та примати. Хиж? представлен? собакою динго, що з'явилась в Австрал?? разом ?з людиною досить недавно, 12—35 тис. рок?в тому. Проти динго на меж? штат?в Кв?нсленд (району ?нтенсивного скотарства) та П?вденна Австрал?я спорудили довжелезний тин — найдовшу штучну споруду на планет?. Найб?льшого р?зноман?ття на континент? сягнули представники сумчастих: кенгуру, коала (сумчастий ведм?дь), вомбати, кускуси, посуми, сумчастий диявол (ендем?к Тасман??). Найб?льший представник ц??? групи, кенгуру, представлений на державному герб?. Руд? та с?р? кенгуру сягають 1,5 м зросту, тод? як група ?валаб?? представлена невеличкими тваринами, що живуть на скелях, деревах та займають еколог?чну н?шу ?ремигаючих? гризун?в. П?д час посухи ?хн? величезн? стада масово виздихають. Велик? кенгуру становлять конкуренц?ю с?льськогосподарськ?й худоб?, тому щор?чно ?х м?льйонами в?дстр?люють. М'ясо в'ялиться, йде на корм домашн?м тваринам, шкури йдуть на загот?влю. 4 види кенгуру вимерли внасл?док людського винищення. Найприм?тивн?ш? зв?р?, однопрох?дн?, представлен? ендем?ками континенту, рел?ктами мезозойсько? епохи: ?хидною, що мешка? повсюдно на континент?, та качкодзьобом, що населя? водойми п?вденного сходу.

• ?Австрал?йська п'ят?рка?
• 
  Великий рудий кенгуру
• 
  Страус ему
• 
  Коала
• 
  Качкодзьоб
• 
  ?хидна

З ?вропи були ?нтродукован? на потребу мисливства: лисиц?, олен? та крол?. Останн? через дек?лька десятил?ть так розповсюдились штатом В?ктор?я, що майже вщент вигризали рослинн?сть на певних д?лянках, а п?д час посухи забивали висихаюч? водойми сво?ми т?льцями. Жодн? спроби вплинути на ?хню чисельн?сть не давали результату, поки 1950 року еп?дем?я м?ксоматозу не викосила значне погол?в'я.

Найб?льший представник орн?тофауни континенту — страус ему, птах, що зображений на державному герб?. В?н трохи поступа?ться за розм?рами сво?му африканському родичев? й сяга? ваги в 60 кг. У п?вн?чних вологих л?сах мешка? ?нший птах, що не л?та? — казуар. Самець цього птаха сяга? 1,5 м заввишки й ма? яскраве сво?р?дно забарвлене п?р'я. У л?сах водяться р?зноман?тн? папуги, птах-пересм?шник — л?рохв?ст, яскраво забарвлен? райськ? птахи, рибалочка, медососи, см?тт?в? кури нагр?бають величезн? купи см?ття — сво?р?дн? ?нкубатори для я?ць. На водоймах плавають ендем?чн? чорн? лебед?. З ?вропи були завезен? м?ськ? горобц? та шпаки.

Плазуни представлен? плащоносною ящ?ркою, ящ?ркою-молохом; у водоймах звичайн? крокодили. З ?хт?офауни ц?кавий представник дводишних риб, рел?кт мезозойсько? епохи — цератод (Ceratodus), що ма? одну легеню й здатний впадати в анаб?оз у мул? п?д час посухи. Континент населяють численн? види метелик?в, моск?т?в, терм?т?в.

Стих?йн? лиха та еколог?чн? проблеми

На територ?? кра?ни спостер?гаються небезпечн? природн? явища та стих?йн? лиха.

• На п?вноч?: руйн?вн? циклони вздовж узбережжя; ероз?я ?рунт?в в?д надм?рного випасу; Великий бар'?рний риф б?ля п?вн?чно-сх?дного узбережжя п?д загрозою в?д надм?рного туризму та судноплавства.
• У центральн?й частин?: сувор? посухи, опустелювання.
• На сход? й п?вденному сход?: л?сов? пожеж?; ероз?я ?рунт?в в?д надм?рного випасу; зведення л?с?в; процеси урбан?зац??; п?двищення солоност? ?рунту за рахунок використання води низько? якост?; обмежен?сть водних ресурс?в.
• У навколишн?х водах зменшення морських б?оресурс?в через перевилов та забруднення вод.
• Вулкан?чна д?яльн?сть на в?ддалених островах Герд ? Макдональд.

Охорона природи

Уперше на державному р?вн? питання охорони л?с?в порушили 1860 року. Головною проблемою л?с?вництва на континент? завжди були пожеж?, п?д час яких вигорало б?льше л?су, н?ж заготовлялось (в окрем? роки до 5 % ус?х л?сових масив?в континенту). Перед Другою св?товою в?йною, коли п?д час пожеж? на п?вденному сход? знищено 100 тис. га л?с?в, створили нац?ональну протипожежну службу, заборонили розводити багаття в л?сах, почали контролювати скотар?в, нар?зали ?пожежн? шляхи?, почали практикувати контрольован? п?дпала опаду, в тому числ? ?з застосуванням пожежно? ав?ац??.

Фауна континенту досить вразлива як до безконтрольного полювання, так ? до пресингу ?нтродукованих вид?в, св?йських тварин (насамперед хижих к?шок ? собак, траво?дних овець). До ?чорно? книги? континенту занесено сумчастого вовка, що зник у середин? XX стол?ття. ?ншо? дол? зазнав коала, що також м?г зникнути в 1930-х роках, проти його флегматична миловид?сть дозволила провести усп?шну PR-кампан?ю з? збереження ? розселення цього австрал?йського ендем?ка.

• Нац?ональн? парки
• 
  Гремп?анс
• 
  Нулларбор
• 
  Какаду
• 
  Великий Бар'?рний риф
• 
  Пурнулулу

1973 року створено м?н?стерство охорони природи Австрал??. Згодом законодавч? органи штат?в ухвалили закони щодо збереження природи, природокористування надрами й водами, охорони родючост? ?рунт?в, чистоти пов?тря. Загальна площа охоронюваних земель не перевищу? 2 % територ?? кра?ни. Здеб?льшого це нац?ональн? парки, що по?днують функц?ю як захисту природи, так ? рекреац?йну. Парками керу? федеральне агентство Парки Австрал?? (англ. Parks Australia), створене 1999 року п?д кер?вництвом м?н?стерства еколог??. Б?льш?сть ?з них знаходяться поблизу м?ст ? слугують м?сцем в?дпочинку м?стян. М'який режим запов?дност? дозволя? в них проводити видобуток корисних копалин, загот?влю деревини ? обмежений випас худоби. Найстар?ш? та найв?дом?ш? нац?ональн? парки: Костюшко, Вайперф?лд, В?лсонс-Промонтор?, Еунгелла, Сенктуер?. Також широко в?дом? нац?ональн? парки Улуру-Ката-Тьюта, Какаду, Пурнулулу, П?вденно-Зах?дний нац?ональний парк та область озер У?лландра, як? входять до списку Св?тово? спадщини ЮНЕСКО. Величезн? територ?? були узят? п?д охорону також у пустельних м?сцевостях — Грейт-В?ктор?а-Дезерт, Палм-Велл?, С?мпсон-Дезерт. Гострою проблемою постала розв?дка нафтових пол?в на шельф? Коралового моря у друг?й трет? XX стол?ття, що становила пряму загрозу збереженню Великого Бар'?рного рифу. Поблизу м?ста Кернс створили морський нац?ональний парк для збереження коралового рифу.

Ф?зико-географ?чне районування

За ф?зико-географ?чним районуванням Австрал?я под?ля?ться на 3 ф?зико-географ?чн? кра?ни:

• Зах?дноавстрал?йська (займа? майже половину материка ? охоплю? Зах?дну Австрал?ю, п?вн?ч П?вденно? Австрал?? та п?вденну частину П?вн?чно? Територ??; рель?ф представлений плато та височинами; кл?мат здеб?льшого троп?чний пустельний або нап?впустельний; ?рунти: червоноземи, ферал?тн?, латеритн?, п?щан? аридн?; рослинн?сть: склероф?тн? л?си, савани, пустища з акац??ю та евкал?птом);
• Центральна (розташована м?ж Зах?дною платформою та Великим Водод?льним хребтом, включа? Велик? Австрал?йськ? пустел?, озера Ейр, Торренс, Гарднер; низинна, майже безст?чна область; аридний кл?мат з р?чною к?льк?стю опад?в менш н?ж 250 мм; п?щан?, кам'янист? та солончаков? пустел? ?з надзвичайно розр?дженою ксероф?тною рослинн?стю);
• Сх?дноавстрал?йська (охоплю? Великий Водод?льний хребет ? прибережн? низовини в?д мису Йорк до Тасман??; найволог?ша частина континенту з найб?льш р?зноман?тними ландшафтами; рель?ф г?рсько-пагорбовий (Блакитн? гори, Австрал?йськ? Альпи); кл?мат: в?д субекватор?ального (на п?вноч?) до пом?рного океан?чного (Тасман?я); багат? бур? ? червоно-бур? ?рунти, латеритн? та г?рськ? ?рунти; рослинн?сть: троп?чн? та субтроп?чн? л?си, евкал?птов? л?си, г?рськ? степи).

?стор?я

Перш? люди заселили Австрал?ю 60 тис. рок?в тому. Вони переправились через Торресову протоку ? сх?дним узбережжям д?стались до острова Тасман?я на п?вдн?. До XVIII стол?ття аборигени Австрал?? жили в умовах перв?сного ладу ? не знали землеробства.

Г?потези про ?снування загадково? Нев?домо? П?вденно? земл? (лат. Terra Incognita Australis) висували ще античн? географи й космографи, через умовну потребу вр?вноважити земну кулю чимось масивним ?знизу?. Перш? зв?стки про п?вн?чн? береги австрал?йського континенту до ?вропи у XVI стол?тт? привезли португальц?, що переказали малайськ? опов?дання, почут? ними на Молуккських островах. 1606 року голландський мореплавець В?ллем Янсзон на судн? ?Дейфкен? переплив Торресову протоку й пройшов уздовж узбережжя п?вострова Кейп-Йорк. 1642 року Абель Тасман ?з п?вденного заходу п?д?йшов до берег?в острова Тасман?я. Голландц? дали ?м'я новов?дкритим землям — Нова Голланд?я (н?д. Nieuw-Holland). 1688 року береги континенту досл?джував британський мореплавець В?льям Дамп?р. 1770 року британський кап?тан Джеймс Кук на корабл? ??ндевор? п?д?йшов до сх?дного узбережжя континенту. 1797 року англ?йський мореплавець Метью Фл?ндерс в?дкрив Бассову протоку, впродовж 1801—1803 рок?в об?йшов навколо материка, досл?див п?вденн?, сх?дн? та п?вн?чн? береги й запропонував назвати новий новов?дкритий континент — Австрал??ю.

• 
  Перше ?вропейське поселення на остров? Зах?дний Валлаб?, 1629 р?к
• 
  Нова Голланд?я на глобус? В?нченцо Коронелл?, 1683 р?к
• 
  Досл?дження Австрал?? до 1812 року
• 
  Висадка кап?тана Кука в Ботан?чн?й затоц?
• 
  Артур Ф?л?п, перший губернатор Нового П?вденного Уельсу
• 
  Процес творення Австрал?йського Союзу

Колон?зац?я

26 с?чня 1788 року — нац?ональний день Австрал??, того дня була заснована перша колон?я — м?сто С?дней. Адм?н?страц?я колон?? та в?йськов? чини захоплювали найкращ? земл? п?вденно-сх?дно? Австрал??, а туб?льц?в, що за р?внем свого розвитку не могли бути використан? як об'?кт експлуатац??, вит?сняли в пустел? й ф?зично винищували. З к?нця XVIII стол?ття Австрал?я стала м?сцем заслання для британських правопорушник?в, д?яч?в чартистського руху. Найб?льшим м?сцем перебування засланих був Порт-Артур на тихоокеанському узбережж? острова Тасман?я. 1813 року в?дбулася перша спроба потрапити в центральн? райони материка, колон?сти пройшли кр?зь долини Блакитних г?р та в?дкрили безмежн? простори пасовищ внутр?шньо? частини — почалась землеробська лихоманка скватер?в. 1824 року засновано колон?ю Новий П?вденний Уельс, столицею яко? став С?дней. 1829 року з утворенням Зах?дно? Австрал?? вся територ?я Австрал?? була включена до складу британсько? корони. З XIX стол?ття почина?ться планом?рне винищення м?сцевого населення, вит?снення його на неродюч? пустельн? земл?. У 1820-х роках була заснована колон?я Земля Ван-Д?мена на остров? Тасман?я, а 1843 року вс? внутр?шн? райони острова були нанесен? на карту. Розпочалося планом?рне полювання на м?сцевих мешканц?в, так звана Чорна в?йна. Остання аборигенка-тасман?йка померла 1876 року. 1840 року Павел Стшелецький в?дкрив найвищу вершину Австрал?? та дав ?й ?м'я польського нац?онального героя — Тадеуша Косцюшка. Чарлз Стерт уперше в?дкрив р?чку Дарл?нг, пустелю С?мпсона. Томас М?тчелл досл?див незв?дан? райони п?вденного сходу, Джордж Грей — Зах?дно? Австрал??. Людв?г Лейхгард усп?шно пройшов в?д хребта Дарл?нг до п?вн?чного узбережжя, але його експедиц?я з нам?рами пройти в?д сх?дного до зах?дного узбережжя зазнала невдач? й загубилась у п?сках Центрально? Австрал??. Роберт Берк та В?льям У?лс уперше в 1860—1861 роках пройшли в?д п?вденного узбережжя (Мельбурн) до берег?в затоки Карпентар?я, але загинули в пустел? на зворотному шляху. Десятки експедиц?й були спрямован? вглиб зах?дно? та центрально? частини кра?ни задля досл?дження незв?даних куточк?в. Джон Макдуал Стюарт дек?лька раз?в пройшов континентом з п?вдня на п?вн?ч та назад.

З середини XIX стол?ття до початку XX вс? придатн? до землеробства та скотарства земл? на континент? були захоплен? скватерами. В?дкриття величезних пасовищ ? розвиток в?вчарства спричинили приплив британського кап?талу. Фермери на п?вдн? збирали два врожа? на р?к (пшениц? й кукурудзи); на п?вноч? були закладен? плантац?? цукрово? тростини; в центральних районах випасались величезн? стада худоби (в?вц?, рогата худоба). У середин? XIX стол?ття в штатах В?ктор?я та Новий П?вденний Уельс, а п?зн?ше й у Зах?дн?й Австрал?? в?дкрили поклади золота — розпочина?ться ?золота лихоманка?. 1854 року в?дбува?ться Еврикське повстання золотошукач?в, п?сля спроб жорстокого придушення колон?альний уряд надав колон?ям певн? права самоврядування. Розвиток в?вчарства та в?дкриття золотих родовищ створили велику потребу в робоч?й сил?, величезний пот?к переселенц?в спрямував на континент. В?дбува?ться стр?мке зростання населення, економ?чного розвитку кра?ни. Якщо 1851 року в Австрал?? проживало 438 тис., то 1861 року — вже 1,17 млн ос?б. У перш?й половин? XIX стол?ття Австрал?я поставляла на св?товий ринок лише вовну ? шк?ру. З появою рефрижераторного транспорту в друг?й половин? XIX стол?ття кра?на почала вивозити багато м'яса ? масла, що стимулювало розвиток тваринництва. 1890 року в Брокен-Г?лл штату Новий П?вденний Уельс в?дбувся перший страйк г?рник?в та роб?тник?в-стригал?в, п?зн?ше утворено профсп?лку.

• 
  Заснування Перта, 1829 р?к
• 
  Поселення золотошукач?в у Форест-Кр?к, 1852 р?к
• 
  Еврикське повстання, 1854 р?к
• 
  В?дкриття австрал?йського парламенту
• 
  Перший ? другий прем'?р-м?н?стри кра?ни

Австрал?йський Союз

У 1870-х роках на континент? ?снувало вже 6 окремих британських колон?й, як? з 1873 по 1883 роки вели перемовини про утворення федерац??. Велика Британ?я п?дтримала цю ?дею, спод?ваючись використати ?? в сво?х ?нтересах у район? Тихого океану. 1889 року запропоновано про?кт конституц?? тако? федерац??. 1 с?чня 1906 року проголошено федерац?ю 6 штат?в — Австрал?йський Союз. Федерац?я у склад? 6 штат?в, колишн?х колон?й, д?стала статус дом?н?ону. Був створений федеральний уряд на чол? з генерал-губернатором. 1908 року утворено окрему столичну територ?ю для розм?щення столиц? кра?ни — м?ста Канберри. Кра?на була дом?н?оном британсько? Сп?вдружност? нац?й до 1931 року, коли за Вестм?нстерським актом отримала повну незалежн?сть в?д Велико? Британ??. Але ще довг? роки ?? зовн?шня пол?тика перебувала в фарватер? британсько?. Австрал?я забезпечувала колишню метропол?ю вовною, бараниною, м?неральною сировиною. У 1890-х роках виникла лейбористська парт?я, яка мала значний вплив ? 1904 року вперше сформувала уряд. У 1911—1912 рок?в, на противагу пом?ркованим лейбористам, створюються революц?йн? роб?тнич? орган?зац??, одним ?з ?х орган?затор?в був рос?янин Артем (Серг??в Ф. А.).

П?д час Першо? св?тово? в?йни австрал?йський корпус брав участь у боях у склад? британських в?йськ у Франц?? та на Близькому Сход?. По зак?нченню в?йни Австрал?я, сп?льно з Великою Британ??ю та Новою Зеланд??ю, отримала в?д Л?ги Нац?й мандат на управл?ння колишн?ми н?мецькими океан?йськими колон?ями. Австрал?я з 1906 року керувала британською колон??ю Папуа (п?вденно-сх?дна частина острова Нова Гв?нея), з 1919 року п?доп?чною територ??ю Нова Гв?нея (п?вн?чно-сх?дна частина Ново? Гв?не?, арх?пелаг Б?смарка, п?вн?чна частина групи Соломонових остров?в) та, за угодою з Великою Британ??ю ? Новою Зеланд??ю, островом Науру. 1920 року була заснована комун?стична парт?я. Впродовж 1919—1921, у 1927, 1929—1933 роках в?дбулись велик? роб?тнич? страйки. Св?това економ?чна криза 1929—1933 рок?в завдала тяжкого удару економ?ц? кра?ни, що ор??нтувалася значною м?рою на зовн?шн? ринки, до 30 % працездатного населення залишились без роботи.

П?д час Друго? св?тово? в?йни Австрал?йський Союз входив до антифашистсько? коал?ц?? держав, австрал?йськ? в?йська воювали на тихоокеанському театр? бойових д?й разом з американцями проти японських в?йськ. Остання впритул наблизилась до континенту, зд?йснивши бомбардування порту Дарв?н на п?вноч?. 1942 року Австрал?йський Союз отримав автоном?ю в?д Велико? Британ?? у внутр?шн?х справах ? зовн?шн?х в?дносинах, виступав у рол? активного союзника Велико? Британ?? ? США аз?йських операц?ях. ?нженерн? в?йська США допомогли австрал?йцям прокласти тисяч? км транспортних маг?стралей, збудували десятки аеродром?в, морських причал?в.

• 
  Австрал?йський корпус у ?гипт?, 1914 р?к
• 
  Австрал?йськ? солдати у Папуа, 1941 р?к
• 
  Бомбардування Дарв?на, 1942 р?к
• 
  Голландськ? м?гранти на пароплав?, 1954 р?к
• 
  Австрал?йськ? солдати у В'?тнам?, 1964 р?к

П?сляво?нний пер?од з 1944 по 1972 р?к ознаменувався правл?нням Л?берально? парт?? Австрал??, що виражала ?нтереси промисловц?в, в коал?ц?? з Аграрною парт??ю — ?ера Менз?са?, уряди Холта ? Гортона. Швидке економ?чне зростання п?дживлювалось м?грац?йними потоками, величезними ?ноземними ?нвестиц?ями в г?рничу промислов?сть. В?йська Австрал?? брали участь у в?йн? в Мала? (1948—1960). Кра?на 1951 року виступила ?н?ц?атором створення тристороннього в?йськового блоку АНЗЮС (разом ?з Новою Зеланд??ю та США). 1954 року Австрал?я вступила до пол?тичного блоку п?вденноаз?йських кра?н СЕАТО (розпущений 1977 року). Уряд Австрал?йського Союзу погодився на випробування британсько? атомно? ? воднево? збро? на територ?? кра?ни. 1962 року п?дписано догов?р про в?йськову сп?впрацю з американським урядом, на територ?? кра?ни розпочалося буд?вництво в?йськових баз США. 1967 року аборигенам були надан? вс? громадянськ? права. 1970 року разом ?з Новою Зеланд??ю, Великою Британ??ю, Малайз??ю та С?нгапуром створено оборонний блок АНЗЮК. Австрал?я брала участь у миротворч?й м?с?? на Корейському п?востров? (1950—1953), п?зн?ше у В'?тнам?.

1973 року до влади прийшла Лейбористська парт?я, яка переглянула текст конституц??, надала внутр?шн? самоврядування Папуа — Нов?й Гв?не?, а п?зн?ше, 1975 року, незалежн?сть.

П?сля перемоги на виборах 1993 року прем'?р-м?н?стр Пол К?т?нг п?дтвердив сво? бажання бачити Австрал?ю республ?кою до 2000 року. 1999 року на референдум? не була п?дтримана ?дея переходу в?д конституц?йно? монарх?? до республ?ки.

Пол?тична система

Австрал?йський Союз — парламентська монарх?я, корол?вство Сп?вдружност?, з? збереженням конституц?йно-правових зв'язк?в ?з колишньою метропол??ю, Великою Британ??ю. Австрал?я входить до складу Сп?вдружност? нац?й. За формою державного устрою Австрал?я ? федерац??ю. Законодавчу владу в штатах зд?йснюють м?сцев? парламенти, виконавчу — м?сцев? уряди. В кожному штат? ? власний губернатор, який представля? британського монарха ? формально очолю? виконавчу г?лку влади. Державне управл?ння територ?ями зд?йсню? федеральний уряд. Територ?я штат?в под?лена на графства ? мун?ципал?тети, ?хн? населення обира? представницьк? органи м?сцевого самоврядування — ради, як?, в свою чергу, створюють власн? виконавч? органи. Право на громадянство за м?сцем народження (jus soli) не визна?ться; лише за походженням (jus sanguinis) — принаймн? один ?з батьк?в повинен бути громадянином, або пост?йно проживати в Австрал??; подв?йне громадянство визна?ться. Квал?ф?кац?йний пер?од для натурал?зац?? (пост?йне проживання на територ?? держави) становить 4 роки.

Конституц?я

Конституц?йний акт

Державний лад Австрал?? визначений конституц??ю, що була прийнята 9 липня 1900 року й набула чинност? 1 с?чня 1901 року. Прийняття першого конституц?йного закону засв?дчило об'?днання 6 колишн?х британських колон?й ? створення ?дино? союзно? держави. Поправки до конституц?? вносились дек?лька раз?в, останн?й раз 1977 року. Поправки до конституц?? пропонуються в парламент? й виносяться на загальнонац?ональний референдум, закон про який повинен набрати абсолютну б?льш?сть голос?в в обох палатах. Поправки затверджуються на референдум? б?льш?стю виборц?в м?н?мум у 4 штатах ? територ?ях та корол?вською згодою. Зм?ни кордон?в штат?в та зменшення представництва у парламент? потребують згоди британського монарха. Федеральна конституц?я встановила принципи розмежування компетенц?? у справах управл?ння м?ж федерац??ю ? штатами. В ус?х штатах утверджено власн? конституц??, в деяких ще до введення федерально?. 2017 року заплановано провести референдум щодо поправок до конституц??, як? б закр?пили особливий статус абориген?в у держав?.

Голова держави

Австрал?ю очолю? монарх, в?д 8 вересня 2022 року — король Карл III (англ. Charles III). У кра?н? монарха представля? генерал-губернатор (англ. Governor-General), в?д з 28 березня 2014 року сер П?тер Косгроув, якого признача? монарх на терм?н 5 рок?в за згодою австрал?йського парламенту. 5 вересня 2008 року на посаду генерал-губернатора, п?сля виходу на пенс?ю Майкла Джеффер?, вперше в ?стор?? була призначена ж?нка — Квент?н Брайс. Формально генерал-губернатор над?лений широкими повноваженнями, але практично вс? його р?шення мають бути контрасигнован? урядом. Останн? правило ?нод? порушувалося, ? генерал-губернатор д?яв самост?йно, наприклад, стосовно розпуску палат парламенту. Генерал-губернатор очолю? федеральну виконавчу раду, яка ма? допомагати йому в управл?нн? державними справами. Раду складають ус? м?н?стри уряду кра?ни та ?нш? особи, призначуван? генерал-губернатором — розширений склад каб?нету м?н?стр?в.

