基因编辑可以治疗HIV吗？
Широ?тна зона?льн?сть — законом?рна зм?на ф?зико-географ?чних процес?в, компонент?в ? природних комплекс?в геосистем в?д екватора до полюс?в.
Первинна причина зональност? — нер?вном?рний розпод?л сонячно? енерг?? по широт? внасл?док кулясто? форми Земл? ? зм?ни кута пад?ння сонячних промен?в на земну поверхню. Кр?м того, широтна зональн?сть залежить ? в?д в?дстан? до Сонця, а маса Земл? вплива? на здатн?сть утримувати атмосферу, яка служить трансформатором ? перерозпод?лювачем енерг??.[1][2]
Велике значення ма? нахил ос? до площини екл?птики, в?д цього залежить нер?вном?рн?сть надходження сонячного тепла по сезонах, а добове обертання планети зумовлю? в?дхилення пов?тряних мас. Результатом в?дм?нност? у розпод?л? променисто? енерг?? Сонця ? зональний рад?ац?йний баланс земно? поверхн?. Нер?вном?рн?сть надходження тепла вплива? на розташування пов?тряних мас,кругооб?г ? циркуляц?ю атмосфери.
Зональн?сть виража?ться не т?льки в середньор?чн?й к?лькост? тепла ? вологи, а й у сезонних зм?нах. Кл?матична зональн?сть в?дбива?ться на стоц? ? г?дролог?чному режим?, утворенн? кори вив?трювання, заболочуванн?. Сутт?во вплива? на орган?чний св?т, специф?чн? форми рель?фу. Однор?дний склад ? велика рухлив?сть пов?тря згладжують зональн? в?дм?нност? з висотою.
У кожн?й п?вкул? вид?ляють по 7 циркуляц?йних зон.
Значне простягання ?вропейсько? суш? з п?вноч? на п?вдень ? наявн?сть великих р?внинних простор?в зумовили ч?ткий прояв тут широтно? зональност?. Природн? зони ?вропи остаточно сформувалися лише к?лька десятк?в тисяч рок?в тому, п?сля останнього зледен?ння. Пор?вняно молодими за в?ком ? зони тундри ? л?сотундри, л?состепу та степу.
Природн? зони ?вропи неоднор?дн?. Зах?дн? та сх?дн? частини (сектори) кожно? з природних зон пом?тно в?др?зняються через неоднакове ?х зволоження.
Природн? зони щ?льно заселено? територ?? ?вропи сутт?во зм?нен? д?яльн?стю людини внасл?док розорювання земель, вирубування або в?дновлення л?с?в, осушення бол?т, видобутку корисних копалин тощо. Особливо зм?нилася ?? первинна флора ? фауна.
Зона арктичних пустель охоплю? арх?пелаг Шп?цберген, частину Ново? Земл? ? ?нш? острови Арктики. Б?льш?сть остров?в майже повн?стю покрит? льодовиками. Зах?дна частина Шп?цбергена в?дчува? дихання в?дгалуження теплого П?вн?чноатлантичного теч??. Кл?мат тут менш суворий, н?ж на сход? арх?пелагу, ? тому на узбережж? виникла найп?вн?чн?ша на Земл? д?лянка тундри. З приходом весни сюди прил?та? багато птах?в. На островах водяться блакитн? песц?. ?нод? заходить господар льод?в — б?лий ведм?дь. Б?ля берег?в зустр?чаються тюлен?. Незважаючи на сувор? природн? умови на Шп?цберген? видобувають кам'яне вуг?лля.
Зона тундри ? л?сотундри займа? п?вн?чне узбережжя Сх?дно?вропейсько? р?внини, Скандинавського п?вострова ? частина острова ?сланд?я. На заход? ?вропи тундра форму?ться в умовах м'якого морського кл?мату. Тут не бува? суворих зим, тому подекуди можна побачити р?дкол?сся ? кривол?сся. На сход? ?вропейсько? тундри, в умовах б?льш континентального кл?мату, на тундрово-глейових ?рунтах ростуть мохи та лишайники, зр?дка зустр?чаються р?знотрав'я ? чагарников? станики.
У пер?од полярного дня тундра покрива?ться мальовничим килимом рослин. Першими з'являються з-п?д сн?гу мохи, лишайники, а п?зн?ше розцв?тають ? полярн? кв?ти; незабудки, маки, гвоздики. Пот?м розпуска?ться листя на карликово? берези ? полярно? верби. Висота ?х наст?льки мала, що про них кажуть: ?Ходимо по л?с?, а л?су не бачимо?. Тваринний св?т тундри не багатий видами, але к?льк?сть тварин значна.
П?вденн?ше зони тундри ? л?сотундри розташован? л?сов? природн? комплекси, як? займають найб?льшу площу в пом?рному пояс?. З п?вноч? на п?вдень тут посл?довно зм?нюють одна одну зони тайги, зм?шаних ? широколистяних л?с?в.
- Мильков Ф. Н., Гвоздецкий Н. А. Физическая география СССР. — М.: Высш. шк., 1986. — Ч. 1.
|
Це незавершена стаття з географ??. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |