盘点辽宁这一年“17”破解辽宁人的“幸福密码”

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: С?рка (значення).

С?рка (S)
Атомний номер	16
Зовн?шн?й вигляд просто? речовини	св?тло-жовта, в чистому вигляд? без запаху
Властивост? атома
Атомна маса (молярна маса)	32,065 а.о.м. (г/моль)
Рад?ус атома	127 пм
Енерг?я ?он?зац?? (перший електрон)	999,0(10,35) кДж/моль (еВ)
Електронна конф?гурац?я	[Ne] 3s2 3p4
Х?м?чн? властивост?
Ковалентний рад?ус	102 пм
Рад?ус ?она	30 (+6e) 184 (-2e) пм
Електронегативн?сть (за Пол?нгом)	2,58
Електродний потенц?ал	0
Ступен? окиснення	6, 4, 2, -2
Термодинам?чн? властивост?
Густина	2,070 г/см3
Молярна тепло?мн?сть	23,4 Дж/(К·моль)
Теплопров?дн?сть	0,27 Вт/(м·К)
Температура плавлення	388.36 К
Теплота плавлення	1,23 кДж/моль
Температура кип?ння	717,824 К
Теплота випаровування	10,5 кДж/моль
Молярний об'?м	15,5 см3/моль
Кристал?чна ?ратка
Структура ?ратки	орторомб?чна
Пер?од ?ратки	10,470 ?
В?дношення с/а	n/a
Температура Дебая	n/a К
?нш? властивост?
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
С?рка у В?к?сховищ?

С??рка, су?льфур (лат. sulfur, х?м?чний знак — ${\ce {S}}$) — х?м?чний елемент з атомним номером 16, що належить до 16-? групи, 3-го пер?оду пер?одично? системи х?м?чних елемент?в.
Проста речовина — с??рка, неметал, жовта кристал?чна речовина. Трапля?ться в природ? в самородному стан? та у вигляд? сульф?д?в важких метал?в, п?риту та ?нших. С?рку застосовують переважно у х?м?чн?й промисловост? для виробництва с?рчано? кислоти, синтетичного волокна, с?рчистих барвник?в, димного пороху, у гумов?й промисловост?, також у с?льському господарств?, фармацевтиц? тощо.

Завдяки здатност? створювати дисульф?дн? зв'язки, с?рка викону? важливу роль у склад? б?лк?в. Ртуть порушу? ц? зв'язки, тому вона ? токсичною.

?стор?я

Елементарну природу с?рки встановив Антуан Лавуазь? в сво?х досл?дах з? спалювання.

Загальна характеристика

С?рка ма? атомну масу 32,06. У природ? ?сну? 4 стаб?льних ?зотопи з масовими числами 32-34 ? 36. Науковцям вдалось отримати нестаб?льн? ?зотопи с?рки з атомною масою 49.

С?рка належить до халькоген?в, за новою класиф?кац??ю до 16-?, а за старою до VI групи елемент?в пер?одично? таблиц?. С?рка ? неметалом.

В?дом? к?лька алотропних форм с?рки. За звичайних умов стаб?льною ? ромб?чна с?рка — бл?до-жовтого кольору, з густиною 2070 кг/м3, t_плав = 112,8 °С, t_кип = 444,6 °С. У вс?х р?дких ? твердих станах с?рка д?амагн?тна. Термодинам?чн? та ?нш? властивост? с?рки р?зко зм?нюються при 160 °C, що пов'язано з? зм?ною молекулярно? будови р?дко? с?рки. В'язк?сть с?рки з п?двищенням температури сильно зроста? (в?д 0,0065 Па?с при 155 °C до 93,3 Па?с при 187 °C), а пот?м пада? (до 0,083 Па?с при 444,6 °C).

С?рка реагу? майже з ус?ма металами.

Поширення в природ?

С?рка — досить поширений елемент, на нього припада? близько 0,1 % маси земно? кори. Середн?й вм?ст с?рки в земн?й кор? 4,7?10^?2 мас. %, при цьому основна к?льк?сть природно? с?рки зосереджена в осадових г?рських породах (0,3 мас. %). У ?нших г?рських породах середн?й вм?ст с?рки такий: дун?ти, перидотити, п?роксен?ти — 0,01 %; базальти, габронорити, д?абази — 0,03 %; д?орити, андезити — 0,02 %.

В природ? с?рка зустр?ча?ться як у в?льному стан? — так звана самородна с?рка, але значно част?ше зустр?ча?ться в зв'язаному вигляд?, тобто у вигляд? р?зних сполук. Найважлив?ш? з них — зал?зний колчедан, або п?рит FeS₂, цинкова обманка ZnS, свинцевий блиск PbS, м?дний блиск Cu₂S, г?пс CaSO₄ · 2H₂O, м?раб?л?т Na₂SO₄ ·10H₂O тощо.