• 
  Король Австрал??, Карл III
• 
  Генерал-губернатор Дев?д Герл?
• 
  Резиденц?я генерал-губернатора, Канберра

Виконавча влада

Виконавча влада належить генерал-губернатору та уряду. Уряд очолю? прем'?р-м?н?стр, в?д 23 травня 2022 року Ентон? Албан?з?. Конституц??ю формально не визначено порядок формування уряду. Встановлено, що м?н?стри повинн? бути водночас ? членами одн??? з палат парламенту. Формування уряду за британською традиц??ю регулю?ться конституц?йними угодами, тобто пол?тичними нормами неписаного характеру. Прем'?р-м?н?стр ? л?дером парламентсько? б?льшост?, на посад? його затверджу? генерал-губернатор. Склад каб?нету м?н?стр?в пропону?ться прем'?р-м?н?стром ?з член?в парламенту ? затверджу?ться генерал-губернатором.

• 
  Прем'?р-м?н?стр, Ентон? Албан?з?
• 
  В?цепрем'?р-м?н?стр, Р?чард Марлес
• 
  Лодж, резиденц?я прем’?р-м?н?стра
• 
  К?рр?б?лл?-Гаус, резиденц?я прем’?ра в С?дне?
• 
  Урядовий квартал (л?воруч за ставом)

Каб?нет м?н?стр?в склада?ться з проф?льних м?н?стерств:

• Внутр?шн?х справ (англ. Home Affairs).
• Гуман?тарних служб ? цифрово? трансформац?? (англ. Human Services and Digital Transformation).
• Еколог?? (англ. Environment).
• Енергетики (англ. Environment).
• Закордонних справ (англ. Foreign Affairs).
• Зв'язку ? мистецтв (англ. Communications and the Arts).
• Малого ? с?мейного б?знесу, профес?йно? та веч?рньо? осв?ти (англ. Small and Family Business, Skills and Vocational Education).
• ?мм?грац??, громадянства ? мультикультурал?зму (англ. Immigration, Citizenship and Multicultural Affairs).
• ?нфраструктури, транспорту ? рег?онального розвитку (англ. Infrastructure, Transport and Regional Development).
• М?ст, м?сько? ?нфраструктури ? населення (англ. Cities, Urban Infrastructure and Population).
• Оборони (англ. Minister for Defence).
• Оборонного персоналу (англ. Defence Personnel).
• Оборонно? промисловост? (англ. Defence Industry).
• Осв?ти (англ. Education).
• Охорони здоров'я (англ. Health).
• Охорони здоров'я абориген?в (англ. Indigenous Health).
• Прац? та в?дносин у промисловост? (англ. Jobs and Industrial Relations).
• Промисловост?, ?нновац?й та науки (англ. Industry, Science and Technology).
• Рег?ональних служб, м?сцево? влади та децентрал?зац?? (англ. Regional Services, Sport, Local Government and Decentralisation).
• Ресурс?в ? П?вн?чно? Територ?? (англ. Resources and Northern Australia).
• С?льського господарства ? водних ресурс?в (англ. Agriculture and Water Resources).
• С?м'? ? соц?альних служб (англ. Families and Social Services).
• Торг?вл?, туризму та ?нвестиц?й (англ. Trade, Tourism and Investment).
• У справах абориген?в (англ. Indigenous Affairs).
• У справах ветеран?в (англ. Veterans' Affairs).
• У справах ж?нок (англ. Women).
• У справах людей похилого в?ку (англ. Senior Australians and Aged Care).
• Ф?нанс?в (англ. Treasurer).
• Ф?нанс?в ? державно? служби (англ. Finance and the Public Service).

Штати Австрал?йського Союзу мають сво? конституц??, парламенти ? губернатор?в. М?сцевими справами в?дають органи самоврядування — виборн? ради, як? перебувають п?д наглядом урядових орган?в.

Парламент

Найвища законодавча влада належить двопалатному федеральному парламентов? (англ. Commonwealth Parliament), до складу якого входять монарх, призначений генерал-губернатор, що представля? монарха ? дв? палати: верхньо? — Сенат (англ. Senate) ? нижньо? — Палата представник?в (англ. House of Representatives). Президент Сенату — Скотт Раян (англ. Scott Ryan); сп?кер нижньо? палати — Тон? См?т (англ. Tony Smith). Склад обох палат форму?ться за результатами загальних прямих вибор?в. Вибори до палати представник?в проводяться за мажоритарною (мажоритарно-преференц?йною) кожн? 3 роки обира?ться 150 депутат?в, а до сенату — за пропорц?йною системою, в?д кожного з 6 штат?в по 2 сенатори ? по 2 в?д двох територ?й, усього 76 сенатор?в, на терм?н 6 рок?в, з переобранням половини складу палати через кожн? 3 роки. В?ковий ценз для виборчого права для обох палат однаковий, для активного 18 рок?в, а пасивного — 21 р?к. Палати парламенту загалом р?вноправн?. Разом ?з тим ус? ф?нансов? законопро?кти спочатку вносяться на розгляд нижньо? палати. Сенат може в?дхилити ?х у ц?лому, але не над?лений правом робити поправки. Уряд зв?ту? перед нижньою палатою, палатою представник?в.

• 
  Стара (попереду) ? нова (позаду) буд?вл? парламенту
• 
  Зала зас?дань Сенату
• 
  Президент Сенату, Скотт Раян
• 
  Зала зас?дань Палати представник?в
• 
  Сп?кер нижньо? палати, Тон? См?т

Пол?тичн? парт??

В австрал?йському пол?тичному житт? дом?нують три пол?тичн? парт??, дв? з яких складають правоцентристську л?берально-нац?ональну коал?ц?ю. Л?берально-нац?ональна коал?ц?я перебувала при влад? з 1996 по 2007 роки, однак на парламентських виборах 2007 року перемогу здобули лейбористи, на виборах 2010 року вони повторили св?й усп?х. Останн? парламентськ? вибори в?дбулися 2 липня 2016 року, наступн? запланован? на 2020 р?к. Представництво ж?нок у сенат? — 36,8 %, у палат? представник?в — 28,7 %, загалом — 31,4 %. На парламентських виборах до парламенту пройшли наступн? пол?тичн? парт??:

• Нац?онал-л?беральна коал?ц?я, загалом 76 м?сць (51 %):
  • Л?беральна парт?я (англ. Liberal Party of Australia, Lib.), л?дер — Скотт Морр?сон (англ. Scott Morrison) — 45 м?сць (30 %). Л?берально-консервативна парт?я правого центру, що представля? ?нтереси д?лових к?л, середнього класу ? деяких груп с?льського населення. Утворена 1931 року, до 1944 року мала назву Об'?днана парт?я Австрал??.
  • Нац?ональна парт?я (англ. National Party of Australia, NP), л?дер — Майкл Маккормак (англ. Michael McCormack) — 10 м?сць (7 %). Колишня аграрна парт?я (англ. Country Party), заснована 1916 року — правоцентристська с?льсько-консервативна парт?я, що представля? ?нтереси с?льського населення ? взагал? жител?в сировинних район?в.
  • Л?берал-нац?ональна парт?я Кв?нсленду (англ. Liberal National Party (Queensland), LNP), л?дер — Деб Фрекл?нгтон (англ. Deb Frecklington) — 21-ше м?сце (14 %). Молодший партнер л?берально-нац?онально? коал?ц??, що представля? ?? в штат?. Виникла 2008 року ? стала впливовою силою не т?льки в рег?он? (п?сля перемоги на виборах у Законодавч? збори штату 2012 року сформувала уряд штату), але й у федеральному парламент?.
• Лейбористська парт?я (англ. Australian Labor Party, ALP), л?дер — Б?лл Шортен (англ. Bill Shorten) — 69 м?сць (46 %). Соц?ал-демократична парт?я, т?сно пов'язана з профсп?лками. Заснована 1891 року, як парт?я роб?тничо? аристократ??.

• 
  Деб Фрекл?нгтон
• 
  Б?лл Шортен
• 
  Ричард д? Натал?
• 
  Боб Каттер

?нш? впливов? пол?тичн? парт??:

• Австрал?йська парт?я зелених (англ. Australian Greens Party, AGP); л?дер — Ричард д? Натал? (англ. Richard Di Natale).
• Аграрна л?беральна парт?я (англ. Country Liberal Party, CLP); л?дер — Адам Джилс (англ. Adam Giles).
• Родина передус?м (англ. Family First Party, FFP); л?дер — Боб Дей (англ. Bob Day).
• Австрал?йська парт?я Каттера (англ. Katter's Australian Party, KAP); л?дер — Боб Каттер (англ. Bob Katter).
• Об'?днана парт?я Палмера (англ. Palmer United Party, PUP); л?дер — Кл?в Палмер (англ. Clive Palmer).
• Соц?ал?стична парт?я, утворена 1920 року. До 1972 року комун?стична парт?я. П?сля того як посварилася з КПРС, утворено нову ?справжню марксистсько-лен?нську? соц?ал?стичну парт?ю.
• Демократична лейбористська парт?я сформована впродовж 1955—1958 рок?в крайн?ми правими, що вийшли або були виключен? з лейбористсько? парт??.
• Австрал?йська парт?я заснована 1969 року групою колишн?х член?в л?берально? парт??.

?нш? групи пол?тичного впливу: р?зного р?вня б?знесов? (ротар? клуби та ?нш?), природоохоронн? та соц?альн? групи, профсп?лки. Профсп?лки в Австрал?йському Союз? виникли у 1850-х роках. 1956 року вони нал?чували близько 1,7 млн член?в. Австрал?йська рада профсп?лок, заснована у 1927 роц?, входить до М?жнародно? конфедерац?? в?льних профсп?лок, охоплю? понад 300 профес?йних союз?в, що об'?днують б?льш як половину роб?тник?в кра?ни. Австрал?йський роб?тничий союз створено реформ?стами.

Судова влада

Буд?вля Високого суду Австрал??

Правова система в держав? базу?ться на модел? англ?йського загального права. Австрал?йська судова система склада?ться з федеральних суд?в, суд?в штат?в, а також к?лькох спец?ал?зованих суд?в з обмеженою юрисдикц??ю. Серед федеральних суд?в найвищими повноваженнями волод?? Високий суд (англ. High Court of Australia) з 7 судд?в, який ма? право тлумачити конституц?ю ? зд?йснювати конституц?йний контроль за д?яльн?стю державних орган?в. У кожному штат?, 2 материкових територ?ях та на остров? Норфолк присутн? власн? верховн? суди. Судд? верховних суд?в призначаються радою при генерал-губернатор? безстроково до в?ку у 70 рок?в.

Держава визна? юрисдикц?ю М?жнародного суду ?з застереженнями, визна? юрисдикц?ю М?жнародного крим?нального суду. Австрал?я бере участь у функц?онуванн? м?жнародно? крим?нально? пол?ц?? ?нтерпол (ICPO) з вересня 1948 року.

М?жнародн? в?дносини

Австрал?я ? Сх?дний Тимор 2007 року в договор? про Тиморське море погодилися в?дкласти на 50 рок?в вир?шення суперечки про д?лянку сп?льного кордону ? пор?вну д?лити доходи в?д видобутку вуглеводн?в. Через те, що ?ндонез?я не ратиф?кувала остаточно положення договору про морський кордон з Австрал??ю в?д 1997 року, деяк? пол?тичн? кола оскаржують права Австрал?? на острови Ашмор ? Карть?, особливо через те, що уряд Австрал?? закрив деяк? д?лянки утвореного на островах запов?дника для традиц?йного ?ндонез?йського рибальства ? вв?в обмеження на ловлю риби ? морепродукт?в. Деяк? сус?дн? кра?ни висловлюють занепоко?ння з приводу оголошення Австрал??ю 2004 року морсько? досл?дницько? зони завширшки 1 000 морських миль в?д л?н?? узбережжя. Австрал?я заявила про зону ?нтерес?в у Антарктид? загальною площею 3,37 млн км2. 2004 року Австрал?я подала заявку до Ком?с?? ООН з визначення меж континентального шельфу (CLCS) на розширення власно? шельфово? зони на 3,37 млн км2 (приблизно 30 % площ? ?? виключно? економ?чно? зони). В?д 2003 року збройн? сили Австрал?? очолюють Рег?ональну м?с?ю з допомоги Соломоновим Островам (RANSI), яка покликана п?дтримувати громадський ? пол?тичний порядок, а також зм?цнювати безпеку в рег?он?.

Посол Австрал?? в США, з 28 с?чня 2016 року — Джозеф Бенед?кт Хокей (англ. Joseph Benedict Hockey). Буд?вля амбасади знаходиться за адресою: 1601 Massachusetts Avenue NW, Washington DC, 20036. Генеральн? консульства в?дкрит? у м?стах Атланта, Чикаго, Гонолулу, Х'юстон, Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Сан-Франциско. Посол США в Австрал??, з 25 вересня 2013 року — Моррел Джон Берр? (англ. Morrell John Berry). Буд?вля американсько? амбасади знаходиться в м?ст? Канберра, за адресою: Moonah Place, Yarralumla, Canberra, Australian Capital Territory 2600. Генеральн? консульства в?дкрит? у м?стах Мельбурн, Перт, С?дней.

Членство в м?жнародних орган?зац?ях

Австрал?я входить до складу низки рег?ональних ? глобальних м?жнародних орган?зац?й:

• Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS),
• Аз?йсько-Тихоокеанського економ?чного сп?вроб?тництва (APEC),
• Рег?онального форуму АСЕАН (AMF),
• партнер по д?алогу Асоц?ац?? держав П?вденно-Сх?дно? Аз?? (ASEAN),
• Австрал?йсько? групи (AG),
• Сп?вдружност? нац?й (Commonwealth of Nations),
• Сп?льноти демократ?й (CD),
• Плану Коломбо (CP),
• Сам?ту кра?н Сх?дно? Аз?? (EAC),
• Велико? двадцятки (G-20),
• М?жнародного агентства з атомно? енерг?? (IAEA),
• М?жпарламентського союзу (IPU),
• Агентства з ядерно? енерг?? (NEA),
• Групи ядерних постачальник?в (NSG),
• Орган?зац?? ?з заборони х?м?чно? збро? (OPCW),
• кра?на-партнер Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп? (OSCE),
• спостер?гач Тихоокеанського альянсу (Pacific Alliance),
• Паризького клубу (Paris Club),
• Пост?йно? палати третейського суду (PCA),
• Форуму тихоокеанських остров?в (PIF),
• спостер?гач Системи центральноамерикансько? ?нтеграц?? (SICA),
• Секретар?ату Тихоокеансько? сп?льноти (SPC),
• ООН (UN) з 1945, пост?йний представник при ООН — Джилл?ан Ел?забет Берд (англ. Gillian Elizabeth Bird),
• Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з питань осв?ти, науки ? культури (UNESCO),
• Управл?ння Верховного ком?сара ООН у справах б?женц?в (UNHCR),
• М?с?? ООН в П?вденному Судан? (UNMISS),
• Об'?днано? м?с?? ООН в Сх?дному Тимор? (UNMIT),
• БАПОР (UNRWA),
• Орган?зац?? ООН з? спостереження за перемир'ям (UNTSO),
• Всесв?тньо? туристично? орган?зац?? (UNWTO),
• Всесв?тнього поштового союзу (UPU),
• Всесв?тньо? орган?зац?? ?нтелектуально? власност? (WIPO),
• Ком?тету Цангера (ZC).

Укра?нсько-австрал?йськ? в?дносини

Дипломатичн? в?дносини Укра?ни з Австрал??ю встановлено 26 грудня 1991 року.

Державна символ?ка

Нац?ональний символ кра?ни: суз?р'я П?вденний хрест (п'ять з?рок), кенгуру, ему. Нац?ональн? кольори: зелений, золотавий.

Прапор

Державний прапор Австрал??, затверджений 1901 року, ? прямокутним полотнищем синього кольору з прапором Велико? Британ?? у верхньому квадрант? б?ля древка, великою б?лою семикутною з?ркою (З?рка Федерац??) в нижньому квадрант? б?ля древка, чотирма б?лими семикутними ? одн??ю п'ятикутною з?ркою у вигляд? суз?р'я П?вденний Хрест у прав?й половин? полотнища. Промен? з?рки Федерац?? означають суб'?кти австрал?йсько? федерац??.

Г?мн

Державним г?мном Австрал?? ? п?сня ?Розвивайся, прекрасна Австрал??? (англ. ?Advance Australia Fair?), слова ? мелод?ю до яко? 1878 року написав П?тер Доддс Маккорм?к. Г?мн оф?ц?йно затверджено 1984 року. На додаток до нац?онального г?мну ? на р?вн? з ним у кра?н? використовують британський г?мн ?Боже, бережи короля?.

Адм?н?стративно-територ?альний под?л

У адм?н?стративному план? територ?я Австрал?? под?ля?ться на 6 штат?в (англ. state), 2 територ?? (англ. territory), 1 столичну федеральну територ?ю ? 6 зовн?шн?х територ?й (англ. external territory). Штати розд?лено на 700 з гаком район?в м?сцевого самоврядування (англ. Local Government Area).

Штати ? територ?? (англ.)

Хронолог?я державотворення Австрал?йського Союзу (англ.)

	Суб'?кт федерац??	Адм?н?стративний центр
Штати
1	В?ктор?я (Victoria)	Мельбурн (Melbourne)
2	Зах?дна Австрал?я (Western Australia)	Перт (Perth)
3	Кв?нсленд (Queensland)	Брисбен (Brisbane)
4	Новий П?вденний Уельс (New South Wales)	С?дней (Sydney)
5	П?вденна Австрал?я (South Australia)	Адела?да (Adelaide)
6	Тасман?я (Tasmania)	Гобарт (Hobart)
Територ??
1	Австрал?йська столична територ?я (Australian Capital Territory)	Канберра (Canberra)
2	Джерв?с-Бей (Jervis Bay Territory)	Джерв?с-Бей (Jervis Bay Village)
3	П?вн?чна Територ?я (Northern Territory)	Дарв?н (Darwin)
Зовн?шн? територ??
1	Ашмор ? Карть? (Ashmore and Cartier Islands)	—
2	Герд ? Макдональд (Heard Island and McDonald Islands)	Атлас-Коув (Atlas Cove)
3	Кокосов? Острови (Cocos (Keeling) Islands)	Зах?дний остр?в (West Island)
4	Острови Коралового моря (Coral Sea Islands)	остр?в В?лл?с (Willis Island)
5	Норфолк (Norfolk Island)	К?нгстон (Kingston)
6	Остр?в Р?здва (Christmas Island)	Фла?нг-Ф?ш-Коув (Flying Fish Cove)
Невизнан? претенз?? в Антарктиц?
1	Австрал?йська антарктична територ?я (Australian Antarctic Territory)	Дейв?с (Davis Station)

Пол?тико-адм?н?стративний устр?й штат?в коп?ю? федеральний устр?й, в ус?х штатах; окр?м Кв?нсленду, двопалатн? парламенти. Власн? однопалатн? парламенти мають також материков? територ??, окр?м Джерв?с-Бею. Нижн? палати парламент?в — законодавч? з?брання (англ. Legislative assembly), у П?вденн?й Австрал?? — палата з?брань (англ. House of Assembly). Верхн? палати парламент?в штат?в — законодавч? ради (англ. Legislative Council). Зг?дно з конституц??ю держави, лег?слатури штат?в не обмежен? у власних повноваження щодо законодавчого регулювання будь-яких питань власного життя, тод? як права федерального парламенту ч?тко перел?чен? у розд?л? 51 конституц??. Наприклад, т?льки парламенти штат?в мають право приймати м?сцев? закони щодо осв?ти, крим?нального права пол?ц??, охорона здоров'я, транспорту та м?сцеве самоврядування, а федеральний парламент не ма? жодних спец?альних повноважень щодо регулювання цих сфер м?сцевого життя. Проте закони Союзу мають перевагу над м?сцевими законами у випадку правових кол?з?й. У федеральному в?данн? питання оподаткування прибутк?в. У б?льшост? випадк?в материков? територ?? мають т? сам? повноваження, що й штати, за винятком того, що федеральний парламент ма? право зм?нювати або скасовувати будь-як? законодавч? акти, прийнят? парламентами територ??. Виконавча влада у штатах представлена м?сцевими урядами на чол? з м?сцевими прем'?р-м?н?страми (англ. Premier), у територ?ях — головними м?н?страми (англ. Chief Minister). Король у штатах представлений губернаторами (англ. Governor), у П?вн?чн?й Територ?? — адм?н?стратором (англ. Administrator of the Northern Territory). Федеральний парламент ма? право безпосередньо адм?н?струвати зовн?шн? територ?? та територ?ю Джерв?с-Бей. Остр?в Норфолк з 1979 по 2015 р?к мав значну автоном?ю. В?дпов?дно до ?Закону про остр?в Норфолк? в?д 1979 року мав власну законодавчу асамблею та представника короля. 2015 року федеральний парламент скасував самоврядування острова, синхрон?зував податкове та соц?альне законодавство, зам?нив м?сцеву законодавчу асамблею консультативною радою. Остр?в Маккуор? адм?н?стру?ться урядом Тасман??, остр?в Лорд-Гов — урядом Нового П?вденного Уельсу.

Збройн? сили

Збройн? сили Австрал?? (англ. Australian Defense Force; ADF) складаються з сухопутних в?йськ (англ. Australian Army), в?йськово-пов?тряних сил (англ. Royal Australian Air Force; RAAF), в?йськово-морських сил (англ. Royal Australian Navy; RAN) та Командування об'?днаних операц?й (англ. Joint Operations Command; JOC). Ном?нальним головнокомандувачем в?йськ виступа? генерал-губернатор, який признача? начальника сил оборони (англ. Chief of the Defence Force) за згодою парламенту, з 6 липня 2018 року — генерал Енгус Кемпбелл. Повсякденними справами в?йська займа?ться начальник, за м?н?стром оборони залиша?ться формування оборонно? пол?тики й адм?н?стрування забезпечення арм??. Станом на листопад 2015 року загальна чисельн?сть в?йськових кра?ни дор?внювала 81,2 тис. ос?б, з яких 57,9 тис. особовий склад, а 23,2 тис. — резерв?сти. М?н?мальний в?к для добров?льно? в?йськово? служби за згодою батьк?в — 17 рок?в. Станом на 2012 р?к, призов на строкову в?йськову службу в?дсутн?й. Для ж?нок ?снують обмеження лише на службу в силах спецпризначення. Щор?чн? витрати на оборону станом на 2017 р?к складають 2 % в?д ВВП держави (12-те м?сце у св?т?), 2012 року — 1,71 % в?д ВВП.

• 
  Австрал?йськ? в?йськов? на навчаннях
• 
  Вертольотоносець HMAS Canberra
• 
  F-35 у склад? ВПС Австрал??
• 
  Расселл-оф?с — штаб сил оборони кра?ни
• 
  В?йськова академ?я в Канберр?

Австрал?я брала участь у миротворчих операц?ях ООН та рег?ональних орган?зац?й, п?дтримц? населення при стих?йних лихах та збройних конфл?ктах, включно з вторгненням до Афган?стану 2001 року й ?раку 2003 року. Станом на 2017 р?к 2241 австрал?йський в?йськовий бере участь у 12 м?жнародних операц?ях у районах.

Економ?ка

Австрал?йський Союз — одна з економ?чно найрозвинен?ших ?ндустр?ально-аграрних кра?н св?ту. На св?товому ринку вона виступа? як один з основних постачальник?в м?нерально? та с?льськогосподарсько? сировини. Валовий внутр?шн?й продукт (ВВП) Австрал?? 2019 року за паритетом куп?вельно? спроможност? становив 1,143 трлн долар?в США; 2018 року — 1,121 трлн долар?в США. За оф?ц?йним обм?нним курсом — 1,39 трлн (станом на 2019 р?к); у розрахунку на душу населення — 62,75 тис. долар?в США (15-те м?сце у св?т?). Зростання ВВП 2019 року становило 1,84 % (146-те м?сце у св?т?), 2018 року ВВП зр?с на 2,77 %.

Розпод?л ВВП за секторами економ?ки (станом на 2017 р?к):

• агровиробництво — 3,6 %,
• промислов?сть — 25,3 %,
• сфера послуг — 71,2 %.

Розпод?л ВВП за к?нцевими споживачами (станом на 2017 р?к):

• споживання домогосподарств — 56,9 %,
• державне споживання — 18,4 %,
• ?нвестиц?? в основний кап?тал — 24,1 %,
• ?нвестиц?? в товарно-матер?альн? запаси — 0,1 %,
• експорт товар?в ? послуг — 21,5 %,
• ?мпорт товар?в ? послуг — ?21 %.

Прям? ?ноземн? ?нвестиц?? в економ?ку Австрал?? на 31 грудня 2015 року дор?внювали 642,2 млрд долар?в США (15-те м?сце у св?т?). ?нвестиц?? компан?й ? населення Австрал?? в закордонн? економ?ки на 31 грудня 2015 року дор?внювали 475,7 млрд долар?в США (18-те м?сце у св?т?). Валове нац?ональне заощадження 2013 року становило 24,2 % в?д ВВП; 2015 року — 22,20 % в?д ВВП (66-те м?сце у св?т?). Нер?вн?сть розпод?лу с?мейного доходу (коеф?ц??нт Джин?) 2008 року дор?внював 30,3 (119-те м?сце у св?т?), 1994 року дор?внював 35,2.

Характерною рисою австрал?йсько? економ?ки ? високий р?вень концентрац?? та централ?зац?? виробництва, загалом це 50 найб?льших компан?й — BHP Group Limited, найб?льша у св?т? г?рничодобувна компан?я; Wesfarmers; Woolworths Limited; як? разом ?з Commonwealth Bank, найб?льшим банком П?вденно? п?вкул?, та National Australia Bank, найб?льшим банком Австрал??, ув?йшли до списку Fortune Global 500 2017 року. У друг?й половин? XX стол?ття св?тово? ваги досягали п?дпри?мства ?Острел?ан ойл енд газ корпорейшн?, вуглеводн?; ?Колон?ел шугар рифайн?нг?, цукрова галузь, та ?н. Держава ф?нансу? р?зноман?тн? науково-досл?дн? розроби, створено федеральну Орган?зац?ю з наукових ? промислових досл?джень, плану? розм?щення промислових п?дпри?мств, ф?нансу? перспективн? напрямки розвитку певних рег?он?в, готу? спец?ал?ст?в для затребуваних галузей економ?ки. Велик? концерни, т?сно зв'язан? з монопол?ями США ? Велико? Британ??, майже повн?стю контролюють економ?ку. 2018 року кра?на пос?ла 18-те м?сце в рейтингу ?Doing Business? в?д Св?тового банку. Для Австрал?? важливим ? близьк?сть до п?вденно- та сх?дноаз?йських ринк?в збуту сировини ? продукц??. За стор?ччя сво?? незалежност? вона змогла ув?йти до 20 найб?льших економ?к св?ту (G20), 15—16 листопада 2014 року в виставковому центр? м?ста Брисбен пройшов 9-й сам?т гол?в кра?н Велико? двадцятки. Факторами такого стр?мкого росту слугували багат? природн? ресурси, кап?тал?стичний курс розвитку в?д самого початку незалежност?, залучення технолог?й, кап?талу, ринк?в збуту сво?? метропол?? — Велико? Британ??. Приток висококвал?ф?кованих кадр?в та кап?талу з метропол??, скватерство в?дразу великих площ с?льгоспуг?дь дозволило швидко розвиватись агропромисловому комплексу, а п?зн?ше г?рництву. П?д час Друго? св?тово? в?йни завдяки американським ?нженерним в?йськам кра?на значно покращила власну транспортну ?нфраструктуру морських порт?в, шосейних дор?г, аеродром?в.

• 
  Сам?т G20 у Брисбен?
• 
  Джордж-стр?т, головна д?лова вулиця С?днея
• 
  Штаб-квартира Wesfarmers
• 
  Штаб-квартира Woolworths Limited

На пер?од з 1960-х рок?в припада? економ?чний бум осво?ння природних ресурс?в кра?ни, переважно корисних копалин. ?хня розробка перетворила Австрал?ю на одного з пров?дних постачальник?в м?нерально? сировини на св?тов? ринки. Сл?дом за г?рничою промислов?стю швидко п?дтягнулись автомоб?льна, верстатобуд?вна, рад?оелектронна, виготовлення с?льськогосподарських машин. Разом ?з тим кра?на зум?ла зберегти за собою роль пров?дного постачальника таких с?льськогосподарських товар?в на св?тов? ринки, як вовна та пшениця. П?д час енергетично? кризи 1970-х рок?в японськ?, американськ? та ?вропейськ? ?нвестори заново ?в?дкрили? для себе Австрал?ю. В?дбувалась так звана ?битва м?льярд?в? за можлив?сть ?нвестувати в розробку природних ресурс?в континенту. Таким чином залучили близько 10 млрд долар?в. У цей пер?од частка британських ?нвестиц?й знизилась з половини до 10 %, на перше м?сце вийшов американський та японський кап?тал. За пер?од 1973—1978 рок?в ВВП кра?ни подво?вся. На початку 1980-х рок?в у кра?н? розпочалася ?нова золота лихоманка?, коли на стар? вироблен? золотоносн? райони Зах?дно? Австрал?? та штату В?ктор?я через зростання ц?н на жовтий метал знов звернули увагу. У той самий час висока автоматизац?я та механ?зац?я ?ндустр??, закордонн? гастарбайтери значно п?двищили долю безроб?тних.

Ф?нанси

Ф?скальний р?к в Австрал?? почина?ться 1 липня ? зак?нчу?ться 30 червня. Р?вень ?нфляц?? в кра?н? 2019 року становив 1,6 %, 2018 року вона дор?внювала 2,77 % (146-те м?сце у св?т?). Резерви ?ноземно? валюти ? дорогоц?нних метал?в на 31 грудня 2017 року становили екв?валент 66,58 млрд долар?в США, на 31 грудня 2016 року — 55,07 млрд (33-т? м?сце у св?т?). Зовн?шн?й борг кра?ни 2017 року дор?внював 1,714 трлн долар?в США, на 31 грудня 2016 року становив 1,547 трлн (11-те м?сце у св?т?).

Нац?ональною валютою Австрал?? слугу? австрал?йський долар (AUD). За 1 долар США (USD) 2020 року давали 1,34 австрал?йського долара; 2019 року — 1,464. Розм?нною грошовою одиницею (1?100) слугу? цент. Ем?с?йним центром виступа? Резервний банк Австрал??. До 1966 року був у вжитку австрал?йський фунт стерл?нг?в (1,25 австрал?йського фунта стерл?нг?в дор?внювали 1 британському фунту стерл?нг?в).

Резервний банк Австрал?? (англ. Reserve Bank of Australia) — центральний банк кра?ни, голова — Гленн Роберт Ст?венс (англ. Glenn Robert Stevens). Обл?кова ставка центрального банку 28 лютого 2013 року становила 3,00 % р?чних (106-те м?сце у св?т?). Основна ставка кредитування комерц?йними банками кра?ни на 31 грудня 2014 року становила 5,95 % р?чних; на 31 грудня 2015 року — 5,60 % р?чних (135-те м?сце у св?т?). Загальний обсяг внутр?шнього кредитування банками небанк?вських установ 2014 року становив 2,097 трлн долар?в США, 31 грудня 2015 року — 1,932 трлн (12-те м?сце у св?т?).

• 
  Резервний банк Австрал??
• 
  Союзний банк Австрал??
• 
  Нац?ональний банк Австрал??
• 
  С?днейська фондова б?ржа

Загальна ринкова варт?сть акц?й п?дпри?мств на фондовому ринку кра?ни, станом на 31 грудня 2012 року, дор?внювала 1,286 трлн долар?в США (10-те м?сце у св?т?), а 2010 року — 1,455 трлн.

Надходження до державного бюджету Австрал?? 2015 року становили 425,7 млрд, витрати — 451,4 млрд долар?в США, деф?цит бюджету склав 2,1 % в?д ВВП (76-те м?сце у св?т?). Надходження ус?х вид?в до державного бюджету 2015 року дор?внювали 34,3 % ВВП (65-те м?сце у св?т?). Державний борг, станом на 2015 р?к, дор?внював 44,30 % р?чного ВВП (104-те м?сце у св?т?); 2014 - 42,4 % ВВП. Запас грошово? маси на 31 грудня 2013 року дор?внював 1,661 трлн долар?в США за обм?нним курсом (11-те м?сце у св?т?). Загальна маса гот?вково? нац?онально? валюти в об?гу + депозити до запитання на 31 грудня 2015 року була екв?валентна 222,3 млрд долар?в США за тогочасним обм?нним курсом (19-те м?сце у св?т?).

Промислов?сть

Майже ус? промислов? центри сконцентрован? по узбережжю кра?ни (б?льша ?? частина зосереджена на п?вденному сход?), виконуючи роль переробки сировини й експорту виготовлено? продукц?? морськими портами. Вони пов'язан? зал?зницями та шосейними дорогами з внутр?шн?ми районами видобутку, вирощування та загот?вл? сировини. Головними галузями промисловост? виступають також машинобудування, х?м?чна, легка, харчова. Р?чн? темпи зростання промислового виробництва 2015 року становили 2,70 % (95-те м?сце у св?т?.

Головною галуззю переробно? промисловост? кра?ни довгий час була металург?я. Чорна металург?я ?сторично сконцентрована на п?вденному сход?, де присутня сировина у вигляд? зал?зно? руди та кокс?вного вуг?лля — Ньюкасл, Порт-Кембл, Л?тгоу, а також на п?вденному заход? (Ку?нана) та п?вдн? (Вайалла). 1958 року виплавили 2,3 млн тонн чавуну й 3,2 млн тонн стал?. Розвинена також кольорова металург?я на м?сцев?й сировин?: пол?метали — цинк (Р?дстон), свинець (Порт-П?р?); н?кель, м?дь (Таунсв?лл), олово. П?д час енергетично? кризи 1970-х рок?в кра?на переор??нтувалась з експорту боксит?в на виплавку алюм?н?ю на дешев?й м?сцев?й електроенерг?? вуг?льних ТЕС, зменшивши соб?варт?сть його виплавки вчетверо. 1980 року обсяги виробництва алюм?н?ю зросли до 280 тис. тонн.

Головн? промислов? центри сконцентрован? на п?вденному сход?, сх?дному узбережж? та на п?вденному заход?. Машинобудування в кра?н? представлене автомоб?лебудуванням (переважно з частин, що ?мпортуються з США ? Велико? Британ??), автобуси (Голд-Кост, Брисбен), вантаж?вки (Данденонг, Престон); електротехн?кою (С?дней, Мельбурн, Адела?да, Брисбен), виготовленням с?льськогосподарських машин, транспортною галуззю, приладобудуванням. Така важлива галузь переробно? промисловост?, як суднобудування була майже згорнута у пер?од до 1980-х рок?в (С?дней, Мельбурн, Вайалла, Брисбен).

Х?м?чна промислов?сть виготовля? м?неральн? добрива на потребу с?льського господарства, переробля? сиру нафту, виготовля? засоби захисту рослин, с?рчану кислоту, м?неральн? добрива, вибухов? речовини. В Австрал?? розвинена фармацевтична галузь, велик? ?нвестиц?? в?д британських та американських компан?й. На Тасман?? виробля?ться 40 % св?тово? сировини наркотичних матер?ал?в, частково вони переробляються на коде?н та ?нш? л?карськ? засоби компан??ю Tasmanian Alkaloids, що належить Johnson & Johnson. Компан?я GlaxoSmithKline вирощу? оп?йний мак у штат? В?ктор?я.

У текстильн?й промисловост? пров?дне м?сце займало виробництво вовни у штатах В?ктор?я ? Новий П?вденний Уельс.

• 
  В?двантаження вуг?лля в порту Ньюкасл, 1891 р?к
• 
  Металург?йне п?дпри?мство Вайалли
• 
  Суднобуд?вне п?дпри?мство Forgacs shipyard, Ньюкасл
• 
  Автобус компан?? Bustech
• 
  Консервний завод компан?? SPC Ardmona у Шеппартон?

Харчова галузь представлена п?дпри?мствами з виготовлення борошна, пива, м'яса, молока, цукру, консерв?в, переробки фрукт?в. Харчова промислов?сть експортоор??нтована, на вив?з йде б?льше 70 % продукц??. Вид?ляються м'ясокомб?нати, зосереджен? в м?стах штат?в Кв?нсленд, В?ктор?я ? Новий П?вденний Уельс. П?дпри?мства борошномельно?, маслоробно?, цукрово?, пивоварно? промисловост? розм?щен? б?льш р?вном?рно в портах ? внутр?шн?х районах.

Г?рнича промислов?сть

У кра?н? розвинута г?рнича промислов?сть. Г?рництво у друг?й половин? XX стол?ття слугувало локомотивом економ?чного зростання Австрал?? ? давало 5 % ВВП. Австрал?я ма? величезн? запаси енергетично? сировини. Розв?дан? запаси кам'яного вуг?лля становлять 200 млрд тонн; головн? райони видобутку — поблизу Ньюкасла та Порт-Кембла (С?днейський вуг?льний басейн), на сход? Кв?нсленду (Блер-Атолл, Колл?нов?лл). Б?льша частина його йде на експорт, де кра?на займа? перш? позиц?? з ц??? сировини — 29 % св?тового експорту. Буре вуг?лля штату В?ктор?я (Моруелл) використовують для ТЕС. За запасами уранових руд кра?на в св?тових л?дерах. На п?вноч? кра?ни компан?я ?Енергетичн? ресурси Австрал??? веде розробку родовищ Рейнджер та Набарлек. На к?нець XX стол?ття розв?дан? запаси природного газу становили 7 млрд тонн. Головн? родовища: п?вн?чно-зах?дний шельф континенту, басейн Куперс-Крик (П?вденна Австрал?я). Розв?дан? 1964 року шельфов? родовища нафти в Бассов?й протоц? змогли до к?нця стол?ття повн?стю забезпечити внутр?шн? потреби на цей вид сировини. Велик? запаси нафти розв?дан? на остров? Барроу; 2 млрд тонн сланцево? нафти родовища Рандл на сход? Кв?нсленду.

Австрал?я славиться власним видобутком багатих зал?зних руд в?дкритим способом. Головний центр видобутку — масив Гамерсл?, поблизу м?ста П?лбара на п?вн?чному заход? (90 % видобутку кра?ни). Руда йде на експорт через порти Дамп?р ? Порт-Гедленд. Для м?сцевих потреб металург?? зал?зн? руди видобувають на п?вденному сход?. 1957 року видобуток (за вм?стом металу) зал?зно? руди склав 2,5 млн тонн, головним чином у П?вденн?й Австрал??, район Айрон-Ноб.

Марганцев? руди видобувають на остров? Грут-Айленд. У Маунт-Айза розробляють м?дн?, ср?бн?, цинков? та свинцев? родовища. Найб?льш? родовища м?д? розробляють у Теннант-Крик, Маунт-Айза, Рим-Джангл, Кобар; пол?метал?в — Брокен-Г?лл; н?келю та кобальту— Камбалда, Гр?нвейл; вольфраму — Вольфрам-Кемп; золота — Калгурл?, Норсмен; ср?бла — Маунт-Айза, Роузбер?; олова — П?лбара, Россарден. 1958 року в кра?н? видобуто 318 тис. свинцево? руди; 250 тис. тонн цинково?. У невеликих розм?рах видобувають мол?бден, вольфрам, марганець, кобальт.

За обсягами видобутку таких руд, як зал?зна (85 млн тонн), боксити (26 млн тонн), цинкова (45 тис. тонн) та свинцева (35 тис. тонн) Австрал?я перебува? у св?тових л?дерах. Австрал?йський Союз займа? перше м?сце у св?т? з виробництва циркон?ю ? рутилу. Боксити розробляють переважно на п?вноч? (Вейпа, Гов, М?тчелл-плато) та на п?вденному заход? (хребет Дарл?нг).

• 
  В?дсоток населення зайнятого в г?рнич?й галуз?
• 
  Маунт-Айза
• 
  Золотоносне родовище Калгурл?
• 
  Мемор?ал г?рникам у Брокен-Г?лл
• 
  Арджайл — найб?льша у св?т? копальня алмаз?в

У надрах Австрал?? збер?га?ться 20 % св?тових запас?в алмаз?в — плато К?мберл? (Арджал-Пайп), п?востр?в Арнемленд. Окр?м алмаз?в надра кра?ни багат? на г?пс (солон? озера), блакитний азбест, фосфати (Г?лл).

Здеб?льшого в?дкрите видобування корисних копалин у кра?н? сильно вплива? на стан навколишнього середовища — знищу?ться рослинний та ?рунтовий покрив, токсичн? сполуки забруднюють поверхнев? води, порушу?ться водний режим, природн? ландшафти зм?нюються техногенними (кар'?ри, в?двали, терикони, тераси, ви?мки). У XX стол?тт? рекультивац?я земель в?дбувалась дуже пов?льними темпами, а в?дведенню земель п?д г?рнич? розробки надавався пр?оритет, нав?ть за рахунок природоохоронних територ?й. Англ?йський письменник Ентон? Троллоп так змалював закинут? золотоносн? поля Г?мп? у Кв?нсленд?: ?Мабуть, саме так буде виглядати земля п?сля Страшного суду, коли ус? мертв? облишать сво? могили?.

Енергетика

Основу енергетики Австрал?йського Союзу становить викопне паливо: кам'яне ? буре вуг?лля. 1958 року видобуто кам'яного вуг?лля 20,7 млн тонн (переважно штати Новий П?вденний Уельс ? Кв?нсленд), бурого — близько 11 млн тонн (район Мельбурна). Загальна потужн?сть електростанц?й Австрал??, станом на 2012 р?к, дор?внювала 63,25 ГВт (16-те м?сце у св?т?). Частка електрогенеруючих потужностей 2017 року, що працюють на:

• викопному палив? — 72 % (101-ше м?сце у св?т?);
• атомн?й енерг?? — 0 %;
• г?дроенерг?? — 11 % (113-те м?сце у св?т?);
• ?нших в?дновлювальних ресурсах — 17 % (49-те м?сце у св?т?).

1958 року вироблено 20 млрд кВт·год електроенерг??, з яких 4/5 на вуг?льних теплоелектростанц?ях. За 2012 р?к вироблено 235,2 млрд кВт·год електроенерг?? (20-те м?сце у св?т?); загальний обсяг спожито? — 222,6 млрд кВт·год (18-те м?сце у св?т?). Станом на 2016 р?к уся кра?на була електриф?кована ? все населення мало доступ до електромереж. Електроенерг?я, внасл?док географ?чно? в?ддаленост?, не експорту?ться ? не ?мпорту?ться. Викиди двоокису вуглецю п?д час спалювання викопного палива в процес? виробництва ? споживання енерг?? за 2012 р?к дор?внювали 420,6×10¹² тонн (17-те м?сце у св?т?).

• 
  В?дсоток населення зайнятого в енергетиц?
• 
  Карта п?дпри?мств в?дновлювально? енергетики (англ.)
• 
  ТЕС Яллурн працю? на бурому вуг?лл?
• 
  ГЕС Тумут-3 у Сн?гових горах
• 
  СЕС Брокен-Г?лл

Кра?на досить б?дна на г?дроенергетичн? ресурси, майже вс? вони осво?н?. Це г?дровузли Сн?жних г?р на п?вденному сход? та п?вн?чного заходу Тасман??. У Сн?гових горах споруджено великий г?дрокомплекс: 7 водосховищ, 8 ГЕС (4,7 МВт), 90 км комплексу тунел?в, що сполучають у ?дину систему р?чки Маррамб?дж?, Муррей, Тамет та Сноу?-Р?вер. 1911 року розпочато буд?вництво г?дроенергетичного вузла на п?вн?чному заход? Тасман??, в район? озера Грейт-Лейк та басейн? р?чки Деруент.

Нафтогазова промислов?сть

Р?вень видобутку сиро? нафти 2014 року дор?внював 354,3 тис. барел?в на добу (31-ше м?сце у св?т?). Р?чний обсяг експорту сиро? нафти за 2013 р?к становив 235,4 тис. барел?в на добу (29-те м?сце у св?т?); ?мпорт — 461,9 тис. барел?в на добу (20-те м?сце у св?т?). Загальн? доведен? запаси нафти в надрах кра?ни, станом на 1 с?чня 2015 року, дор?внювали 1,193 млрд барел?в (40-ве м?сце у св?т?).

Р?вень видобутку природного газу 2014 року становив 62,72 млрд м3 (15-те м?сце у св?т?); споживання того ж року склало 38,79 млрд м3 (24-те м?сце у св?т?). Р?чний обсяг експорту природного газу за 2014 р?к становив 31,62 млрд м3 (11-те м?сце у св?т?); ?мпорт — 6,937 млрд м3 (30-те м?сце у св?т?). Загальн? доведен? запаси природного газу в надрах кра?ни, станом на 1 с?чня 2014 року, дор?внювали 1,219 трлн м3 (24-те м?сце у св?т?).

2013 року кра?на експортувала 53,6 тис. барел?в на добу р?зних нафтопродукт?в (55-те м?сце у св?т?);

Виробництво нафтопродукт?в на нафтопереробних п?дпри?мствах 2013 року дор?внювало 630,6 тис. барел?в на добу (28-ме м?сце у св?т?); споживання 2014 року — 1,082 млн барел?в на добу (21-ше м?сце у св?т?). Потужн?сть завод?в 1958 року становила 8,6 млн тонн сиро? нафти на р?к. Австрал?я 2014 року ?мпортувала 424,0 тис. барел?в сиро? нафти на добу (17-те м?сце у св?т?).

• 
  Запаси найб?льших родовищ природного газу
• 
  Карта нафтогазових родовищ Австрал??
• 
  Газопров?д у Зах?дн?й Австрал??

Аграрний сектор

Австрал?я займа? одне з пров?дних м?сць на ринку с?льськогосподарсько? продукц??. ?? с?льське господарство ?нтенсиф?коване, високомехан?зоване, фермерського укладу, в?дзнача?ться високою товарн?стю. Продукц?я агровиробництва (пшениця, вовна, м'ясо, фрукти та ?н.) завжди давало до 1/3 вартост? експорту кра?ни. Експорт сконцентрований у руках великих компан?й: Australian Agricultural Company, Dalgety plc та ?н. Держава залиша? за собою сильн? позиц?? в галуз?: вона займа?ться вид?ленням ? розпод?лом субсид?й, контролю? як?сть продукц??, займа?ться орган?зац??ю збер?гання експортних культур, ?ригац??ю земель. Роб?тники висококвал?ф?кован?, отже велико? чисельност? робочих рук галузь не потребу?, окр?м як сезонно, п?д час стрижки овець або збору фрукт?в.

Рег?онально вид?ляються 4 с?льськогосподарськ? масиви:

1. Вирощування пшениц?, м'ясо-вовняного тваринництва (ВРХ, в?вц?) — п?вденний зах?д, п?вдень, п?вденний сх?д, сх?д Тасман??.
2. Пасовищного вовняного тваринництва (в?вц?) — зах?д, басейн Дарл?нгу, Великий артез?анський басейн, район центральних озер.
3. Пасовищного м'ясного тваринництва (ВРХ) — сх?дне узбережжя, Кв?нсленд, п?вн?ч.
4. Земель, що не використовуються — внутр?шн? райони, заболочене п?вн?чне узбережжя, центральна частина п?вденного узбережжя, зах?д Тасман??.

Земельн? ресурси Австрал?? (оц?нка 2011 року):

• придатн? для с?льськогосподарського оброб?тку земл? — 53,4 %,
  • орн? земл? — 6,2 %,
  • багатор?чн? насадження — 0,1 %,
  • земл?, як? пост?йно використовують п?д пасовища — 47,1 %;
• земл?, зайнят? л?сами ? чагарниками — 19,3 %;
• ?нше — 27,3 %.

Австрал?йський Союз — кра?на великого землеволод?ння. Найкращ? земл? захопили британськ? аристократи, лендлорди ? скваттери. 1950 року на господарства, що мали понад 1 тис. га (11 % в?д загально? к?лькост? ферм) припадало 89,6 % земл?, а на господарства др?бних фермер?в (28 % в?д загально? к?лькост? ферм) — лише 0,3 % земл?. П?д р?ллею зайнято трохи б?льше 1 % вс??? площ? кра?ни. Скотарство ? землеробство (кр?м прибережних район?в) мають екстенсивний напрям. На б?льш?й частин? територ?? кра?ни землеробство можливе лише за штучного зрошення. Станом на 2012 р?к у кра?н? нал?чувалось 25,5 тис. км2 зрошуваних земель.

• 
  В?дсоток населення зайнятого в аграрному сектор?
• 
  Виставка продукц?? компан?? Dalgety у Рокгемптон?, 1907 р?к
• 
  Стрижка овець
• 
  Пос?ви соняшнику у Кв?нсленд?
• 
  Виноградники у штат? В?ктор?я

Тваринництво — пров?дна галузь с?льського господарства кра?ни, що да? близько 2/3 вартост? с?льськогосподарсько? продукц??. Пасовищне тваринництво стало чинником утворення великих за площею господарств. Середня площа ферми в Австрал?? 2,3 тис. га, тод? як у Канад? — 0,2 тис. га, в США — 0,18 тис. га. Одна в?д одно? ферми в?ддален? на десятки, сотн? км. П?д пасовищами зайнято 90 % фермерських уг?дь. Проте у друг?й половин? XX стол?ття розпочався процес укрупнення господарств, коли за пер?од 1970-х рок?в к?льк?сть фермер?в зменшилась з 300 тис. до 175 тис.. Австрал?я — значний виробник м'ясо-молочних продукт?в, мороженого м'яса, масла, сиру, консервованого молока.

В?вчарство зосереджене на п?вденному сход? кра?ни, Новий П?вденний Уельс (46 % погол?в'я), В?ктор?я (18 %). За погол?в'ям овець (149,3 млн гол?в 1958 року; 120 млн гол?в 1980 року) Австрал?я пос?да? перше м?сце у св?т?. Австрал?я ? головним постачальником вовни на св?тов? ринки (30 %), це високояк?сна сировина (мериносн? в?вц?). Перш? в?вц? на континент були завезен? наприк?нц? XVIII стол?ття з П?вденно? Африки, з яких була виведена чудова м?сцева порода австрал?йського мериноса, що да? з одн??? голови 9—21 кг чудово? вовни за сезон. Увесь р?к в?вц? перебувають на пасовищ?, стрижуть ?х дв?ч? на р?к. Настриг вовни у сезон 1958/59 рок?в склав 662 тис. тонн. Внутр?шня переробка вовни слабко розвинена. Концентрац?я в?вчарства в руках великих власник?в винятково висока, 1950 року лише 1,6 % вс?х господарств концентрували близько 1/3 всього погол?в'я (в?д 100 тис. гол?в кожне).

Окр?м в?вчарства, в кра?н? займаються експортним м'ясним скотарством, переважно на п?вноч?. У нап?впустелях, де можливо д?статись артез?анських вод, також займаються пасовищним скотарством. Худоба живиться св?жим листям сп?н?фексу та опалим листям акац?й. Найважлив?ш? райони молочного тваринництва — п?вденно-сх?дне узбережжя, м'ясного — Кв?нсленд. Погол?в'я велико? рогато? худоби 1958 року становило 16,9 млн гол?в. Поширене також свинарство, поблизу великих м?ст; конярство, заради перегон?в; бджолярство; у пустелях розводять верблюд?в.

Австрал?я ? одним ?з найб?льших у св?т? виробник?в ? експортер?в зернових. Найб?льше значення серед зернових культур ма? пшениця. ?Пшеничний пояс? Австрал?? почина?ться у Кв?нсленд? й тягнеться вздовж сх?дного узбережжя на п?вдень до штату В?ктор?я; окремий пшеничний рег?он на п?вденному заход? материка. Пос?вна площа пшениц? в середньому колива?ться в?д 11,1 до 13,4 млн га. На ?? частку припада? понад половина вс?х пос?вних площ, переважно в штатах Новий П?вденний Уельс, В?ктор?я, П?вденна Австрал?я ? Зах?дна Австрал?я (94 % пос?вних площ). Врожайн?сть пшениц? р?зниться за роками залежно в?д погодних умов ? становить в?д 0,9 до 2,1 тонн/га. Переважно це озима пшениця, яка вельми чутлива до посух. У середньому експорт пшениц? становить в?д 7,5 до 18,0 млн тонн; ?мпорт — 0,1—0,3 млн тонн. Споживання усередин? кра?ни — 5,3—6,5 млн тонн. Перех?дн? запаси — 3,2—9,6 млн тонн. Пос?вна площа п?д ячменем становить 3,5—4,6 млн га. Середня врожайн?сть 1,0—2,3 тонн/га. Виробництво колива?ться в рамках 3,9—10,4 млн тонн. Експорт — 1,9—6,4 млн тонн, залежно в?д св?тово? кон'юнктури. Споживання всередин? кра?ни становить 2,2—3,8 млн тонн. Перех?дн? запаси — 0,6—2,7 млн тонн. Серед ?нших зернових культур вид?ляються кукурудза, яку використовують загалом на фураж (Кв?нсленд); сорго, яке вирощують на зерно ? на фураж; тритикале (г?брид жита ? пшениц?).

З ол?йних культур поширен? земляний гор?х, соняшник, сафлор, р?пак, канола, соя. Невелик? площ? зайнят? пос?вами рису, тютюну, бавовнику. У субекватор?альному пояс? Кв?нсленду вирощують цукрову тростину, банани, ананаси, манго, папаю. З площ? 0,3 млн га у Кв?нсленд? щор?чно збирають 3 млн тонн цукру. Найб?льша компан?я ?Колон?ел шугар рифайн?нг?. На п?вденному сход? вирощують цитрусов?, к?сточков?, яблука, виноград; на п?вдн? — виноград, цитрусов?, яблука; на Тасман?? експортний фрукт — яблука. Прим?ськ? ферми п?вденного сходу забезпечують кра?ну овочами та зеленню. У якост? кормових трав для погол?в'я м'ясо-молочно? худоби використовують конюшину та люпин.

Транспорт

Транспорт у житт? кра?ни з великою територ??ю та в?ддаленим географ?чним положенням в?д?гра? дуже важливу роль. Уряд держави розвива? транспортну ?нфраструктуру значними ф?нансовими ?нвестиц?ями, запроваджу? про?кти з розвитку сполучення в?ддалених ? слабко осво?них рег?он?в, буду? транспортн? комплекси заради перспективного розвитку окремих м?сцевостей, або пожвавлення розвитку певних галузей економ?ки.

У зд?йсненн? м?жрайонних зв'язк?в пров?дна роль належить зал?зничному транспорту. Загальна довжина зал?зничних кол?й кра?ни, станом на 2015 р?к, становить 33 343 км (8-ме м?сце у св?т?), з яких 3 247 км широко? 1600-мм кол?? (372 км ?з них електриф?ковано), 17 446 км стандартно? 1435-мм кол?? (650 км ?з них електриф?ковано), 12 318 км вузько? 1067-мм кол?? (2076 км ?з них електриф?ковано). Б?льш?сть зал?зниць перебувають у державн?й власност?. Найзабезпечен?ш? зал?зницями п?вденний сх?д ? частково п?вденно-зах?дн? райони Австрал??. Ширина кол?? р?зних штат?в не узгоджена м?ж собою. ?дино? мереж? зал?зниц? на континент? довгий час не представляли. Зал?зниц? здеб?льшого неелектриф?кован?, ?х використовують для вантажних перевезень, це маршрути п?двозу м?нерально? та с?льськогосподарсько? сировини до морських порт?в. Зал?зниц? по?днують промислов? центри сх?дного узбережжя, м?ста п?вденного сходу та заходу (Перт — С?дней). П?вн?чне та п?вденне узбережжя сполучен? зал?зницею Адела?да — Дарв?н, в?д Дарв?на йде г?лка до Ларрими, дал? на п?вдень до Ал?с-Спрингса шосейна дорога, в?д яко? вузькокол?йка до Порт-Огасти.

Загальна довжина автошлях?в в Австрал??, станом на 2011 р?к, дор?вню? 823 217 км, з яких 356 343 км ?з твердим покриттям ? 466 874 км без нього (9-те м?сце у св?т?). Переважна б?льш?сть автошлях?в зосереджена у п?вденно-сх?дн?й частин? кра?ни. ?х ?нтенсивно використовують у господарств?, 3/4 вантажно-пасажирських перевезень в?дбува?ться автомоб?льним транспортом. Головний пер?од буму буд?вництва шосейних дор?г, особливо стратег?чного значення, припав на часи Друго? св?тово? в?йни. Б?льш?сть ?з них виконувалось ?нженерними в?йськами США. Шосе в?д Ал?с-Спрингса до Ларрими, що сполучило п?вн?чне та п?вденне узбережжя; трансконтинентальне шосе Калгурл? — Порт-Огаста.

• 
  Карта основних транспортних маг?стралей Австрал??
• 
  Зал?зниця в Перт?
• 
  С?днейський порт — головн? морськ? ворота кра?ни
• 
  С?днейський пором
• 
  Мельбурнський аеропорт

У кра?н? розвинений морський транспорт. Нац?ональн? компан?? виконують вантажне та пасажирське каботажне сполучення, ?ноземн? займаються експортно-?мпортними операц?ями. Морський торговий флот кра?ни, станом на 2010 р?к, складався з 41 морського судна з тоннажем б?льшим за 1 тис. ре?стрових тонн (GRT) кожне (75-те м?сце у св?т?). Найб?льш? за вантажооб?гом морськ? порти Австрал??: Дамп?р ? Порт-Гедленд, знаходяться на п?вн?чному заход? ? ?х використовують для експорту зал?зно? руди з П?лбари. Найб?льш? морськ? порти сходу — С?дней, Ньюкасл, Брисбен; п?вдня — Мельбурн, Адела?да. На п?вденно-зах?дному узбережж? найважлив?ший морський порт — Перт, це також найб?льша в?йськово-морська база держави. Загальна довжина судноплавних д?лянок р?чок ? водних шлях?в, доступних для суден ?з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 2 тис. км.

Чудово розвинене внутр?шн? пов?тряне сполучення, ус? поселення, ? нав?ть велик? фермерськ? господарства мають власн? зл?тно-посадков? смуги. Найб?льша державна ав?акомпан?я Qantas. У кра?н?, станом на 2020 р?к, д?? 418 аеропорт?в (19-те м?сце у св?т?), з них 349 ?з твердим покриттям ? 131 ?з ?рунтовим. У кра?н?, станом на 2013 р?к, споруджено ? д?? 1 гел?коптерний майданчик.

У кра?н? розвинена мережа трубопровод?в. Загальна довжина газогон?в в Австрал??, станом на 2013 р?к, становить 30 693 км; трубопровод?в зр?дженого газу — 240 км; нафтогон?в — 3 609 км; ?нших трубопровод?в — 110 км; продуктогон?в — 72 км. Трубопроводи доставляють до Брисбена природний газ ?з родовища Рома та нафту з родовища Мун?. Природний газ ?з родовищ Джиджеалпа та Мумба, що у внутр?шн?х районах континенту, газогонами доставля?ться у С?дней та Адела?ду; з родовища Донгара — до Перта. 1996 року споруджено ун?кальний етанопров?д Мумба — С?дней завдовжки 1375 км для транспортування етану з родовищ басейну Купера у штат? П?вденна Австрал?я до нафтох?м?чного комплексу в С?дне?. У п?вденно-сх?дному та сх?дному рег?онах вони доставляють воду для потреб с?льського та м?ського господарств, металург??.

У XIX стол?тт? до п?вн?чних район?в Австрал?? задля спрощення пересування м?сцевими пустелями були завезен? дромадери. Нараз? тут нал?чу?ться близько 750 тис. чистокровних верблюд?в, котрих кра?на нав?ть експорту? на Близький Сх?д.

Телекомун?кац??

М?жнародний телефонний код Австрал?? — +61. Загальна чисельн?сть абонент?в ф?ксовано? телефонно? мереж? (станом на 2019 р?к) — 7,79 млн, що у перерахунку на 100 мешканц?в становить 31 (20-те м?сце у св?т?). У кра?н? д?? дек?лька мереж моб?льних оператор?в. Загальна чисельн?сть абонент?в (станом на 2019 р?к) — 27,78 млн, що у перерахунку на 100 мешканц?в становить 110 апарат?в (47-те м?сце у св?т?).

Нац?ональна громадська Австрал?йська телерад?омовна компан?я (англ. Australian Broadcasting Corporation; ABC) веде мовлення на численних теле- ? рад?оканалах як у межах кра?ни, так ? загалом у Аз?йсько-Тихоокеанському рег?он?. Спец?альна служба мовлення (англ. Special Broadcasting Service; SBS)  — другий найб?льший оператор теле- ? рад?оканал?в у кра?н?, веде мовлення р?зними мовами. У кра?н?, станом на 1998 р?к, працювали 607 рад?останц?й р?зних д?апазон?в: (AM — 262, FM — 345, на коротких хвилях — 1). Дв? найб?льш? рад?омереж?, ABC ? SBS, ведуть мовлення р?зними мовами в Аз?йсько-Тихоокеанському рег?он?. У кра?н?, станом на 1997 р?к, працювали 104 телев?з?йн? станц??. Дв? найб?льш? телерад?омереж?, ABC ? SBS, ведуть мовлення р?зними мовами в Аз?йсько-Тихоокеанському рег?он?. Широко розповсюджене використання супутникових тар?лок ? кабельних мереж.

Австрал?я ? членом М?жнародно? орган?зац?? супутникового електрозв'язку (ITSO), М?жнародного союзу електрозв'язку (ITU), М?жнародного поштового союзу (UPU).

М?жнародний ?нтернет-домен Австрал?? — .au, присво?ний Адм?н?страц??ю адресного простору ?нтернет (англ. Internet Assigned Numbers Authority) зг?дно з? стандартом ISO 3166 Alpha-2. Станом на 2018 р?к в Австрал?? заре?стровано 7,64 млн ?нтернет-хост?в (22-ге м?сце у св?т?). Станом на липень 2018 року в Австрал?? нал?чувалось 21,419 млн ун?кальних ?нтернет-користувач?в (35-те м?сце у св?т?), що становило 86,55 % в?д загально? к?лькост? населення кра?ни.

Туризм

Австрал?йськ? готел? в?др?зняються високими стандартами ? розрахован? на турист?в ?з р?зними ф?нансовими можливостями. Спектр засоб?в розм?щення достатньо широкий — в?д фешенебельних, що входять до м?жнародних готельних мереж, до мотел?в ? окремих приватних квартир, можливе проживання на фермах. Австрал?я була членом Всесв?тньо? туристично? орган?зац?? (UNWTO) з 1979 по 1990 роки, поновила членство 2004 року.

Пров?дн? позиц?? за к?льк?стю прибутт?в у кра?ну займають громадяни США ? Ново? Зеланд??, значн? потоки турист?в ?з ?вропи (особливо Велико? Британ??) ? Аз?? (Малайз?я, С?нгапур, Япон?я, Китай ? Гонконг). Основн? потоки турист?в з Австрал?? спрямован? до Ново? Зеланд??; в Аз?? до Малайз??, С?нгапуру, Япон?? ? Гонконгу; в ?вроп? до Велико? Британ??, ?тал??, ?спан?? та Франц??.

Зовн?шньоеконом?чн? зв'язки

Економ?ка Австрал?? сильно залежить в?д тренд?в на св?тових ринках, бо 3/4 ?? продукц?? спрямову?ться на зовн?шн? ринки, здеб?льшого це сировинна продукц?я, у той час як ?мпорт склада?ться з машин, обладнання та готово? промислово? продукц??. Австрал?я в р?зн? часи була одним ?з головних постачальник?в на св?тов? ринки м?нерально? (зал?зно? руди, боксит?в, рутилу, свинцю, вуг?лля, цинку, м?д?, марганцю) та аграрно? сировини (вовни, тростинного цукру, пшениц?, м'яса). Пост?йними торговими партнерами ? Япон?я, США, ?вропейський Союз. У середин? XX стол?ття 70 % експорту з Австрал?? припадало на ?вропу, частка Велико? Британ?? в ?мпорт? з Австрал?йського Союзу в 1957—1958 роках становила 41,8 %, в експорт? — 28,0 %. Але за 30 п?сляво?нних рок?в кра?на зум?ла позбавитись залежност? в?д колишньо? метропол?? зменшивши британську долю в експорт? до 5 %. Наприк?нц? XX стол?ття головними торговельними партнерами Австрал?? стали Япон?я, США, Китай та Нова Зеланд?я. Причиною цього стало те, що Австрал?я першою ?з зах?дних кра?н п?сля в?йни уклала торговельну угоду з Япон??ю в?д 1957 року, а також зняла ембарго на поставки зал?зно? руди до ц??? кра?ни. 1965 року з Новою Зеланд??ю встановлено зону в?льно? торг?вл?.

Австрал?я входить до складу ряду рег?ональних ? глобальних економ?чних, торговельних ? кредитно-ф?нансових орган?зац?й:

• Аз?йського банку розвитку (ADB),
• Аз?йсько-Тихоокеанського економ?чного сп?вроб?тництва (APEC),
• Банку м?жнародних розрахунк?в (BIS),
• ?вропейського банку реконструкц?? та розвитку (EBRD),
• ?н?ц?ативи щодо забезпечення прозорост? у видобувн?й промисловост? (EITI),
• Продовольчо? та с?льськогосподарсько? орган?зац?? ООН (FAO),
• М?жнародно? групи з протид?? в?дмиванню брудних грошей (FATF),
• М?жнародного банку реконструкц?? та розвитку (IBRD),
• М?жнародно? асоц?ац?? розвитку (IDA),
• М?жнародного енергетичного агентства (IEA),
• М?жнародно? ф?нансово? корпорац?? (IFC),
• М?жнародного валютного фонду (IMF),
• М?жнародно? орган?зац?? з? стандартизац?? (ISO),
• Багатосторонньо? агенц?? з гарант?й ?нвестиц?й (MIGA),
• Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку (OECD),
• Спартека (SPARTECA),
• Конференц?? ООН з торг?вл? та розвитку (UNCTAD),
• Всесв?тнього митного союзу (WCO),
• Св?тово? орган?зац?? торг?вл? (WTO).

• 
  Розпод?л експорту з Австрал?? до кра?н св?ту, в пор?внянн? з л?дером, Япон??ю (100 % = $32,4 млрд), 2006 р?к

Сальдо рахунку поточних операц?й кра?ни (експорт/?мпорт товар?в ? послуг, чистий дох?д в?д ?нвестиц?й ? трансфертних платеж?в) 2014 року склало ?43,83 млрд долар?в США, 2015 року — ?56,2 млрд долар?в США (194-те м?сце у св?т?).

Держава експорту?: вуг?лля, зал?зну руду, золото, м'ясо, вовну, алюм?н?й, пшеницю, машини й устаткування, транспортне обладнання. Значна стаття експорту — пол?метали; у невелик?й к?лькост? вивозяться чорн? метали, устаткування. Основними партнерами 2015 року стали: Китай — 32,2 %, Япон?я — 15,9 %, П?вденна Корея — 7,1 %, США — 5,4 %, ?нд?я — 4,2 %. Варт?сть експорту 2014 року становила 240,8 млрд долар?в США, 2015 року — 184,4 млрд долар?в США (27-ме м?сце у св?т?). Необх?дно зазначити, що Австрал?я ? одним з основних постачальник?в зал?зняку в КНР.

Держава ?мпорту?: машини й устаткування, транспортне обладнання, комп'ютери, оф?сне ? телекомун?кац?йне обладнання; сиру нафту, нафтопродукти. Основними партнерами 2015 року стали: Китай — 23 %, США — 11,2 %, Япон?я — 7,4 %, П?вденна Корея — 5,5 %, Та?ланд — 5,1 %, Н?меччина — 4,6 %. Варт?сть ?мпорту 2014 року становила 240,5 млрд долар?в США, 2015 року — 208,4 млрд долар?в США (21-ше м?сце у св?т?).

Економ?чн? в?дносини з Укра?ною

Австрал?я ? ключовим торговельним партнером Укра?ни в Океан??, але в?д загального обсяг торг?вл? досить незначний. Економ?чн? в?дносини з Укра?ною характеризуються позитивним сальдо для Австрал??.

У 2021 роц? в?дпов?дно до бази даних ООН щодо статистики торг?вл? товарами укра?нський експорт до Австрал?? становив приблизно 61,3 м?льйона долар?в США, а ?мпорт з Австрал?? – близько 154,9 млн. долар?в США.За ?нформац??ю Державно? митно? служби Укра?ни, зовн?шня торг?вля товарами Укра?ни з Австрал??ю за 9 м?сяц?в 2024 р. склала 116,64 млн долар?в США. Експорт товар?в з Укра?ни до Австрал?? склав 12,114 млн долар?в США, ?мпорт в Укра?ну – 104,528 млн долар?в США. Негативне сальдо для Укра?ни за 9 м?сяц?в 2024 р. становить 92,414 млн долар?в США.

Основними сегментами експорту в Укра?ну ?:

• м?неральн? палива(кам'яне вуг?лля, антрацит);
• продукти машинобудування;
• фармацевтична продукц?я;
• оптичн? пристро?;
• деревину;
• ювел?рн? вироби;

• пап?р та картон.

Основними сегментами ?мпорту з Укра?ну ?:

• металург?я та машинобудування;
• жири ? ол?? тваринного ? рослинного походження.

Трудов? ресурси

Загальн? трудов? ресурси 2020 року становили 12,568 млн ос?б (43-те м?сце у св?т?). Зайнят?сть економ?чно активного населення у господарств? кра?ни розпод?ля?ться наступним чином:

• аграрне, л?сове ? рибне господарства — 3,6 %;
• промислов?сть ? буд?вництво — 21,1 %;
• сфера послуг — 75,3 % (станом на 2009 р?к).

Безроб?ття 2019 року дор?внювало 5,16 % працездатного населення, 2018 року — 5,29 % (83-те м?сце у св?т?).

Станом на 2016 р?к, уся кра?на була електриф?кована, усе населення мало доступ до електромереж. Розпод?л доход?в домогосподарств у кра?н? вигляда? так: нижн?й дециль — 2 %, верхн?й дециль — 25,4 % (станом на 1994 р?к).

Економ?чне районування

В Австрал?? можливо вид?лити в?с?м економ?чних район?в.

С?дней — найб?льший ф?нансовий ? промисловий центр кра?ни

• П?вденно-сх?дний рег?он найб?льш ?сторично осво?ний, густо заселений та економ?чно розвинений. Займа? територ?ю штат?в В?ктор?я та Новий П?вденний Уельс. Загальна площа рег?ону склада? 14 % територ?? кра?ни; населення — б?льше 60 %; р?вень урбан?зованост? — майже 90 %. Рег?он багатий на поклади м?нерально? сировини: С?днейський вуг?льний басейн (42 тис. км2) б?тум?нозного та кокс?вного вуг?лля (Ньюкасл, Вуллонгонг, Порт-Кембла); буре вуг?лля (Яллурн, Моруелл); нафта (Лейк-Ентранс, шельф Бассово? протоки); м?дь (Кобар); пол?метал?чн? руди (Брокен-Г?лл); олово (Ардлтан); титан; магнезит; азбест. На м?сцевому бурому вуг?лл? працюють найб?льш? в кра?н? ТЕС. У Сн?жних горах споруджено великий г?дрокомплекс: 7 водосховищ, 8 ГЕС (4,7 МВт). Важка промислов?сть, металург?я, коксох?м?я, трубопрокат та машинобудування у м?стах Ньюкасл, Вуллонгонг, Порт-Кембла; нафтопереробна, електротехн?чна (С?дней, Клейтон) та х?м?чна промислов?сть; суднобудування (С?дней, Мельбурн, Ньюкасл). Концентруються найб?льш? п?дпри?мства легко? промисловост? кра?ни, велика к?льк?сть п?дпри?мств харчово? промисловост?. На територ?? рег?ону концентру?ться 2/3 погол?в'я овець ? 1/4 велико? рогато? худоби кра?ни. У рег?он? вирощують найб?льшу частку врожаю пшениц? та ?нших зернових, половину винограду. Долина р?чки Намой — головний район вирощування бавовнику. Найб?льш? м?ста рег?ону: С?дней, Мельбурн, Вуллонгонг, Порт-Кембла, Джилонг.

Панорама м?ста Маунт-Айза

• П?вн?чно-сх?дний рег?он другий за р?внем економ?чного розвитку. Територ?ально зб?га?ться з б?льшою частиною штату Кв?нсленд (20 % територ?? кра?ни). Рег?он багатий на м?неральну сировину: боксити (Уейпа); другий за площею кам'яновуг?льний басейн (Блер-Атолл, Бовен); пол?метал?чн? та уранов? руди (Маунт-Айза); олово й кобальт (Маунт-Кобальт); природний газ (Рома); нафта (Мун?); фосфорити; монацитов? п?ски сх?дного узбережжя. Основн? галуз? промисловост?: г?рнича; кольорова металург?я (пол?метали, алюм?н?й, раф?нування м?д?); х?м?чна (м?неральн? добрива); транспортне машинобудування (зал?зничне обладнання, вагонобудування, судноремонт). Морськ? порти для експорту м?нерально? сировини (Уейпа) та с?льськогосподарсько? сировини (Лус?нда). Головн? с?льськогосподарськ? культури: цукрова тростина, тютюн, кукурудза, сорго, бавовник, кормов? трави, пшениця. Також вирощують манго, папаю, ананаси, банани, цитрусов? та к?сточков?. Рег?он займа? перше м?сце в кра?н? з погол?в'я велико? рогато? худоби та коней (половина погол?в'я, 85 % м'ясного експорту), трет? — овець (15 %). У портових м?стах розм?щуються м'ясокомб?нати. Для потреб деревообробно? галуз? вирощують сосну. Найб?льш? м?ста рег?ону: Брисбен, Таунсв?лл, Рокгемптон, Гладстон, Маунт-Айза, Маунт-Катл?н, Рома, Вейпа.
• П?вденний рег?он трет?й за р?внем економ?чного розвитку, займа? п?вденний сх?д штату П?вденна Австрал?я. Рег?он тяж?? до океану, узбережжя Велико? Австрал?йсько? затоки, заток Спенсер та Сент-В?нсент, де сконцентровано майже все населення рег?ону. Промислов?сть рег?ону представлена металург?йними п?дпри?мствами м?ст Вайалла, Порт-П?р? та Порт-Огаста. Кам'яне вуг?лля видобува?ться на п?вн?ч в?д Адела?ди. Солончаки солоних озер та прибережн? лагуни — м?сце видобутку сол?. Головн? галуз? промисловост?: нафтох?м?чна (Порт-Станвак); машинобуд?вна та харчова. Головн? с?льськогосподарськ? культури: ячм?нь, пшениця, овес, кормов?, цитрусов?. Сади, пасовища й виноградники (перше м?сце в кра?н? з? збору винограду). Головною проблемою рослинницько? галуз? рег?ону ? брак пр?сно? води; розвинене крапельне зрошування. Тваринництво представлене мериносними в?вцями та великою рогатою худобою. У пустельн?й частин? рег?ону на п?вн?ч в?д п?вострова Ейр розташований центр косм?чних досл?джень Вумера. Головн? м?ста: Адела?да, Порт-Огаста, Порт-П?р?, Вайалла, Порт-Станвак.

С?льськогосподарськ? уг?ддя поблизу Джералдтона

• П?вденно-зах?дний рег?он четвертий за р?внем економ?чного розвитку, займа? крайн?й п?вденний зах?д штату Зах?дна Австрал?я. Рег?он багатий на м?неральн? ресурси нафта, природний газ, боксити, зал?зна руда, титанов? п?ски; продуктивн? л?си; сприятлив? для ведення с?льського господарства природн? умови. Промислов?сть рег?ону представлена п?дпри?мствами харчово? (Перт, Джералдтон, Банбер?, Олбан?), машинобуд?вно? (Перт), х?м?чно? (Банбер?, Перт), цементно?, електротехн?чно? (Перт), деревообробно? галузей, транспортного машинобудування (Фр?мантл), металург?? (Ку?нана). Агрокл?матичн? умови ведення землеробства под?бн? до степово? зони Укра?ни. ?Пшеничний пояс? простяга?ться в?д Саутерн-Кросса до Джералдтона. У невеличких фермерських господарствах вирощують фрукти, овоч?, виноград, розводять молочну худобу. На прибережн?й низовин? на штучних пасовищах розводять овець. Олбан? — головний центр переробки с?льгоспсировини. Найб?льш? м?ста рег?ону: Перт, Ку?нана, Олбан?, Банбер?, Джералдтон, П?нджарра. Головн? морськ? порти: Фр?мантл, Ку?нана, Банбер?, Олбан?, Джералдтон.
• Тасман?я. Рег?он, що займа? однойменний великий остр?в (68 тис. км2) та прилегл? невеличк? остр?вц?. Рег?он багатий на м?неральну сировину: м?дь, олово, ср?бло, кобальт, вольфрам, зал?зну руду, пол?метали. Дешева електроенерг?я в?д ГЕС у горист?й центральн?й частин? острова дозволила швидко розвинутись кольоров?й металург??, х?м?чн?й та целюлозо-паперов?й галузям промисловост?. С?льське господарство рег?ону викону? допом?жну роль в економ?ц?. У водосховищах Центрального наг?р'я розводять рибу, береги використовують для рекреац??. Найб?льш? м?ста рег?ону: Гобарт, Лонсестон, Девенпорт, Берн?.

Видобуток ? збагачення ураново? руди, родовище Рейнджер

• П?вн?чний рег?он нерозвинений, займа? глибовий масив К?мберл?, базальтове плато Антр?м, п?сковикове плато Арнемленд, зах?дне та п?вденно-зах?дне узбережжя затоки Карпентар?я на п?вноч? кра?ни. Рег?он багатий на м?неральн? ресурси: боксити (Гов), марганець (остр?в Грут-Айленд), уранов? руди (Рейнджер, Набарлек), зал?зн? руди (острови Клан ? Кокату), фосфати (басейн Джорджини), природний газ (шельф Арнемленду). Тваринництво представлене розведенням м'ясних пор?д велико? рогато? худоби на природних пасовищах. Головн? с?льськогосподарськ? культури: бавовник, рис, тютюн, цукрова тростина. У мор? — рибальство, вилов перл?в, на п?востров? Коберг — розведення перловиць. Найб?льш? м?ста рег?ону: Дарв?н, В?ндем, Ларр?ма.

Видобуток зал?зно? руди в П?лбар?

• Зах?дний рег?он займа? б?льшу частину штату Зах?дна Австрал?я. Водозабезпечення рег?ону в?дбува?ться за допомогою завод?в з опр?снення морсько? води та водогоном (600 км) з басейну р?чки Суон. Головним багатством рег?ону слугують високояк?сн? зал?зн? руди масиву Гамерсл? (П?лбара), що розробляються в?дкритим способом ? дають 90 % зал?зно? сировини кра?ни. Також на Гамерсл? видобувають олово, марганець та блакитний азбест. На остров? Барроу видобувають нафту; шельфов? поклади природного газу прогностично ? одними з найб?льших у св?т? (Ранк?н, риф Скотт). На п?вдн? рег?ону поблизу Калгурл? та ?ст-Калгурл? видобувають золото; у Камбалд? м?дно-н?келев? руди.
• Центральний рег?он охоплю? майже безлюдн? й неосво?н? внутр?шн? територ?? континенту, в?д западини солоного озера Ейр на сход? до Зах?дно-Австрал?йського плоског?р'я на заход?. Тут знаходяться пустел?: Велика П?щана, Г?бсона, Велика пустеля В?ктор?я, С?мпсона (Арунта). Головна економ?чна д?яльн?сть зводиться до г?рничих п?дпри?мств ? транспортно? ?нфраструктури. Тваринництво представлене пасовищним скотарством. П?д час посух велика к?льк?сть погол?в'я гине. Найб?льш? м?ста рег?ону: Ал?с-Спрингс, Теннант-Кр?к.

Населення

Станом на липень 2020 року населення Австрал?? становило 25,466 млн ос?б (55-те м?сце у св?т?). До к?нця XVIII стол?ття населення Австрал?? складали австрал?йськ? аборигени, остров'яни Торресово? протоки ? тасман?йц?. М?ж цими трьома групами ?снують культурн? й нав?ть зовн?шн? в?дм?нност?. Б?льш?сть населення сучасно? Австрал?? — нащадки ?мм?грант?в XIX ? XX стол?ть, б?льш?сть ?з яких прибули з Велико? Британ?? та ?рланд??. Заселення Австрал?? вих?дцями з Британських остров?в почалося 1788 року, коли на сх?дному берез? Австрал?? висадилась перша парт?я засланц?в, як? заснували перше британське поселення Порт-Джексон (майбутн?й С?дней). Добров?льна ?мм?грац?я з Велико? Британ?? набула значних розм?р?в лише в 1820-т?, коли в Австрал?? стало швидко розвиватися в?вчарство. П?сля в?дкриття в Австрал?? золота сюди з Велико? Британ?? ? почасти з ?нших кра?н прибула велика к?льк?сть ?мм?грант?в. Наприк?нц? XIX стол?ття запроваджено закони, що обмежували ?мм?грац?ю небританського населення на континент. В?д XX стол?ття головним чинником зростання к?лькост? населення ста? не ?мм?грац?я, а природний прир?ст. У п?сляво?нний пер?од на тл? економ?чного буму в?дм?ча?ться нова ?мм?грац?йна хвиля затребувано? квал?ф?ковано? робочо? сили. Водночас пом?тним ста? ?в?дт?к м?зк?в? до США та Велико? Британ??. За пер?од п?сля Першо? св?тово? в?йни населення Австрал?? зб?льшилося б?льш н?ж учетверо, п?сля Друго? св?тово? — удв?ч?, завдяки зд?йсненню амб?тно? програми стимулювання ?мм?грац??. Прогнозу?ться зб?льшення населення кра?ни до 40 млн до 2050 року.

Природний рух

В?ково-статева п?рам?да населення Австрал??, 2016 р?к (англ.)

Народжуван?сть в Австрал??, станом на 2020 р?к, дор?вню? 12,4 ‰ (155-те м?сце у св?т?). Коеф?ц??нт потенц?йно? народжуваност? 2020 року становив 1,74 дитини на одну ж?нку (161-те м?сце у св?т?). Р?вень застосування контрацепц?? 66,9 % (станом на 2015 р?к). Середн?й в?к матер? при народженн? першо? дитини становив 28,7 року (оц?нка на 2014 р?к). Смертн?сть у Австрал?? 2020 року становила 6,9 ‰ (127-ме м?сце у св?т?). Природний прир?ст населення в кра?н? 2020 року становив 1,4 % (78-ме м?сце у св?т?). Як ? б?льш?сть ?нших розвинених кра?н св?ту, Австрал?я пережива? демограф?чний зсув у б?к похилого населення, ста? дедал? б?льше пенс?онер?в ? менше людей працездатного в?ку. Середн?й в?к населення Австрал?? становить 37,5 року (69-ме м?сце у св?т?): для чолов?к?в — 36,5 для ж?нок — 38,5 року. Оч?кувана середня тривал?сть життя 2020 року становила 82,7 року (14-те м?сце у св?т?), для чолов?к?в — 80,5 року, для ж?нок — 85 рок?в.

Коеф?ц??нт шлюбност?, тобто к?льк?сть шлюб?в на 1 тис. ос?б за календарний р?к, дор?вню? 5,4; коеф?ц??нт розлучуваност? — 2,3; ?ндекс розлучуваност?, тобто в?дношення шлюб?в до розлучень за календарний р?к — 43 (дан? за 2010 р?к). Середн?й в?к, коли чолов?ки беруть перший шлюб, дор?вню? 31,5 року, ж?нки — 29,6 року, загалом — 30,6 року (дан? за 2014 р?к).

Розселення

Середня густота населення 3,3 особи на км2 робить Австрал?ю одн??ю з найменш густозаселених кра?н, це найнижчий показник серед економ?чно розвинених кра?н. Розм?щу?ться населення вкрай нер?вном?рно. Найб?льше його сконцентровано на п?вденно-сх?дному (до 50 ос?б на 1 км2), сх?дному та п?вденно-зах?дному узбережжях. До середини XX стол?ття центральн? та п?вн?чн? райони кра?ни залишались майже безлюдними. Проте ?нтенсивна розробка корисних копалин викликала масове заснування промислових центр?в, яких за п?встол?ття створено майже 200. С?льськогосподарське населення нечисленне, бо в кра?н? ?нтенсивне механ?зоване фермерське господарство. Найб?льше таке населення концентру?ться на п?вденному сход? й на р?внин? Риверайна. Якщо просунутись в?д узбережжя вглиб материка приблизно на 200 км, то почнуться малонаселен? райони континенту. Буйн? волог? л?си ? багат? с?льськогосподарськ? уг?ддя зм?нюються спекотною, сухою, в?дкритою м?сцев?стю, де трапляються лише чагарников? зарост? ? злаки. Однак у цих м?сцевостях теж ? життя. На сотн? к?лометр?в простягаються велик? овеч? ? коров'яч? пасовища, або ранчо. Дал? вглиб материка починаються спекотн? пустел?.

Урбан?зац?я

Австрал?я — ?сторично високоурбан?зована кра?на, станом на 2020 р?к 86,2 % населення мешка? в м?стах, темпи урбан?зац?? за останн? 5 рок?в дор?внювали 1,43 %. Такому положенню справ слугують як неприваблив? природн? умови величезних територ?й, так ? ?сторичний момент стр?мкого захоплення ус?х с?льськогосподарських уг?дь скватерами. У держав? м?стами вважаються ус? населен? пункти з чисельн?стю в?д 1 тис. мешканц?в. Найб?льш? м?ста: С?дней — столиця Нового П?вденного Уельсу — 4,8 млн ос?б, Мельбурн — 4,8 млн, Брисбен — 2,3 млн, Перт — 2 млн, Адела?да — 1,3 млн, Ньюкасл, Вуллонгонг, Канберра — 0,4 млн, Гобарт, Джилонг. Австрал?я належить до кра?н, де столиця не ? найб?льшим м?стом, вона була спец?ально спланована й збудована для виконання адм?н?стративних функц?й. Найб?льш? м?ста слугують адм?н?стративними, промисловими ? культурними центрами штат?в ? територ?й. Австрал?йськ? м?ста молод? (найстар?шим по 200 рок?в), вони виникали на порожньому м?сц?. Ус? м?ста будувались за генеральним планом перпендикулярних вулиць зор??нтованих за сторонами св?ту, що прийнятий 1829 року. У б?льшост? м?ст вокзали, буд?вл? лег?слатур, суду, школи та л?карн? збудован? за ?диним вз?рцем. Ус? велик? м?ста кра?ни — це портов? м?ста, у С?дне?, Брисбен? та Гобарт? портов? споруди знаходяться поблизу д?лових та ?сторичних центр?в. Головна маса невеличких м?стечок ?з населенням менше 10 тис. мешканц?в виконують у с?льськ?й м?сцевост? роль адм?н?стративних та торгових центр?в, центр?в первинно? переробки с?льгоспсировини. Так? стар? м?стечка за два стол?ття майже не розрослися, ?хн? населення переважно похилого в?ку. На противагу ?м велик? м?ста приваблюють б?льшу частину переселенц?в ? невпинно розростаються.

М?грац??

М?грац?йна пол?тика держави базу?ться на залученн? з-за кордону висококвал?ф?ковано? робочо? сили. Р?чний р?вень ?мм?грац?? 2017 року становив 8,1 ‰ (11-те м?сце у св?т?). Цей показник не врахову? р?зниц? м?ж законними ? незаконними м?грантами, м?ж б?женцями, трудовими м?грантами та ?ншими. ?мм?грац?я була найважлив?шим фактором формування населення Австрал?? п?сля заснування першого англ?йського поселення у 1788 роц?. Вид?ляють три стад?? м?грац?йного процесу:

• Перша тривала до к?нця 1940-х рок?в, йшла нер?вном?рно ? в?дбувалася переважно з Велико? Британ??. На зор? колон?ального пер?оду в Австрал?ю засилали ув'язнених, яких англ?йськ? суди засуджували до каторжних роб?т, однак еп?зодично прибувало чимало добровольц?в. Головними м?грац?йними хвилями стали пер?оди ?золото? лихоманки? у 1850-х та 1880—1890-х роках. За 10 рок?в (1851—1861) населення Австрал?? зб?льшилося майже втрич?, перевищивши 1 млн людей, велика к?льк?сть китайц?в. У пер?од з 1838 по 1900 р?к до Австрал?? прибуло понад 18 тис. н?мц?в, що розселилися переважно на п?вдн? кра?ни; до 1890 року н?мц? були другою за численн?стю етн?чною групою континенту. Серед них були лютерани, як? п?ддавалися пересл?дуванням, економ?чн? та пол?тичн? б?женц? — наприклад, т?, хто покинув Н?меччину п?сля революц?йних под?й 1848 року. З к?нця XIX стол?ття д?яли принципи так звано? ?Б?ло? Австрал???, що обмежували ?мм?грац?ю з Аз??. У пер?од св?тово? економ?чно? кризи ? Друго? св?тово? в?йни ?мм?грац?я сильно скоротилася, ? до середини 1940-х рок?в напередодн? п?сляво?нно? реконструкц?? господарства склад населення Австрал?? залишався в?дносно однор?дним. За даними перепису 1947 року, менше 10 % населення не були уродженцями ц??? кра?ни (це був рекордно низький показник за всю ?стор?ю). Понад 90 % населення було британського походження, а б?льш?сть ?нших легко асим?лювалася в англомовне сусп?льство (переважно ?вропейц?).
• Друга стад?я ?мм?грац?? почалася наприк?нц? 1940-х рок?в, коли уряд Австрал?? був змушений розпочати широкомасштабну ?мм?грац?йну програму. Спочатку пересл?дувалися дв? мети — зб?льшити населення кра?ни для забезпечення ?? над?йного захисту ? привабити малоквал?ф?кованих ? неквал?ф?кованих роб?тник?в, у яких в?дчувала потребу обробна промислов?сть. Протягом наступних 25 рок?в ?мм?грац?я в Австрал?ю р?зко зросла, особливо з кра?н п?сляво?нно? Сх?дно? ?вропи, пот?м ?з П?вн?чно? ?вропи, з к?нця 1950-х рок?в ?з П?вденно? ?вропи ?тал?я й Грец?я). У 1969—1970-х роках до Австрал?? переселилося 185 тис. ос?б (рекордно високий показник).
• Третя стад?я почалася з перегляду ?мм?грац?йних квот наприк?нц? 1970-х рок?в ? трива? дотепер. Попит на дешеву робочу силу в цей пер?од набагато випереджав ?мм?грац?йн? квоти. 1973 року австрал?йська влада скасувала етн?чн?, расов? й нац?ональн? критер?? добору ?мм?грант?в зг?дно з пол?тикою ?б?ло? Австрал??? й розпочала розвивати мультикультурал?зм. Наприк?нц? 1970-х рок?в Австрал?я прийняла багато б?женц?в ?з В'?тнаму й ?нших кра?н ?ндокитаю, ? в?дтод? частка переселенц?в аз?йського походження почала зростати. З липня 1997-го по червень 1998 року в Австрал?ю оф?ц?йним шляхом прибуло 80,8 тисяч переселенц?в, у тому числ? 32 % уродженц?в кра?н Аз??, 19 % — Ново? Зеланд??, 13 % — Велико? Британ?? й ?рланд??, 12 % — ?нших кра?н ?вропи, 8 % — кра?н Африки ? 7 % — кра?н Близького Сходу та П?вн?чно? Африки. Загалом за пер?од 1945—2000 рок?в до Австрал?? прибуло 5,9 млн переселенц?в.

• 
  М?грац?йн? потоки (1976-2017)
• 
  В?дсоток мешканц?в, що народились поза межами кра?ни, перепис 2011 року
• 
  Кра?ни-донори м?грац?йних поток?в
• 
  ?мм?грац?йний плакат 1928 року
• 
  ?Життя з вал?зи?, пам'ятник ?мм?грантам

2016 року близько чверт? населення кра?ни народилось за кордоном, ще 21 % — нащадки ?мм?грант?в другого покол?ння. Найб?льшими групами серед м?грант?в у першому ? другому покол?ннях були британц? та ?рландц?, новозеландц?, ?тал?йц? (240 тис.), греки, н?дерландц?, н?мц?, вих?дц? з Югослав??, в'?тнамц?, китайц?. 5 найб?льших кра?н-донор?в з 189,7 тис. новоприбулих м?грант?в 2016 року були Велика Британ?я (3,9 %), Нова Зеланд?я (2,2 %), Китай (2,2 %), ?нд?я (1,9 %), Ф?л?пп?ни (1 %). 2005 року 1 млн громадян Австрал?? (5 %) пост?йно мешкали за межами держави.

Станом на 2015 р?к, в кра?н? пост?йно перебува? 7,78 тис. б?женц?в з Афган?стану ? 5,2 тис. з ?рану. Австрал?я ? членом М?жнародно? орган?зац?? з м?грац?? (IOM).

Етн?чний склад

Австрал?йц? — англомовна нац?я з британськими традиц?ями, звичаями, рисами, притаманними мешканцям Британських остров?в. В?ддален?сть та ?зольован?сть континенту внесли певн? в?дм?нност? в ?? портрет, на який наклали св?й в?дбиток також м?сцева природа та культура австрал?йських абориген?в. Головною складовою австрал?йсько? нац?? ? англо-австрал?йц?, нащадки переселенц?в ?з Британ?? (англ?йц?, шотландц?, ?рландц?, уельсьц?) — 77 %; 12 % становлять недавн? м?гранти з Велико? Британ??; 3 % — вих?дц? з ?тал??, Грец??, Балкан, Н?меччини, Н?дерланд?в; присутн? вих?дц? з Китаю, ?нд?? та П?вденно-Сх?дно? Аз??.

• 
  Австрал?йськ? аборигени
• 
  М?к ?Крокодил? Данд?
• 
  Австрал?йц? у Мельбурн?
• 
  Австрал?йськ? д?ти п?д час святкування дня АНЗАК
• 
  Кита?-австрал?йц?
• 
  ?ндо-австрал?йц?

2016 року, зг?дно з даними перепису, в кра?н? проживало 649 тис. абориген?в разом ?з метисами, що становило 2,8 % населення кра?ни. Р?зке зб?льшення чисельност? у пор?внянн? з даними перепису 2001 року поясню?ться тим, що багато людей ран?ше не потрапили до перепису, або ?хн?й статус кор?нного населення не був в?дображений у форм?. Серед кор?нних австрал?йц?в спостер?га?ться перевищення середнього р?вня ув'язнень ? безроб?ття, нижчий р?вень осв?ти та оч?кувано? тривалост? життя чолов?к?в ? ж?нок, як? на 11 ? 17 рок?в нижч?, н?ж у б?лих австрал?йц?в, в?дпов?дно. Аборигени ? представниками окремо? австрало?дно? раси, генетично близько? до ведд?в ?ндостану, меланез?йц?в та папуас?в Ново? Гв?не?. До прибуття Джеймса Кука до Австрал?? ?? населення складали приблизно 300 тис. абориген?в, що кочували з м?сця на м?сце та займались мисливством, збиранням ? риболовлею, переважно на сх?дному узбережж?. Густота населення тод? становила 1 особа на 25 км2. До початку XX стол?ття англо-австрал?йц? не визнавали р?вност? з аборигенами й в?дносились до них як до ?брат?в менших?. За першо? л?пшо? нагоди винищували або вит?сняли з обжитих м?сць. З утворенням Австрал?йського Союзу проводиться пол?тика сегрегац?? з м?сцевим населенням. Заради захисту ?прим?тивних народ?в? було утворено ряд резервац?й. Спочатку на узбережжях, надал? вони були перенесен? здеб?льшого в пустельн? рег?они. Прийнят? акти ?про охорону абориген?в? державою, заради збереження ними традиц?йного ведення господарства, побуту, традиц?й та звичок. Проте п?д час г?рничо? лихоманки 1960-х рок?в масове в?дчуження земель п?д видобуток корисних копалин без жодних компенсац?й показало ц?лковиту декларативн?сть законодавчого ?захисту? абориген?в. 1967 року було проведено загальнодержавний референдум ? скасовано дискрим?нац?йн? статт? конституц?? щодо прав туб?льного населення. 1973 року в?дбулися перш? вибори до Нац?онального консультативного ком?тету абориген?в. На початку XXI стол?ття багато громад абориген?в, що мешкають у в?ддалених рег?онах, визнан? ?неспроможними?.

Укра?нська д?аспора

П?сляво?нне розм?щення поток?в укра?нських ?мм?грант?в

Суб'?кт федерац??	тис. ос?б
Новий П?вденний Уельс	7,01
В?ктор?я	5,52
П?вденна Австрал?я	4,02
Кв?нсленд	1,54
Зах?дна Австрал?я	1,25
Тасман?я	0,02
П?вн?чна Територ?я	0,10
Австрал?йська столична територ?я	0,20
Разом:	19,7

Укра?нська д?аспора Австрал?? — одна з наймолодших серед традиц?йних укра?нських д?аспор. Масова ем?грац?я до кра?ни почалася п?сля Друго? св?тово? в?йни. Зг?дно з даними перепису 1997 року, в кра?н? проживало близько 30 тис. укра?нц?в, 85 % ?з них у м?стах С?дней, Мельбурн, Адела?да, Брисбен, Перт та ?хн?х передм?стях. Громадянсько-пол?тичне життя громади розпочалося в?д самого початку ?мм?грац??, тод? було створено дв? найактивн?ш? сп?лки: 1949 року було засноване Об'?днання укра?нських ж?нок (в?д 1951 — Союз укра?нок Австрал??); 1950 року — Об'?днання укра?нц?в в Австрал??, через три роки перейменовано на Союз укра?нських орган?зац?й. Низка ?нших орган?зац?й: Станиця вояк?в УПА (1949), Союз укра?нських ветеран?в (1950), Лег?он ?мен? Симона Петлюри (початок 1950-х рок?в), Сп?лка визволення Укра?ни (1953), Демократичне об'?днання колишн?х репресованих сов?тами укра?нц?в (початок 1950-х рок?в), Союз укра?нських комбатант?в Австрал?? (1958), Укра?нська антиб?льшовицька л?га (1965), Ком?тет оборони нац?ональних ? людських прав в Укра?н? (1967), Фундац?я допомоги д?тям Чорнобиля (1990).

Важливе значення укра?нц? прид?ляють осв?т?. Заради об'?днання укра?нських шк?л р?зних штат?в, видання п?дручник?в, п?дготовки вчител?в 1952 року постала Укра?нська центральна шк?льна рада Австрал??. 1950 року в Австрал?? заради розвитку укра?нсько? науки в ц?й кра?н? було створено м?сцеве в?дд?лення Наукового товариства ?мен? Шевченка. Його члени в?д?грають пров?дну роль у створенн? основ громадянського, культурного, церковного ? наукового життя громади. Укра?нознавство в Австрал?? розвива?ться в укра?нських установах ? при ун?верситетах. В?д 1984 року д?? лекторат укра?н?стики ?мен? Миколи Зерова при ун?верситет? Монаша в Мельбурн?, з 1984 року — Центр укра?нознавчих студ?й при ун?верситет? Маквор? в С?дне?, з 1990 року — Асоц?ац?я укра?н?ст?в Австрал??. Вони сприяють розвитков? досл?дницько? й навчально? д?яльност? з укра?н?стики, п?дтримування т?сних контакт?в ?з науковими орган?зац?ями за кордоном. Членами цих установ ? не лише етн?чн? укра?нц?.

• 
  Святкування 150-р?чного юв?лею Тараса Шевченка у С?дне?
• 
  Капела бандурист?в ?м. Г. Хоткевича 1968 р?к
• 
  Хор ?Боян?, 1974 р?к
• 
  Сп?лка укра?нських образотворчих митц?в Австрал??, 1976 р?к

Укра?нська преса в Австрал?? з'явилась ?з початком масово? ?мм?грац??, вона завжди базувалася на добров?льн?й прац? та ф?нансов?й допомоз? укра?нських орган?зац?й та церков. Найв?дом?ш? часописи: ?В?льна думка? (англ. ?The Free Thought?; 1949) та ?Церква ? Життя? (англ. Church and Life; 1960), ??дн?сть?, ?Бюлетень Об'?днання укра?нських католицьких орган?зац?й?, ?Наш фронт? (англ. Our Front; 1968) , ?Параф?яльн? новини?, ?Праця ? життя? (англ. Labour and Life; 1960), ?Укра?нець в Австрал??? (англ. Ukrainian Settler; 1957—1985), ?Australian Ukrainian Review?, ?Ukrainian Issues?.

Серед мистецтв в австрал?йських укра?нц?в найпопулярн?шим ? театральна д?яльн?сть. В?дом? ансамбл? бандурист?в ?мен? Гната Хоткевича, ?м. Лес? Укра?нки, ?м. Г. Китастого, ?Колорит?; ансамбль п?сн? й танцю ??вшан?; хори ?Боян?, ?Ласт?вка?, ?Сурма?, ?Чайка?; танцювальн? колективи ?Веселка?, ?Коломийка?, ?Кубанськ? козаки?, ?Дн?про?, ?м. В. ?васюка та ?нш?. 1952 року в С?дне? було створено Укра?нське мистецьке товариство; 1967 року там же — Сп?лку укра?нських образотворчих митц?в (СУОМА). 1951 року в м?ст? Перт був заснований футбольний клуб ?Ки?в? (англ. Kiev Soccer Club), з 1978 року — ??нглвуд Юнайтед? СК. Його кольори — жовто-блакитн?. За участ? укра?нсько? громади 1976 року побудований клубний стад?он.

Мови

Оф?ц?йною мовою кра?ни де-факто слугу? англ?йська, вона р?дна для 72,7 % населення (зг?дно з даними перепису 2016 року). Австрал?йська англ?йська ? одним ?з д?алект?в англ?йсько? з? сво?р?дною лексикою та пом?тним акцентом у вимов?, вона трохи в?др?зня?ться в?д ?нших р?зновид?в англ?йсько? мови сво?ю граматикою ? орфограф??ю. ?нш? поширен? мови: китайська — 3,7 %, арабська — 1,4 %, в'?тнамська — 1,2 %, ?тал?йська — 1,2 %, грецька — 1 %, ?нш? мови — 10,4 %, не визначено — 5 % (дан? 2016 року). 5,5 тис. глухих людей у кра?н? користуються жестовою мовою авслен. Значна частка м?грант?в у першому ? другому покол?нн? ? б?л?нгвами. Жодна з мов не встановлена як державна.

Вважа?ться, що на час прибуття перших ?вропейських поселенц?в аборигени розмовляли б?льш н?ж 250 мовами, з яких лише 20 збереглись у повсякденному вжитку на к?нець XX стол?ття, а ще 110 ? такими, що зникають, бо ?х пам'ятають лише окрем? л?тн? люди. Ц? мови становлять окрему мовну родину й под?ляються на 6 окремих груп ?з величезною к?льк?стю м?сцевих д?алект?в. Слова доповнюються виразними жестами. Б?льш?сть мов безписемн?, для ряду створено писемн?сть на основ? латинсько? абетки. Аборигени й метиси в м?стах розмовляють англ?йською, р?дних мов здеб?льшого не знають. Зг?дно з переписом 2006 року, лише 52 тис. абориген?в (12 % в?д загально? чисельност?) стверджували, що користуються р?дними мовами в побут?.

Рел?г??

   протестанти (30%)

   католики (25%)

   ?нш? конфес?? (12%)

   ате?сти ? агностики (33%)

74 % в?д усього населення кра?ни — в?руюч?. Основною рел?г??ю держави виступа? християнство — 71 % населення, серед них католики — 22,6 %, прихильники англ?кансько? церкви — 13,3 %, Об'?днано? церкви — 3,7 %, православн? — 2,3 %, баптисти — 1,5 %, лютерани — 0,7 % та ?нш?. Серед нехристиянських в?роспов?дань найб?льше число посл?довник?в буддизму ? ?сламу — по 2,5 %, ?нду?ст?в — 1,9 % в?д усього населення — та деяких ?нших рел?г?й (дан? 2016 року). 9,6 % населення п?д час перепису не дали адекватно? в?дпов?д? на питання про в?роспов?дання. Пом?тно зб?льшилась частка тих, хто не ?дентиф?ку? себе ?з жодною рел?г??ю, з 19 % 2006 року до 30 % 2016. Найб?льша зм?на цього показника в?дбулась м?ж 2011 та 2016 роками, з 22 до 30,1 %, коли ще 2,2 млн людей пов?домили про свою арел?г?йн?сть. В Австрал?? один ?з найнижчих показник?в рел?г?йно? в?дданост? у св?т?, так 2001 року лише 8,8 % австрал?йц?в в?дв?дували церкву щотижня.

Християнська церква в?д 1788 року, дати прибуття першого флоту поселенц?в ?з Британ??, в?д?гравали нев?д'?мну роль у становленн? та розвитку м?сцево? осв?ти, охорони здоров'я та соц?уму. Протягом б?льшо? частини австрал?йсько? ?стор?? англ?канська церква (тепер автономна австрал?йська церква у ?? склад?) була найб?льшою рел?г?йною конфес??ю на континент?. Мультикультурна п?сляво?нна ?мм?грац?я сприяла зниженню ?? в?дносних позиц?й, тому римо-католицька церква стала найчисельн?шою на континент?. Частка спов?дуючих ?слам, буддизм, ?нду?зм та ?нш? рел?г?? за останн? п?встол?ття виросла.

Ос?л? аборигени спов?дують християнство, кочов? зберегли традиц?йн? в?рування (ан?м?зм). Зг?дно з переписом 1996 року останн?х нал?чувалось понад 7 тис. ос?б. Духовн? практики континентальних абориген?в в?дом? пов'язан? ?з ?часом сновид?нь?, у них велику увагу прид?лено зв'язкам ?з землею на як?й прожива? те, чи ?нше плем'я. Закони життя, обряд?в ? звича?в з?бран? в колекц?? усних опов?дань. Нав?ть сучасне образотворче та виконавче мистецтво абориген?в продовжу? спиратися на споконв?чн? духовн? традиц??. В?рування та звича? абориген?в остров?в Торресово? протоки в?дзеркалюють ?хн? меланез?йське походження та т?сно пов'язан? з природою моря.

В Австрал??, на в?дм?ну в?д ?? колишньо? метропол??, не встановлено жодно? державно? рел?г??, стаття 116 конституц?? забороня? федеральному уряду приймати будь-який закон для встановлення будь-яко? рел?г??, нав'язування будь-яких рел?г?йних обряд?в або заборони в?льного спов?дування будь-яко? рел?г??. Жодна з конфес?й не одержу? субсид?й в?д держави. Свобода сов?ст? н?як не обмежу?ться. Основн? християнськ? свята — Р?здво ? Великдень — визнаються як державн?. Федеральний уряд ? влада штат?в надають ф?нансову допомогу недержавним школам, у тому числ? тим, що утримуються рел?г?йними громадами. Розм?ри ц??? допомоги, що надавалася р?зним рел?г?йним громадам, у минулому неодноразово викликали дискус??, але за останн? 20 рок?в це питання було врегульовано шляхом домовленост? з представниками р?зних конфес?й.

Осв?та

Австрал?йц? надзвичайно осв?чена нац?я, р?вень письменност? 2015 року становив 99 % дорослого населення (в?ком в?д 15 рок?в): 99 % — серед чолов?к?в, 99 % — серед ж?нок. Проте Статистичне бюро Австрал?? 2012 року у сво?й щор?чн?й допов?д? зазначало, що на Тасман?? достатн?м р?внем письмово? ? математично? грамотност? волод?? лише 50 % населення штату. Державн? витрати на осв?ту складають 5,1 % в?д ВВП кра?ни, станом на 2017 р?к (53-те м?сце у св?т?. Католицька осв?та ? найб?льшим недержавним сектором у галуз? осв?ти. Середня тривал?сть осв?ти становить 21 р?к, для хлопц?в — до 20 рок?в, для д?вчат — до 21 року (станом на 2018 р?к). Зг?дно з даними м?жнародно? програми оц?нки осв?тн?х досягнень учн?в (PISA) Австрал?я регулярно опиня?ться у перш?й п'ят?рц? серед 30 основних розвинених кра?н (член?в OECD).

• В?дсоток населення, що, зг?дно з переписом 2011 року, здобував осв?ту
• 
  початкову
• 
  середню
• 
  вищу

Середня ? профес?йна

Середня осв?та, або ре?страц?я для навчання за шк?льною програмою вдома, для д?тей у в?ц? в?д 6 до 15 рок?в безкоштовна та обов'язкова. Осв?тянськ? справи перебувають у в?данн? в?дпов?дальних орган?в штат?в ? територ?й, тому окрем? норми та регламент шк?льного навчання р?зниться у р?зних суб'?ктах федерац??. У деяких штатах (Зах?дна Австрал?я, П?вн?чна Територ?я ? Новий П?вденний Уельс) д?ти у в?ц? 16—17 рок?в повинн? або в?дв?дувати школу, або брати участь у профес?йн?й п?дготовц?, або бути учнем профес?йного майстра. Через значну в?ддален?сть фермерських господарств у кра?н? набула поширення дистанц?йна осв?та, колись засобами рад?о, телебачення та телефон??, а в наш час через мережу ?нтернет. Приблизно 20 % середн?х шк?л приватн?. П?сля зак?нчення середньо? школи ? можлив?сть здобути ун?верситетську або профес?йну осв?ту, яка за останн? 15 рок?в зазнала значних зм?н.

Вища

2005 року 49 % австрал?йц?в мали вищу або профес?йну осв?ту, це найвищий показник серед розвинених кра?н, 58 % австрал?йц?в у в?ц? в?д 25 до 64 рок?в мають профес?йну або диплом бакалавра, б?льше 31 % — по ступ?нь бакалавра ? вище. В Австрал?? працю? 37 державних ун?верситет?в (з них деяк? були перетворен? в ун?верситети т?льки наприк?нц? 1980-х рок?в) ? 3 приватних ун?верситети — ун?верситет Бонда (1987) у Голд-Кост? (Кв?нсленд); Австрал?йський католицький (1991), зосереджений у 7 кампусах у Сх?дн?й Австрал??; Нотр-Дам (1989) у Зах?дн?й Австрал??. П'ять австрал?йських ун?верситет?в пост?йно входять до 50-ти найкращих ун?верситет?в св?ту в рейтингах британсько? консалтингово? компан?? QS. Найстар?ш? ун?верситети кра?ни: С?днейський, заснований 1850 року, та Мельбурнський — 1853 року. 1996 року в ун?верситетах навчалося 630 тис. ос?б, з них 72 % (458 тис.) з метою отримання диплома бакалавра. Тривал?сть навчання колива?ться в?д 3 рок?в для здобуття ступеня бакалавра наук або мистецтв до 6 рок?в для отримання диплома л?каря або х?рурга. Ун?верситети Мельбурна, Кв?нсленду ? Ново? Англ?? надають заочну осв?ту за деякими спец?альностями. Навчальний р?к для студент?в почина?ться у березн? й трива? по листопад; у С?днейському — з лютого по грудень. В Австрал?? найвищий показник сп?вв?дношення м?ж ?ноземними та м?сцевими студентами у вищих навчальних закладах серед розвинених кра?н св?ту.

Державн? ун?верситети ф?нансуються федеральним урядом в?дпов?дно до визнаного наукового проф?лю. Державн? ун?верситети под?ляють на три групи:

• До першо? групи в?дносять ун?верситети, як? були заснован? давно ? мають ч?тко виражену наукову ор??нтац?ю — С?днейський, Мельбурнський та ?н.
• До друго? групи в?дносяться ун?верситети, створен? в п?сляво?нний пер?од, як?, кр?м потужно? науково? бази, прид?ляють велику увагу п?дготовц? викладач?в — Австрал?йський нац?ональний у Канберр? (1946), Нового П?вденного Уельсу в Кенс?нгтон? (1949) тощо.
• До третьо? групи входять ун?верситети, орган?зован? в останн? роки, деяк? з них були перетворен? з учительських коледж?в, технолог?чних ?нститут?в — С?днейський технолог?чний (отримав ун?верситетський статус 1988 року), Зах?дного С?днея (1989) та ?н.

• Ун?верситети Австрал??
• 
  С?днейський
• 
  Мельбурнський
• 
  Тасман?йський
• 
  Кв?нслендський
• 
  Адела?дський

1974 року лейбористський уряд намагався запроваджувати в державних закладах безкоштовну осв?ту. Зростання вартост? навчання наприк?нц? 1970-х рок?в призвело до рац?онал?зац?? в?дбору аб?тур??нт?в ? високого конкурсу при вступ? у так? престижн? ун?верситети, як С?днейський, Мельбурнський ? Австрал?йський нац?ональний. З 1984 по 1988 роки студенти австрал?йських ун?верситет?в не вносили плату за навчання. З 1989 року була введена система платно? вищо? осв?ти, за якою студенти вносили плату за весь курс навчання (яка насправд? покривала лише частину фактичних витрат). Цю суму можна було внести в?дразу або п?сля зак?нчення ун?верситету виплачувати частинами ?з зароб?тно? плати, коли вона перевищить 21 тис. австрал?йських долар?в на р?к. Станом на 1999 р?к, розм?р ц??? плати становив 3,4 тис. австрал?йських долар?в на р?к за курси гуман?тарних, сусп?льних ? педагог?чних наук, 4,9 тис. австрал?йських долар?в на р?к за курси техн?чних наук, комп'ютерно? технолог?? ? п?дпри?мництва ? 5,5 тис. австрал?йських долар?в на р?к за курси юриспруденц??, медицини, стоматолог?? ? ветеринар??. 2011 року Австрал?я займала перше м?сце за варт?стю здобуття вищо? осв?ти серед розвинених кра?н OECD.

Кр?м ун?верситет?в, в Австрал?? ?сну? розгалужена система профес?йно? осв?ти, наприклад, державна система TAFE. У штатах ? територ?ях функц?онують ?нститути, що мають техн?чне та ?нше утворення. Вони ф?нансуються федеральним урядом ? приватними особами. 1996 року в ц?й систем? навчалося 1,35 млн студент?в.

Охорона здоров'я

За середньою оч?куваною тривал?стю життя серед чолов?к?в Австрал?я займа? 3-т? м?сце серед кра?н св?ту (79,5 року), а ж?нок — 7-ме (84 роки). Забезпечен?сть л?карями в кра?н? на р?вн? 3,27 л?каря на 1000 мешканц?в (станом на 2011 р?к); 1972 року цей показник дор?внював 1,5 л?каря на 1000 мешканц?в. Забезпечен?сть л?карняними л?жками в стац?онарах 2010 року — 3,9 л?жка на 1000 мешканц?в; 1972 року цей показник дор?внював 12,3 л?жка на 1000 мешканц?в (160,5 тис. л?жко-м?сць). Позал?карняну допомогу надають головним чином приватн? л?кар?. Доступом до облаштованих джерел питно? води та водов?дведення (канал?зац?я, септик) забезпечено майже 100 % населення (станом на 2017 р?к). Загальн? витрати на охорону здоров'я 2017 року склали 9,2 % в?д ВВП кра?ни (32-ге м?сце у св?т?). 1975 року в кра?н? було запроваджено систему обов'язкового медичного страхування — Medicare. Ця система ф?нансу?ться коштом частки надходжень в?д сплати податку на доходи, нараз? становить 2 %. В управл?нн? уряд?в штат?в перебувають м?сцев? л?карн?, надання амбулаторних послуг; федеральний уряд ф?нансу? субсид?ювання витрат на л?ки та загальну медичну практику. Л?кар?в у кра?н? готу? 8 в?домих медичних факультет?в при пров?дних ун?верситетах кра?ни.

• 
  В?дсоток працездатного населення зайнятого в медичн?й галуз?, 2011 р?к
• 
  ?мун?зац?я в?д дифтер??, 1940 р?к
• 
  П?вденноавстрал?йський медичний НД?, Адела?да
• 
  Корол?вський шпиталь в Адела?д?
• 
  Шпиталь Альфреда в Мельбурн?

Австрал?я ма? найвищ? показники захворюваност? на рак шк?ри у св?т?, що обумовлене як географ?чним положенням у троп?чн?й зон? п?вденно? п?вкул? з великою к?льк?стю годин ясного неба, так й ?сторичним походженням б?льшост? ?? населення з туманних Британських остров?в. Пал?ння сигарет ? найб?льшою причиною смертност? та к?лькост? захворювань — 7,8 % в?д загально? к?лькост? випадк?в, на другому м?ст? г?пертенз?я — 7,6 %, на третьому — надлишкова вага — 7,5 %. Майже ?, 63 % дорослого населення Австрал?? ма? надлишкову вагу або одну з форм ожир?ння, за цим показником кра?на на 35-му м?сц? серед кра?н св?ту й на одному з перших серед розвинених кра?н.

Австрал?я входить до складу ряду м?жнародних орган?зац?й: М?жнародного руху (ICRM) ? Федерац?? товариств Червоного Хреста ? Червоного П?вм?сяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесв?тньо? орган?зац?? охорони здоров'я (WHO).

Соц?ально-економ?чне положення

Сп?вв?дношення ос?б що в економ?чному план? залежать в?д ?нших до ос?б працездатного в?ку (15—64 роки) загалом становить 55,1 % (станом на 2020 р?к): частка д?тей — 29,9 %; частка ос?б похилого в?ку — 25,1 %, або 4 потенц?йно працездатних на 1 пенс?онера.

Безпека

Остр?в Тасман?я виступа? одним ?з найб?льших св?тових постачальник?в легальних оп?ат?в. Уряд п?дтриму? суворий контроль над районами вирощування оп?йного маку ? виробництва оп?ат?в, проте в кра?н? в?дзнача?ться значне споживання кока?ну й амфетам?н?в. Зг?дно щор?чно? допов?д? про торг?влю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управл?ння з мон?торингу та боротьби з торг?влею людьми Державного департаменту США, уряд Австрал?? доклада? ус?х можливих зусиль у боротьб? з явищем примусово? прац?, сексуально? експлуатац??, незаконною торг?влею внутр?шн?ми органами, законодавство в?дпов?да? ус?м вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого р?вня.

Наука

1952 року корол?вським указом було створено Австрал?йську академ?ю соц?альних наук (англ. Academy of the Social Sciences in Australia), а через два роки Австрал?йську академ?ю наук (англ. Australian Academy of Science (AAS)), що займа?ться орган?зац??ю природничих досл?джень у кра?н?. Першим президентом академ?? став сер Марк Ол?фант. Секретар?ат академ?? знаходиться в Канберр?, в спец?ально побудованому будинку Купол Шайна (англ. The Shine Dome), названому на честь Джона Шайна. 1969 року створено Австрал?йську академ?ю гуман?тарних наук (англ. Australian Academy of the Humanities). 1975 року створено Австрал?йську академ?ю техн?чних наук (англ. Australian Academy of Technological Sciences and Engineering). Ус? чотири академ?? сп?впрацюють через Форум нац?ональних академ?й (англ. National Academies Forum), який було утворено 1995 року.

• 
  Купол Шайна — резиденц?я секретар?ату академ?? наук
• 
  Марк Ол?фант

Координац??ю науково-досл?дних центр?в, р?зноман?тних досл?джень та розробок займа?ться федеральна Орган?зац?я з наукових ? промислових досл?джень.

Культура

В основ? культури австрал?йсько? нац?? лежить британська культура XIX стол?ття, часу найт?сн?ших зв'язк?в колон?? з метропол??ю в по?днанн? з частково знищеною першими колон?заторами ориг?нальною культурою австрал?йських абориген?в. У 1880—1895 роках, коли в Австрал?? посилилася тенденц?я до об'?днання кра?ни, почався досить пом?тний культурний п?дйом, що залишив сл?д у художн?й л?тератур?. Дв? св?тов? в?йни, м?жво?нний пер?од економ?чно? кризи ? великий наплив ?вропейських ?мм?грант?в п?сля 1945 року вплинули на формування специф?чно? австрал?йсько? нац?онально? культури. За п?сляво?нн? десятил?ття австрал?йськ? художники, музиканти, вчен? та письменники стали краще в?дом? за кордоном. У той самий час американська популярна культура мала сильний вплив, особливо через телебачення та к?но. По?днання ? коеволюц?я м?сцево? аборигенно? культури з культурою ?вропейських поселенц?в впродовж дек?лькох стол?ть, приплив ?молодо? кров?? з П?вденно-Сх?дно? Аз??, П?вденно? ? Сх?дно? ?вропи та нових в?янь з американського континенту утворили сво?р?дну сучасну австрал?йську культуру.

В?дм?нною рисою культурного ландшафту кра?ни ? прямол?н?йна конф?гурац?я меж фермерських уг?дь, адм?н?стративних кордон?в, транспортних маг?стралей, що спочатку наносились на паперов? плани, а пот?м переносились на м?сцев?сть. Для австрал?йського сусп?льства притаманна в?ра в ?австрал?йську мр?ю? (англ. Australian Dream), безконфл?ктне, безхмарне, заможне життя.

Англоавстрал?йц? носять звичайний ?вропейський одяг. У с?льськ?й м?сцевост? серед чолов?к?в популярн? широк? капелюхи та шорти.

Арх?тектура

Арх?тектура австрал?йських буд?вель початку XIX стол?ття успадкову? англ?йськ? традиц?? буд?вництва XVIII стол?ття: цегляне мурування, масивн? дерев'ян? двер?, симетрично яким розташовуються прямокутн? п?дйомн? в?кна. П?зн?ше почина? ширитись британський колон?альний стиль дерев'яних буд?вель ?з просторими верандами ? колонадами в б?лому кольор?. Таких будинк?в залишилось дуже мало, б?льш?сть ?з них не витримало натиску природних сил (особливо терм?т?в) ? були знесен?, перебудован?. У м?стах того часу будували триповерхов? котедж? з окремими входами й верандами на перших двох поверхах. Друга половина XIX стол?ття — епоха пишного в?ктор?анського стилю з масивними кам'яними ст?нами, колонами, баштами, чавунними сходами й огорожами, г?псовою л?пниною. Дуже добре така арх?тектура збереглась у Мельбурн?. У друг?й половин? XIX — на початку XX стол?ття розгорнулась ?нтенсивна забудова м?ст С?днея, Мельбурна, Брисбена ? Адела?ди. Для цього пер?оду характерним в еклектичний напрям в арх?тектур?: буд?вля головного поштамту в С?дне? на вулиц? Март?нплейс у формах ранньо-ренесансного палацу та ?нш?. Розпочинаючи в?д 1920-х рок?в у арх?тектур? Австрал?йського Союзу поширюються нов? теч??, переважно конструктив?зм (урядов? будинки в Канберр?, С?дне?, Мельбурн? та ?нш?). Сучасн? адм?н?стративн? та б?знесов? споруди будують у неокласичному стил?; собори ? церкви — у стил? готичного в?дродження. Д?лов? центри великих м?ст, даунтауни, забудовуються хмарочосами з? скла, стал? та бетону.

Австрал?я — батьк?вщина геометризму, використання по?днання р?зноман?тних геометричних форм при плануванн? буд?вель. Яскравими прикладами такого стилю виступають буд?вл? Академ?? наук у Канберр? (Купол Шайна) та С?днейський оперний театр. Ключову роль в арх?тектурний вигляд Канберри, австрал?йсько? столиц?, вн?с американський арх?тектор ? ландшафтний дизайнер Волтер Берл? Гр?фф?н. У 1960—1970-х роках над забудовою Канберри працювали арх?тектори Гарр? Зайдлер та Джон Ендрюс.

• 
  Типове житло австрал?йських абориген?в
• 
  В?ктор?анський стиль, С?дней
• 
  Генеральний план Канберри, 1913 р?к
• 
  Гарбор-Бр?дж, С?дней
• 
  Будинок у стил? ?кв?нслендер?
• 
  Будинок у неоготичному стил?

С?льська забудова одноповерхова. Фермерськ? будинки та господи одноман?тного стандартно затвердженого плану. Вони обов'язково мають в?дкриту веранду з колонадою. Часто на подв?р'? риють став або басейн заради прохолоди, збору пр?сно? води, або заради розведення риби.

1932 року через гавань Порт-Джексон у С?дне? було перекинуто сталевий арковий м?ст завдовжки 4 км, заввишки 53 , який сполучив 6 автомоб?льними рядами та 4 зал?зничними кол?ями дв? частини найб?льшого австрал?йського м?ста.

Образотворче мистецтво

Кор?нне населення Австрал?? здавна знало мистецтво грав?рування, р?зьблення ? розпису: у п?вденн?й ? центральн?й частинах континенту — геометричний кривол?н?йний з умовними маг?чними символами, на заход? — прямол?н?йний орнамент. Прикрашали побутов? й культов? предмети, зброю (бумеранги, списи та щити), розписували фарбами т?ло та обличчя. На п?вн?чному узбережж? зустр?чаються сюжетн? наскельн? розписи: монохромн? л?н?йн? зображення людей (здеб?льшого м?фолог?чних ?стот), що в?дзначаються динам?кою та енерг??ю малюнка, пол?хромн? мальовнич? зображення тварин, птах?в, риб, плазун?в. Знайдено також дерев'ян? пластичн? ф?гури та вир?зьблен? на камен? рель?фн? зображення.

Нове мистецтво Австрал?? розвива?ться з к?нця XVIII стол?ття п?д впливом англ?йського мистецтва. Перш? колон?альн? митц? XIX стол?ття, що навчались живопису в ?вроп?, виявили захоплення незнайомими для них ландшафтами. В?дом? сво?ми документально точними зарисовками природи акварел?ст Конрад Мартенс, живописець-пейзажист Лу? Бувелот ? його посл?довники: ?мпрес?он?сти Томас В?льям Робертс ? Артур Стр?тон, Фредер?к Мак-Кабб?н ? Руперт Банн? та ?нш?, що визначили нац?ональне обличчя мистецтва кра?ни, стали засновниками так звано? ?гейдельберзько? школи?, особливого нац?онального руху в зах?дному образотворчому мистецтв?. Сво?ми сатиричними замальовками в?домий граф?к-реал?ст Самюел Томас Г?лл. Наприк?нц? XIX — на початку XX стол?ття поширюються напрями, зв'язан? з академ?змом, Джордж Вашингтон Ламберт, ? модерн?змом, брати Н. та Л. Л?ндс?. Наприк?нц? XIX — початку XX стол?ть розвинулася нац?ональна школа реал?стично? жанрово? скульптури, в?дом? представники — Бертрам Мак-Кеннал та Л?ндон Дадсуелл. У 1930—1940-х роках стали в?домими талановит? м?сцев? художники, що засво?ли техн?ку зах?дно?вропейського живопису. Проникають формал?стичн? теч??: куб?зм, сюрреал?зм, абстракц?он?зм. У п?сляво?нному нац?ональному образотворчому мистецтв? переважав абстракц?он?зм ? американський модерн?зм. В?дом? австрал?йськ? художники друго? половини XX стор?ччя: Джордж Балдесс?н, модерн?сти Маргарет Престон, С?дн? Нолан ? Артур Бойд, реал?сти Л?в?нгстон Гопк?нс ? В?льям Делаф?лд Кук, акварел?ст Фред В?льямс, Бретт Вайтл?, портретист ? карикатурист Ноел Кун?ган.

• 
  Наскельний живопис п?вн?чних абориген?в
• 
  Томас В?льям Робертс. Стрижка баран?в, 1890
• 
  Галерея Альберта Намать?ри в Ал?с-Спрингс
• 
  Нац?ональна галерея
• 
  ?Зм??ний мурал? С?дн? Нолана

Австрал?я всесв?тньо в?дома пейзажними акварелями художника-аборигена Альберта Намать?ри (1902—1959), який створив низку яскравих, пройнятих любов'ю до р?дно? кра?ни пейзаж?в. У стил? Наматжири п?зн?ше працювали Д. Рафс? та М. Анганмар. Видатною представницею сучасного аборигенного мистецтва виступа? Ем?л? Каме Кнгваррейе.

Австрал?я ма? найвищий показник в?дв?дувань художн?х галерей та музе?в на душу населення у ц?лому св?т?. Нац?ональн? та державн? галере? збер?гають колекц?? м?сцевих та ?ноземних митц?в. У кра?н? збудовано нову Нац?ональну художню галерею в Канберр?, зам?сть старо? в Мельбурн?, де експонуються твори в?домих австрал?йських митц?в.

Музе? ? б?бл?отеки

Найб?льш? б?бл?отеки Австрал??: Державна б?бл?отека В?ктор?? у Мельбурн?; Нац?ональна б?бл?отека у Канберр?, заснована 1960 року, обсяг фонд?в — 9 млн одиниць; Б?бл?отека штату Новий П?вденний Уельс та Б?бл?отека Ф?шера при ун?верситет? у С?дне?, з обсягом фонд?в — 5 млн одиниць. Б?бл?отека М?тчелла в С?дне? слугу? основним джерелом досл?джень з ?стор?? континенту, в н?й збер?га?ться безц?нна колекц?я рукопис?в.

• 
  Читацька зала б?бл?отеки штату В?ктор?я
• 
  Нац?ональна б?бл?отека, Канберра
• 
  Нац?ональний музей, Канберра
• 
  Австрал?йський музей, С?дней
• 
  Австрал?йський нац?ональний морський музей

Новий Нац?ональний музей було в?дкрито в Канберр? 2001 року; там же працю? Нац?ональний в?йськовий музей. У С?дне? при ун?верситет? створено чудовий Музей старожитностей; м?сцева флора ? фауна демонструються в Австрал?йському музе? (колишн?й Колон?альний), який було в?дкрито 1827 року; на берез? затоки в?д 1991 року працю? великий Австрал?йський нац?ональний морський музей.

Л?тература

Перш? зразки нац?онально? л?тератури з'являються на початку XIX стол?ття. Виразним представником колон?ального або англо-австрал?йського пер?оду (1788—1880) виступа? поет Адам Л?ндсей Гордон, що осп?вував мужн?сть перших поселенц?в та чудов? м?сцев? кра?види. Основний розвиток нац?онально? л?тератури, пройнято? реал?змом ? гуман?змом, припада? на пер?од 1880—1920 рок?в, коли до континенту хлинула навала м?грант?в, зваблена можлив?стю швидко розбагат?ти п?д час ?золото? лихоманки?. Генр? Ловсон у власних зб?рках опов?дань ?Поки закипить казанок? (1896) та народних балад ?Вершники на обр??? (1910) виразив реал?зм та затвердив нац?ональний характер австрал?йсько? л?тератури. В?д 1920-х рок?в розпочина?ться модерна епоха австрал?йсько? л?тератури. Письменниця Катарина Сусанна Причард у сво?х романах ?Погонич? вол?в? (1926), ?Кунарду? (1929), трилог?? ?Буремн? дев'яност?? (1946), ?Золот? мил?? (1948) та ?Крилате нас?ння? (1950) осп?вала мужн?сть першопоселенц?в. Пом?тними творами в?дзначились Генр? Хендель Р?чардсон ?Доля Р?чарда Мегон?? (1917—1929); Венс Палмер ?Переправа? (1930) та ?Легенда про Сандерсова? (1937); Керр? Теннант ?Т?бурон? (1935); Браян Пентон ?Загарбники? (1934) та ?Спадко?мц?? (1936); Джин Девенн? ?Цукровий рай? (1936); Ксав'? Герберт ?Каприкорн?я? (1938).

У п?сляво?нн? роки пл?дно працювала ц?ла плеяда австрал?йських письменник?в. Алан Маршалл виступав продовжувачем л?тературно? традиц?? Генр? Лоусона, змальовував побут звичайних людей, долю абориген?в, наголошував на проблем? збереження вид?в тварин, що зникають. Тема критики сусп?льства ? боротьби за соц?альн? права, нац?ональну незалежн?сть ? мир розкрита в зб?рц? опов?дань ?Як тоб? там, Енд???, пов?ст? ?Я навчився стрибати через калюж?? (1956). Джоном Морр?соном (1904—1998) у романах ?Повзуче м?сто? (1949), ?Порт призначення? (1950), зб?рц? ?Чорний вантаж? та ?нших опов?даннях. Френк Гард? у роман? ?Влада без слави? (1950) в?добража? життя з позиц?й пролетар?ату. Гев?н Кейс? у 4 романах змалював р?дне м?сто, центр золотошукач?в — Калгурл?. Олаф Руттен, м?с?онер з? встановлення дружн?х зв'язк?в м?ж представниками р?зних рас, в?дзначився твором ?Туфл? б?ло? людини?.

• 
  Пам'ятник Адаму Гордону на Азорах
• 
  Генр? Ловсон
• 
  Катарина Сусанна Причард
• 
  Дев?д Юнайпон
• 
  Патр?к Вайт

Патр?к Вайт, автор роман?в ?Щаслива долина? (1939), ?Жив? ? мертв?? (1941), ?Фосс? (1957), ?Око бур?? (1973), ?Пов'язка з листя? (1976) та ?Справа Тв?борна? (1979), 1973 року отримав нобел?вську прем?ю з л?тератури. На отриман? кошти Патр?к Вайт заснував власну нац?ональну л?тературну прем?ю. Письменниця Ненс? Кейто (1917—2000) у 1960-х роках здобула славу сво?ми творами про життя на р?чц? Муррей, поема ?Кол?сний пароплав?, роман ?Коричневий цукор? (1974) про тяжке життя роб?тник?в плантац?й Кв?нсленду. Артур Апф?лд (1888—1964), автор детективних опов?дань про ?нспектора Наполеона Буонапарта та бестселера 1960-х рок?в, ?Вдови з Брума?. Мюрей Бейл (1941-) ?Сучасн? портрети та ?нш? опов?дання?. Венд? Левенстайн написала роман ?Довгоносики в борошн?? про економ?чну кризу 1930-х рок?в. У середин? 1970-х рок?в було завершено першу багатотомну антолог?ю твор?в австрал?йських класик?в.

У 1950-т? в поез?? в?дзначились Барлетт Адамсон ? Мер? ??лмор, в драматург?? Мона Бренд (?Чуж??, ?П?д нашим небом?) ? Елен Д?мфна К'юсек ?Тихоокеанський рай? (1958).1970-т? роки ознаменувалися розкв?том нац?онально? поез??: Дев?д Кемпбел, зб?рка ?Смерть та симпатичн? родич??; Ф?л?п Робертс ?Сни В?лл??; Робрет Грей ?Життя б?ля струмка?; Томас Шепкот ?Буденн?сть пров?нц?йного м?стечка?; Френс?с Вебб (1925—1973); Ход Портер ?На австрал?йському с?льському цвинтар?? (1976); В?ктор В?льямс ?Три золотих велетн??.

1938 року поетом Рексом ?нгамелсом у Адела?д? було створено робочу групу з вивчення культури австрал?йських абориген?в ?Джинд?уорбек?. 1973 року письменник-абориген Г. Г?лберт, пов?сть ?Життя чорношк?рого? (1979), етн?чний серб Б?р?мб?р Вонгар (1932-) та Кол?н Джонсон створили Ком?тет мистецтва абориген?в, який очолив поет Уанлжука Мар?ка (1927—1987). Ком?тет проводить фестивал? народного мистецтва кор?нних народ?в Австрал??.

Укра?нсько-австрал?йськ? л?тературн? в?дносини

На укра?нську мову перекладались гостросоц?альн? твори Катарини Сусанни Причард ?Буремн? дев'яност??; Алана Маршалла ?Я вм?ю стрибати через калюж?? та ?Шеп?т на в?тр??. 2011 року Укра?ну в?дв?дав австрал?йський поет Лес В?кс ?з творчим в?зитом. У видавництв? ?Крок? вийшла невелика книжка поета в укра?нських адаптац?ях. П?д час Форуму видавц?в поет представив укра?нсько-австрал?йську антолог?ю ?AU/UA: Сучасна поез?я Австрал?? та Укра?ни?, яку в?н уклав сп?льно з такими укра?нськими поетами, як Юр?й Завадський ? Григор?й Семенчук.

Театр й танц?

Кор?нне населення Австрал?? театрального мистецтва не знало. Проте на сучасний австрал?йський театр мав вплив корробор? — церемон?альний танок австрал?йських абориген?в, ?стор?я якого, за оц?нками вчених, нал?чу? понад 40—60 тис. рок?в. Перш? театральн? вистави колон?ст?в ? засланих до Австрал?? з корол?вства Велико? Британ?? засуджених ос?б в?дносяться до 1780-х рок?в. 1837 року у Гобарт? (Тасман?я) був в?дкритий Корол?вський театр, найстар?ший театр Австрал??. Театр був широко в?домий у всьому св?т?, сер Ноел Ковард назвав його ?театром мр???, а Лоуренс Ол?в'? особисто встав на його захист, коли в 1940-х роках його буд?вля опинилась п?д загрозою знесення.У 1830—1840-т? роки у С?дне?, Адела?д?, Мельбурн? почали також створюватись театри на пост?йн?й основ?. У друг?й половин? XIX стол?ття театри об'?днуються у трести, як? очолили Дж. Копп?н, Дж. В?льямсон, А. Гарнер, Д. Бус?ко-молодший та ?нш?, як? згодом стали в?домими театральними д?ячами кра?ни. Театри ставили твори австрал?йських автор?в, ?вропейську та американську класику, намагаючись коп?ювати закордонн? постановки. На початок XX стол?ття театри переживали ф?нансову ? творчу кризу. У 1910—1930-т? роки актив?зувалась д?яльн?сть прогресивних л?тературно-театральних об'?днань, як? в?д?грали велику роль у формуванн? нац?онального театру. Об'?днання ставили переважно нац?ональну драматург?ю — Катарину Сусанну Причард, Лу?са Ессона, В?льяма Мура, К. Вотсона, В. Палмера, С. Макк?, а також п'?си французьких, англ?йських, рос?йських та ?нших ?вропейських автор?в. 1936 року робоч? самод?яльн? театральн? колективи, що виникли у 1930-т? роки, об'?дналися у ?Л?гу нового театру?, д?яльн?сть яко? сприяла появ? ?нових театр?в? (англ. New Theater).

• 
  П?вденноавстрал?йське корробор?
• 
  Корол?вський театр Гобарта
• 
  Барр? Хамфр?с в образ? Едни Евередж
• 
  С?днейський оперний театр
• 
  Нац?ональний ?нститут драматичного мистецтва

Умови, у яких прот?кала робота театральних колектив?в (в?дсутн?сть пост?йних прим?щень, матер?альн? труднощ?), не сприяли зростанню ? розвитку нац?онального театру; у спектаклях переважав театральний пров?нц?ал?зм. Створений 1954 року державний ?Австрал?йський ?лизаветинський театральний трест? ставив завдання розвитку профес?йного австрал?йського театру (у тому числ? балетного та оперного), проте субсид?? надавалися переважно балетним трупам, як? наприк?нц? 1950-х — 1960-х рок?в поширилися й досягли значного профес?йного р?вня. Серед танц?вник?в — Гарт Велч, танц?вниць — Мер?л?н Джонс, Ж. Кар?н, Е. Файф?лд та ?нш?. Кер?вники балетно? трупи — балетмейстери Роберт Гелпменн ? Пегг? ван Праг. Група Австрал?йський балет, заснована у 1961 роц?, виступала переважно у С?дне? ? Мельбурн?, неодноразово гастролювала за кордоном. Австрал?йський театр танцю був заснований 1965 року в Адела?д?, його очолював в?домий хореограф Мер?л Танкарт. С?днейська хореограф?чна компан?я орган?зу? вистави в Оперному театр?, як? завоювали широке визнання у кра?н?.

Б?льш?сть театр?в у кра?н? комерц?йн?, з них ведуч? — ?Театральна компан?я В?льямсона?, об'?днання ?Т?вол?? ? трест ?Гарнет Х. Керолл?. Ц? театри не мають пост?йних режисер?в ? пост?йного складу актор?в, на головн? рол? запрошуються ?з?рки? з ?нших кра?н. У розвитку нац?онального театру значна д?яльн?сть ?репертуарних? (некомерц?йних) театр?в С?днея ? Мельбурна: ?Олд тоут?, ??ндепендент т?етр?, ?Сент-Март?нс-т?етр?, ?Емералд-г?лл-т?етр?. Репертуарн? театри, см?ливо експериментуючи, ставлять спектакл?, як? в?др?зняються високим профес?онал?змом (театри мають пост?йн? буд?вл?, акторськ? школи-студ??); ?снують вони головним чином на грошов? пожертвування м?сцево? ?нтел?генц??. За основу репертуару австрал?йських театр?в беруться п'?си модних бродвейських та лондонських автор?в. Популярн? п'?си В?льяма Шексп?ра та Бертольда Брехта. Значна к?льк?сть актор?в приходять у театри з аматорських, так званих малих театр?в, широко поширених у передм?стях ? в пров?нц??. У С?дне?, Ньюкасл? ? Мельбурн? ц?каво працюють нап?впрофес?йн? театри ?New Theater?, де ставляться насамперед нац?ональна та класична драматург?я. Першою поставленою на австрал?йському континент? оперою, 1847 року в С?дне?, була ?Дон Хуан Австр?йський? австрал?йського композитора ?саака Натана, ?батька австрал?йсько? музики?. У С?днейському театр? опери та балету була поставлена опера Джузеппе Верд? ?А?да? за участ? в?домо? австрал?йсько? сп?вачки Джоан Сазерленд.

У Мельбурн? з 1958 року працю? Нац?ональний ?нститут драматичного мистецтва (англ. National Institute of Dramatic Art; NIDA), серед його випускник?в: Кейт Бланшетт, Тон? Коллетт, Мел Г?бсон ? Баз Лурманн.

Музика

Головний прояв музикально? творчост? кор?нного населення кра?ни — сп?в, що супроводиться в?дбиванням ритму. Музичн? ?нструменти абориген?в: гонг, дерев'ян? барабани, диджериду тощо. З початку XIX стол?ття шириться ?вропейська музика. З 1975 року п?д патронажем п?ан?ста Роджера Вудворда в С?дне? проводять музичний фестиваль ?Музична трибуна?. В?домий австрал?йський композитор ? диригент Малколм В?льямсон впродовж 1975—2003 рок?в був майстром корол?всько? музики ?? величност? королеви Велико? Британ??.

• 
  Виступ абориген?в перед Джорджем Бушем
• 
  С?днейська консерватор?я
• 
  Роджер Вудворд да? концерт у церкв? С?днея
• 
  Гурт AC/DC
• 
  Джеймс Морр?ссон
• 
  Статуя Кайл? М?ноуг у Мельбурн?

Серед найпопулярн?ших гурт?в Австрал?? — AC/DC, Air Supply, Bee Gees, Cold Chisel, The Easybeats, Hunters & Collectors, INXS, Little River Band, Men at Work, Mental As Anything, Midnight Oil, Mondo Rock, The Seekers, Silverchair ? Yothu Yindi.

Серед виконавц?в попмузики найв?дом?ш? П?тер Аллен, Джимм? Барнс, Н?к Кейв, Кейт Серебрано, Джон Фарнгем, ?оть?, Енд? Г?б, Ролф Гарр?с, Кайл? М?ноуг ? Ол?в?я Ньютон-Джон.

У жанр? народно? ? кантр?-музики прославилися Ер?к Богл, Смок? Доусон, Сл?м Даст?, Джина Джефр?с, Енн К?ркпатр?к, Рег Л?ндс?, Маргрет Роднайт, Ширл? Томс ? Джон В?льямсон.

Серед музичних д?яч?в Австрал??: композитори Альфред Г?лл, Джон Ант?лл ? Артур Бенджам?н; диригент Бернард Гейнце; скрипачка Мер?-Бер?л К?мбер; вокал?стка Нелл? Мелба. У м?стах Адела?да, С?дней та Мельбурн створено ? працюють консерватор??. Серед австрал?йських п?ан?ст?в в?дома ц?ла плеяда музикант?в укра?нського походження: киянин М?рошник Анатол?й Михайлович, ем?грував 1948 року; харк?в'янин Гаврилюк Олександр Миколайович, ем?грував 1997 року; горл?вчанин ?вген?й Уханов, ем?грував 1998 року.

Кухня

Австрал?йська кухня дуже под?бна до британсько?, бо першими ?вропейськими поселенцями на континент? були британц?. Основн? страви: в?всяна каша, бекон, ростб?ф, бараняч? чопси (в?дбивн? на реберцях), велика к?льк?сть фрукт?в, овоч?в та морепродукт?в. Б?льш?сть завезених британських страв зараз вважа?ться типово австрал?йськими, як приклад — нед?льна смаженя. Масова мультикультурна ?мм?грац?я п?сля Друго? св?тово? в?йни сильно преобразила австрал?йську кухню. М?гранти з Середземномор'я допомогли розбудувати австрал?йську культуру пиття кави, а вплив аз?йських м?грант?в створив сво?р?дн? австрал?йськ? вар?анти ?хн?х традиц?йних страв, як-от китайський д?м-с?м та ч?ко-ролл. Екстракт ?з др?ждж?в — веджимайт, р?здвяний десерт ?Павлова? ? лем?нгтон, м?сцевий р?зновид м'ясних пирог?в вважаються ориг?нальними винаходами австрал?йсько? кухн?.

• 
  Бушфуд — дари буш?в
• 
  М'ясо кенгуру
• 
  Веджимайт на тостах
• 
  Чар?вний хл?б
• 
  Найпопулярн?ш? австрал?йськ? сорти пива 2012 року

Австрал?я також в?дома власною кавовою культурою в кав'ярнях та м?ських центрах, що вплинуло на розвиток аналог?чно? культури за кордоном, включно з Нью-Йорком. Флет-вайт — р?зновид кави з молоком, виник у кафе С?днея в середин? 1980-х рок?в. З напо?в найпопулярн?шим виступа? пиво, Австрал?я один з? св?тових л?дер?в ?з його вживання. Австрал?йське вино виробляються переважно в п?вденних, прохолодн?ших частинах кра?ни.

Б?льш?сть кор?нних австрал?йц?в тисячол?ттями обходились простою д??тою мисливц?в-збирач?в м?сцево? фауни та флори — буш-такер, чи бушфуд.

Свята

Дв?ч? на р?к австрал?йц? в?дзначають зак?нчення стрижки овець масовими ви?здами на природу, танцями та барбекю. Популярними видами в?дпочинку також ? туризм до нац?ональних парк?в, подорож? на морськ? пляж?, спортивна риболовля на водоймах.

Найголовн?ш? нац?ональн? свята

Дата	Назва	Короткий опис
1 с?чня	Новий р?к	Австрал?йц? святкують це свято коли сонячно ? спекотно, бо у П?вденн?й п?вкул? у цей час л?то.
26 с?чня	День Австрал??	26 с?чня 1788 року кап?тан Артур Ф?л?п висадився в бухт? С?днея, п?д?йняв британський прапор ? заснував першу колон?ю — Новий П?вденний Уельс.
Другий в?второк березня	День Сп?вдружност?	Щор?чне свято Сп?вдружност? нац?й.
Березень-травень	Великдень	Пасха в Австрал?? святку?ться за католицьким календарем, але припада? на ос?нь, на в?дм?ну в?д весни в П?вн?чн?й п?вкул?.
25 кв?тня	День АНЗАК	Цього дня по вс?й кра?н? проходять урочист? церемон?? пам'ят? ? подяки, присвячен? вс?м чолов?кам ? ж?нкам, загиблим у в?йнах.
Перший, другий понед?лок березня, перший понед?лок травня, перший понед?лок жовтня.	День прац?	День прийняття восьмигодинного робочого дня, день досягнень роб?тник?в у боротьб? за сво? права. У р?зних штатах святку?ться в р?зн? дн?, оск?льки в?дпов?дн? закони в р?зних штатах приймались у р?зн? дати.
Другий понед?лок червня	День народження королеви	Насправд? королева ?лизавета Олександра Мер? В?ндзор народилася 21 кв?тня 1926 року, але перенесла святкування свого дня народження на дещо сонячн?ший ? тепл?ший (у ?вроп?) час.
25 грудня	Р?здво	Святку?ться як ? в б?льшост? кра?н.

К?нематограф

Австрал?йський к?нематограф достатньо розвинений, щоб забезпечити внутр?шн?й попит кра?ни. К?новиробництво в кра?н? розпочалося 1900 року. Перший у св?т? повнометражний (70 хв.) художн?й ф?льм ??стор?я банди Келл?? (англ. The Story of the Kelly Gang) 1906 року, що був занесений ЮНЕСКО до списку ?Пам'ять св?ту?, спричинив бум австрал?йського к?новиробництва епохи н?мих ф?льм?в. П?сля Першо? св?тово? в?йни Голл?вуд поступово монопол?зував ?ндустр?ю. У п?сляво?нн? роки к?норинок Австрал?? був заповнений американською к?нопродукц??ю. М?сцеве к?новиробництво концентрувалось навколо малобюджетних низькояк?сних к?ностр?чок ?на один веч?р?. До 1960-х рок?в австрал?йське к?новиробництво фактично припинилось. У 1974—1975 роках лейбористський уряд уперше ув?в у д?ю програму субсид?ювання нац?онального к?новиробництва, було створено Австрал?йську федерац?ю розвитку к?но, розпочалась ера так звано? ?Ново? австрал?йсько? хвил?? (англ. Australian New Wave). На ц?й хвил? були створен? так? к?ноф?льми: комед?? ?Пригоди Бар? Маккенз?? (англ. The Adventures of Barry McKenzie) режисера Брюса Бересфорда та ?Елв?н Перпл? (англ. Alvin Purple) Т?ма Берсталла; драма ?До нед?л? дуже далеко? (англ. Sunday Too Far Away) Кена Хеннама; провокац?йн? та усп?шн? ф?льми, що досл?джують тему нац?онально? ?дентичност?, як-от трилер ?Небезпечне пробудження? (англ. Wake in Fright) 1971 року та в?йськова драма ?Галл?пол?? (англ. Gallipoli) 1981 року. 1978 р?к в?дзначився двома всесв?тньо в?домими к?нокартинами про австрал?йських абориген?в: ?П?сня Джимм? Блексм?та? (англ. The Chant of Jimmie Blacksmith) Фреда Скеп?с? та гостросоц?альна фантастична драма ?Остання хвиля? (англ. The Last Wave) П?тера У?ра. В останн?й картин? знялися актори-аборигени Томм? Л'ю?с та Дев?д Гулп?л?л. ?нш? картини 1970-х рок?в: ?Моя блискуча кар'?ра? (англ. My Brilliant Career), ?Кедд?? (англ. Caddie) та ?Хлопчик ? океан? (англ. Storm Boy).

• 
  Кадр ?з першого к?ноф?льму ??стор?я банди Келл??
• 
  Еррол Фл?нн
• 
  П?тер Ф?нч
• 
  Нац?ональний арх?в в?део- та ауд?оматер?ал?в у Канберр?
• 
  ?Зелений к?нотеатр? у Ол?мп?йському парку С?днея

У 1980-т? роки сер?? пригодницьких ф?льм?в ?Крокодил Данд?? (англ. Crocodile Dundee) та ?Шалений Макс? (англ. Mad Max) стали м?жнародними блокбастерами, яскравими представниками хвил? австрал?йського експлуатац?йного к?но — Озпло?тейшн (англ. Ozploitation). У кра?н? досить поширена ?ндустр?я документального к?но п?д патронажем державно? орган?зац?? науково-промислових досл?джень, що базу?ться у Мельбурн?. Деяк? картини стають загальнов?домим у св?т? й отримують св?тов? нагороди, наприклад ф?льм ?Кравчиня? або молод?жн? сер?али ?Грозове кам?ння?, ?H2O: Просто додай води? та ?На краю Всесв?ту?. 2015 року на к?норинку, заповненому ?ноземним мед?аконтентом, австрал?йськ? к?ноф?льми принесли 7,7 % загальних касових збор?в кра?ни. В?дом? австрал?йськ? к?ноактори, лауреати к?нопрем?? Оскар: Джеффр? Раш, Н?коль К?дман, Кейт Бланшетт ? Х?т Леджер. У кра?н? ?сну? власна нац?ональна прем?я за досягнення в к?но та на телебаченн? в?д Австрал?йсько? академ?? к?нематографа ? телебачення, вруча?ться щор?чно з 1958 року — AACTA (англ. AACTA Awards).

Засоби масово? ?нформац??

?сторично в п?сляво?нний час на життя австрал?йц?в мало вплив телебачення та рад?о. Його використовували нав?ть для орган?зац?? процесу навчання в середн?х школах. Для австрал?йського мед?апростору у друг?й половин? XX стол?ття була характерна централ?зац?я ЗМ? в руках дек?лькох мед?йних холдинг?в: ?Фейрфакс мед?а л?м?тед? (англ. Fairfax Media), ?Ньюс корпорейшн? (англ. News Corporation) та ?Геральд енд В?кл? таймс л?м?тед? (англ. The Herald and Weekly Times Limited; HWT) мед?амагната Руперта Мердока. 2010 року ?Репортери без кордон?в? у власному рейтингу пом?стили нац?ональн? ЗМ? на 18-ту сходинку серед 178 кра?н св?ту за р?внем свободи преси; ?нш? англомовн? кра?ни, як-от Нова Зеланд?я, Велика Британ?я та США зайняли 8-ме, 19-те та 20-те м?сця, в?дпов?дно. В?дносно невисокий нац?ональний рейтинг поясню?ться обмеженою к?льк?стю власник?в комерц?йних засоб?в масово? ?нформац?? в кра?н?. Наприклад, б?льш?сть друкованих видань перебува? п?д контролем корпорац?? News Corp. ? Fairfax Media.

• 
  Штаб-квартира News Corp. у Нью-Йорку
• 
  Штаб-квартира Fairfax Media у П?рмонт?
• 
  Штаб-квартира ABC у С?дне?
• 
  Буд?вля SBS у Мельбурн?
• 
  Колишня штаб-квартира Herald and Weekly Times у Мельбурн?

Телебачення

Телев?з?йне мовлення в кра?н? ведеться з 1956 року. У друг?й половин? XX стол?ття в кра?н? д?яло до десятка загальнонац?ональних телев?з?йних канал?в. Великий вплив як на телебачення, так ? загалом на масову культуру мали англомовн? п?вн?чноамериканськ? ЗМ?. Через м?грац?йну хвилю, спричинену економ?чним зростанням, на телебаченн? почали виходити програми ?тал?йською, грецькою та ?спанською мовами. У 2010-х роках в Австрал?? телерад?омовлення ведуть дв? велик? загальнонац?ональн? громадськ? мереж? — англомовна ABC та мультикультурна SBS, 3 приватн? комерц?йн? телев?з?йн? мереж?, к?лька телеканал?в за передплатою, та численн? громадськ?, некомерц?йн? телерад?окомпан?? та рад?останц??.

Рад?о

Рад?омовлення в кра?н? ведеться з 1923 року. На середину 2010-х рок?в у Австрал?? функц?онувало 274 комерц?йн? (ф?нансуються за рахунок реклами) ? 341 громадськ? (ф?нансуються публ?чно) рад?останц??. Перша рад?останц?я 2SB (п?зн?ше 2BL) на пост?йн?й основ? з'явилась в Австрал?? 13 листопада 1923 року в С?дне?. Australian Broadcasting Corporation (ABC) почала мовлення 1932 року. Першою розмовною ?нтерактивною рад?останц??ю стала 2UE у С?дне?, що почала власне в?щання в?дразу п?сля оп?вноч? 17 кв?тня 1967 року. ABC почав експериментувати з FM-станц?ями в 1960-х роках, але т?льки у липн? 1980 року перша FM-станц?я почала повноц?нн? трансляц??. Мельбурнська 3EON (тепер знана як 3MMM) була першою суто FM-рад?останц??ю.

Друкован? видання

Шпальта ?С?дн? геральд?, в?д 18 кв?тня 1831 року

Перше новинарне агентство ?Острел?ан юнайтед прес? (англ. Australian United Press; AUP) було засноване 1928 року, найб?льше д?юче, ?Острел?ан Ассош?ейтед Пресс? (англ. Australian Associated Press; AAP), засноване 1935 року в С?дне?, т?сно зв'язане з британським агентством Рейтер. У друг?й половин? XX стол?ття, до масованого поширення мереж? ?нтернет, у кра?н? видавалось б?льше 600 щоденних газет р?зного накладу. У 2010-х роках в Австрал?? кожне велике м?сто друку? принаймн? одну власну щоденну газету, а в трьох найб?льших також друкуються власним накладом дв? загальнонац?ональн?.

Найб?льш? австрал?йськ? газети:

• нац?ональн? — ?Острел?ан? (англ. The Australian — ?Австрал??ць?) та ?Австрал?йське ф?нансове ревю? (англ. The Australian Financial Review);
• у Новому П?вденному Вельс? — ?С?дн? мон?нг геральд? (англ. The Sydney Morning Herald — ?С?днейський ранковий в?сник?), найстар?ша газета кра?ни, що вида?ться понин?, заснована 1831 року, ?Дейл? телеграф? (англ. The Daily Telegraph — ?Щоденний телеграф?) та ?Сан? (англ. The Sun — ?Сонце?), що видавалась з 1910 по 1988 р?к;
• у штат? В?ктор?я — ?Геральд Сан? (англ. Herald Sun), утворена 1990 року шляхом злиття одн??? з найстар?ших газет ?Геральд? (англ. The Herald — ?В?сник?), що видавалась з 1840 року, ? ?Сан ньюс п?ктор?ел? (англ. The Sun News-Pictorial).

Свого часу комун?стична парт?я (з 1970-х рок?в соц?ал?стична) видавала газети ?Трибюн? (англ. Tribune) ? ?Гард?ан? (англ. The Guardian — ?Вартовий?), журнал ?Комьюн?ст ревю? (англ. Communist review).

Спорт

Кожен четвертий австрал??ць у в?ц? в?д 15 рок?в регулярно займа?ться якимось ?з вид?в спорту. Австрал?йц? традиц?йно славетн? плавц?, серфери й гравц? у великий тен?с, це найпопулярн?ш? аматорськ? види спорту в кра?н?. Популярн? також к?нний спорт, регб? та крикет, баскетбол та мотоперегони. 2016 року Австрал?йська спортивна ком?с?я пов?домила, що найб?льш масовими видами спорту в кра?н? ? плавання, ?зда на велосипед? та футбол. Австрал?я ун?кальна тим, що ма? профес?йн? л?ги з чотирьох вид?в футболу. Австрал?йський футбол, найстарший вид футболу, найпопулярн?ший у Австрал?? вид спорту з точки зору доход?в та к?лькост? вбол?вальник?в. Уперше в?н виник у Мельбурн? наприк?нц? 1850-х рок?в ? в?дтод? залиша?ться найпопулярн?шим р?зновидом футболу в ус?х штатах, окр?м Нового П?вденного Уельсу та Кв?нсленду, де б?льше популярний регб?л?г. Трет?м за популярн?стю р?зновидом ? звичайне регб?. ?вропейський вид футболу, хоча ? займа? четверте м?сце за популярн?стю та кап?таловкладеннями, проте це найб?льш масовий вид футболу в кра?н?. Австрал?йська зб?рна ? регулярним учасником Чемп?онату св?ту Ф?ФА, окр?м того, вигравала Кубок нац?й ОФК чотири рази, а також Кубок Аз?? з футболу — це ?дина кра?на, що виграла чемп?онати в двох р?зних конфедерац?ях Ф?ФА. Нац?ональна зб?рна Австрал?? з крикету бере участь у кожному чемп?онат? св?ту, команда дуже усп?шна в цьому вид? спорту, вигравала турн?р п'ять раз?в (у 1987, 1999, 2003, 2007 та 2015 роц?), що ? рекордом. Рух пляжних рятувальник?в-серф?нг?ст?в (англ. surf lifesaving) зародився в Австрал??, тому волонтер-рятувальник на мор? — одна з? знакових профес?й кра?ни, як пожежник у Нью-Йорку. Щор?чн? к?нн? змагання на Кубок Мельбурна у перший в?второк листопада, та регата ?з С?днея до Гобарта, що розпочина?ться другого тижня лютого ? трива? 3 дн?, викликають великий ?нтерес у глядач?в. Австрал?йська зб?рна з баскетболу регулярно конкуру? з пров?дними баскетбольними командами св?ту, вона входить до тр?йки л?дер?в ?з квал?ф?кац?? до баскетбольного турн?ру на л?тн?х Ол?мп?йських ?грах. У кра?н? проходить один з етап?в м?жнародного тен?сного турн?ру Великого шолома — В?дкритий чемп?онат Австрал?? з тен?су (англ. Australian Open). Серед ?нших видовищних спортивних змагань — автоперегони Формули-1 Формула-1 — Гран-пр? Австрал?? в Адела?д?. Уперше кататися на лижах в Австрал?? почали в 1860-х роках, в Австрал?йських Альпах. Там та у горах Тасман?? сезонно проводять змагання ?з зимових вид?в спорту.

• 
  Гра в австрал?йський футбол у Мельбурн?, 1866 р?к
• 
  Крикет у Брисбен?, 1933 р?к
• 
  Нац?ональна зб?рна з регб? 2008 року
• 
  Мельбурн Крикет Граунд
• 
  Стад?он Каррара у Голд-Кост?

Австрал?я ? членом М?жнародного ол?мп?йського ком?тету (IOC) ? ма? власний нац?ональний ком?тет. Австрал?я ун?кальна тим, що ?? зб?рна одна з п'яти спортивних нац?й, що брали участь в ус?х л?тн?х ол?мп?йських ?грах. Кра?на дв?ч? приймала л?тню Ол?мп?аду, 1956 року в Мельбурн? та 2000 року в С?дне?. Австрал?я також брала участь в ус?х ?грах Сп?вдружност? й п'ять раз?в була кра?ною-господарем — 1938 року в С?дне?, 1962 року в Перт?, 1982 року в Брисбен?, 2006 року в Мельбурн? та 2018 року в Голд-Кост?. 2015 року австрал?йська зб?рна вперше брала участь у Тихоокеанських ?грах. До найб?льш рейтингових телев?з?йних програм на австрал?йському телебаченн? потрапляють так? видовищн? спортивн? змагання, як-от Л?тн? Ол?мп?ади, Чемп?онат св?ту з футболу, Ешес (змагання м?ж командами Англ?? та Австрал??), ф?нальн? матч? Нац?онально? л?ги з регб? та Австрал?йсько? футбольно? л?ги.

Див. також

• Австрал?я ? Океан?я
• Географ?я Австрал??
• Нова Зеланд?я

Л?тература

• Австрал?я [Арх?вовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник-дов?дник з туризму / авт.-уклад.: В. А. Смол?й, В. К. Федорченко, В. ?. Цибух ; передм. В. М. Литвина. — К. : Видавничий д?м ?Слово?, 2006. — 372 с. — ISBN 966-8407-55-5.
• Трощинський В. П. Австрал?я, Австрал?йський Союз [Арх?вовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Ангелуца, Павло. Австрал?я надзвичайна / ред. О. Кучменко. — Бр?збен : Су Джок Академ?я, 2001. — 311 с.
• (англ.) Cleary, Henry. Australia // The Catholic Encyclopedia. — N. Y. : Robert Appleton Company, 1907. — Т. Vol. 2.
• (англ.) Robinson, G. M., Loughran, R. J., and Tranter, P. J. Australia and New Zealand: Economy, Society and Environment. — N. Y. : Oxford University Press, 2000. — ISBN 0-340-72033-6.
• (рос.) Андреева В. М. и др. Австралия (Австралийский Союз) // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : ?Мысль?, 1981. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Аничкин О. Н., Куракова Л. И., Фролова Л. Г. Австралия. — М. : Мысль, 1983. — 133 с. — (У карты мира)
• (рос.) Мухин Г. И., Потемкин М. П. Австралия. — М., 1956.
• (рос.) Фромберг А. Э. Австралия // Экономическая и социальная география. — М. : Экзамен, 2011. — 416 с.

Природа

• Атлас св?ту / голов. ред. ?. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; в?дп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП ?Картограф?я?, 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Австрал?я // Г?рничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Сх?дний видавничий д?м, 2001. — Т. 1. — 512 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Атлас. 7 клас. Географ?я материк?в ? океан?в / Укладач? О. Я. Скуратович, Н. ?. Чанцева. — К. : ДНВП ?Картограф?я?, 2014.
• Барановська О. В. Ф?зична географ?я материк?в та океан?в: Навч. пос?бник у 2 ч. — Н?жин : НДУ ?м. М. Гоголя, 2013.  — Ч. 1. Св?товий океан, Африка, Австрал?я, Океан?я, П?вденна Америка. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3
• Б?лозоров С. Т. Географ?я материк?в. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• (англ.) Banting, Erinn. Australia: The land. — N. Y. : Crabtree Publishing Company, 2003. — ISBN 0-7787-9343-5.
• (англ.) Johnson, David. The Geology of Australia. — Cambr. : Cambridge University Press, 2009. — ISBN 978-0-521-76741-5.
• (англ.) Ernst Loffler, Anneliese Loffler, A. J. Rose, Denis Warner. Australia: Portrait of a continent. — Richmond, Victoria : Hutchinson Group (Australia), 1983. — С. 37–39. — ISBN 0-09-130460-1.
• (рос.) Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с.
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

?стор?я

• Ковальчук О. О. Австрал?я [Арх?вовано 18 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 17. — ISBN 966-00-0734-5.
• (англ.) The Cambridge history of the British Empire. — Cambridge, 1933. — Т. VII.
• (англ.) Davison, Graeme; Hirst, John; Macintyre, Stuart. The Oxford Companion to Australian History. — Melbourne : Oxford University Press, 1998. — ISBN 978-0-19-553597-6.
• (англ.) Denoon, Donald, et al. A History of Australia, New Zealand, and the Pacific. — Oxf. : Blackwell, 2000. — ISBN 0-631-17962-3.
• (англ.) Flinders, Matthew. Introduction // A voyage to Terra Australis. Reprint of 1814 ed. — Adelaide : Libraries Board of South Australia, 1966. — Т. 1. — С. II—III.
• (англ.) Greenwood G. Australia. A social and political history. — Sydney, 1955.
• (англ.) Hughes, Robert. The Fatal Shore: The Epic of Australia's Founding. — N. Y. : Alfred A. Knopf, 1986. — ISBN 0-394-50668-5.
• (англ.) Powell, J. M. An Historical Geography of Modern Australia: The Restive Fringe. — Cambr. : Cambridge University Press, 1988. — ISBN 0-521-25619-4.
• (рос.) Малаховский К. В. История Австралийского Союза. — М., 1971.

Пол?тика

• Шаповал В. М. Австрал?я [Арх?вовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• (англ.) Constitution of Australia. — Canberra : Commonwealth Government Printer, 2012. — 150 с. — ISBN 9781921730207.
• (рос.) Австралия и Океания в современном мире : Сб. статей / АН СССР, Институт востоковедения / Овт. ред. и авт. предисл. К. В. Малаховский. — М. : Наука, 1982. — 216 с.
• (рос.) Джиффорд Д. Дж., Джиффорд К. X. Правовая система Австралии / Под общ. ред. Ф. М. Решетникова. — М. : Юридическая литература, 1988. — 342 с. — ISBN 572600146X.

Економ?ка

• Атлас. 10-11 клас. Економ?чна ? соц?альна географ?я св?ту / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. ?. Чанцева. — К. : ДНВП ?Картограф?я?, 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Економ?чна ? соц?альна географ?я кра?н св?ту. Навчальний пос?бник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Св?т, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Юрк?вський В. М. Рег?ональна економ?чна ? соц?альна географ?я. Заруб?жн? кра?ни: П?дручник. — 2-ге. — К. : Либ?дь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
• (рос.) Дукмасов Н. А. К вопросу об экономической структуре Австралии // Известия Всесоюзного географического общества. — М., 1958. — Т. 90, вып. 1.
• (рос.) Кучинский Ю. История условий труда в Великобритании и Британской империи. — М., 1948.
• (рос.) Милейковский А. Австралия. Очерк экономической географии. — Л., 1937.

Населення

• Австрал?я // Енциклопед?я укра?нсько? д?яспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ?м. Шевченка, Нац?ональна академ?я наук Укра?ни. — К. : ?НТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австрал?я, Аз?я, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
• ?кельчик С. Збер?гаючи спадщину: нарис ?стор?? укра?нсько? сп?льноти в Австрал?? // Альманах укра?нського життя в Австрал?? / Упоряд. Володимир Шумський. — С?дней : ?В?льна думка? та Фундац?я Укра?нознавчих студ?й в Австрал??, 1994. — 936 с. — ISBN 0-908168-04-7.
• Мельников Ф. До ?стор?? укра?нсько? ем?грац?? в Австрал?? // Укра?нц? у в?льному св?т?. — Джерс?-С?т?, 1954.
• Рад?он, Ст. Коротка б?бл?ограф?я укра?н?ки австрал?яни. — Спрингвайл (Мельборн) : Спадщина, 1997. — 128 с. — (Ukrainica Australiana)
• Укра?нц? Австрал??: Енциклопедичний дов?дник / ред. В. Шумський, М. Шумський. — С?дней : В?льна думка, 2001. — 672 с. — ISBN 0-908168-11-Х.
• (англ.) Suzane Romaine (ed). Language in Australia. — Cambr. : Cambridge University Press, 1991. — ISBN 0-521-33983-9.
• Jupp, James. The Australian people: an encyclopedia of the nation, its people, and their origins. — Cambridge : Cambridge University Press, 2001. — ISBN 978-0-521-80789-0.(англ.)
• (рос.) Народы Австралии и Океании / Под ред. С. А. Токарева и С. П. Толстова. — М., 1956.
• (рос.) Очерки общей этнографии / Под. ред. С. П. Толстова, М. Г. Левина, Н. Н, Чебоксарова. — М., 1957.

Культура

• Петриковська А. Австрал?йська проза // ?Всесв?т? : журнал. — К., 1958. — Вип. 6.
• (англ.) Goad, Philip and Julie Willis (eds.). The Encyclopedia of Australian Architecture. — Port Melbourne : Cambridge University Press, 2011. — ISBN 978-0-521-88857-8.
• (англ.) Hunt H. The making of Australian theatre. — Melb., 1960.
• (англ.) Kardoss J. Theatre arts in Australia. — Sydney, 1960.
• (англ.) Alan McCulloch. Golden Age of Australian Painting: Impressionism and the Heidelberg School. — Melbourne : Lansdowne Press, 1969. — 196 с. — ISBN 978-0701800109.
• (англ.) McGuire P. The Australian theatre. — Melb., 1948.
• (англ.) Smith, Bernard; Smith, Terry. Australian painting 1788–1990. — Melbourne : Oxford University Press, 1991. — ISBN 978-0-19-554901-0.
• Hsu-Ming Teo, Richard White. Cultural history in Australia. — С?дней : University of New South Wales Press, 2003. — ISBN 978-0-86840-589-6.(англ.)

Посилання

• В?к?сховище : Атлас Australia.
• Географ?чн? дан? про Австрал?я // OpenStreetMap
• Карти Австрал?? : [англ.] // Perry–Casta?eda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Австрал?я — Австрал?йський Союз : [укр.] : [арх. 12 лютого 2019 року] // australia.at.ua. — сайт про Австрал?ю, 2019. — 4 серпня. — Дата звернення: 12 лютого 2019 року.
• ' Австрал?я — ф?зико-географ?чна та соц?оеконом?чна характеристика : [укр.] : [арх. 12 лютого 2019 року] // geograf.at.ua. — неоф?ц?йний сайт Географ?чного факультету Льв?вського нац?онального ун?верситету. — Дата звернення: 12 лютого 2019 року.
• Australia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 August. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — склад чинного австрал?йського уряду.