С?рка м?ститься в кам'яному вуг?лл? ? нафт?, а також в ус?х рослинних ? тваринних орган?змах, оск?льки входить до складу б?лк?в.

Вм?ст с?рки в нафт? ? природному газ? оц?ню?ться в 2?10⁹ т, тобто б?льше, н?ж запаси природно? с?рки. С?рка в нафт? присутня у р?зн?й форм?, в?д елементно? с?рки ? с?рководню до с?рчисто? орган?ки, що включа? понад 120 сполук. Основн? с?рковм?сн? речовини вуглеводнево? сировини — с?рководень, меркаптани та ?нш? с?ркоорган?чн? сполуки. Сировинною базою для одержання с?рки ?, як правило, гази з вм?стом с?рководню не менше 0,1 %.

Зазвичай самородна с?рка зустр?ча?ться суц?льною масою, заповнюючи тр?щини ? порожнини в г?рських породах, або у вигляд? нат?чних, кулястих ? гн?здопод?бних а?ре?ат?в, сталактит?в, сталагм?т?в, нальот?в, вицв?т?в, землистих порошкуватих скупчень. Нер?дко вона утворю? кристали, як? часто згруповуються в зростки, друзи, щ?тки.

С?рка присутня ? на деяких ?нших планетах Сонячно? системи. Так, 30 травня 2024 року, роботизований ровер ?Curiosity? виявив на поверхн? Марсу в канал? Гед?з Валл?с у кратер? ?ейла кристали с?рки в чистому вигляд?.

Див. також Родовища самородно? с?рки.

С?рка самородна

С?рка самородна

Ф?зичн? властивост?

Кристали с?рки.

Кристали с?рки.

С?рка — кристал?чна речовина жовтого кольору. Вона дуже крихка ? легко розтира?ться в др?бнесенький порошок. Густина 2070 кг/м3. t_плав = 112,8 °С, t_кип = 444,6 °С. У вс?х р?дких ? твердих станах с?рка д?амагн?тна.

Зустр?ча?ться в трьох алотропних формах: дв? кристал?чн? (ромб?чна ? монокл?нна, за способом сполучення атом?в у кристал?) ? аморфна.

• α-S (ромб?чна) кристал?чна модиф?кац?я, t_плав = 112,8 °C, ст?йка до 95,6 °C, лимонно-жовта;
• β-S кристал?чна модиф?кац?я, t_плав = 119 °C, ст?йка при 95,6-119 °C, медово-жовта. До 160 °C молекули 8-атомн?, в парах — 2-атомн? (парамагн?тна с?рка), 4-, 6-, ? 8-атомн?.
• Вище 160 °C утворюються сп?ральн? ланцюги μ-S пластично? с?рки.

Електричного струму ? тепла с?рка майже не проводить. Пари с?рки при дуже швидкому охолодженн? переходять у твердий стан у вигляд? дуже тонкого порошку (с?ркового цв?ту), минаючи р?дкий стан. У вод? с?рка не розчиня?ться ? не змочу?ться водою, але в бензол? C₆H₆ ? особливо в с?рковуглец? CS₂ розчиня?ться добре.

Х?м?чн? властивост?

Маючи в зовн?шньому шар? ш?сть електрон?в: (+ 16), 2,8,6 — атоми с?рки проявляють властивост? окисника ?, при?днуючи в?д атом?в ?нших елемент?в два електрони, яких ?м не вистача? до повн?стю заповнено? зовн?шньо? оболонки, перетворюються в негативно двовалентн? ?они: S⁰ + 2е = S^2-. Але с?рка — менш активний окисник, н?ж кисень, оск?льки ?? валентн? електрони в?ддален?ш? в?д ядра атома ? слаб?ше з ним зв'язан?, н?ж валентн? електрони атом?в кисню. На в?дм?ну в?д кисню с?рка може проявляти властивост? ? в?дновника: S⁰ — 6e = S⁶⁺ або S⁰ — 4e = S⁴⁺. В?дновн? властивост? с?рки виявляються при вза?мод?? з сильн?шим в?д нього окисником, тобто з речовинами, атоми яких мають б?льшу спор?днен?сть до електрона.

С?рка може безпосередньо реагувати майже з ус?ма металами (за винятком благородних), але переважно при нагр?ванн?. Так, якщо сум?ш порошк?в с?рки й зал?за нагр?ти хоч в одному м?сц?, щоб почалася реакц?я, то дал? вся сум?ш сама собою розжариться (за рахунок теплоти реакц??) ? перетвориться в чорну крихку речовину — моносульф?д зал?за:

Fe + S = FeS

Сум?ш порошк?в с?рки й цинку при п?дпаленн? реагу? дуже бурхливо, з? спалахом. Внасл?док реакц?? утворю?ться сульф?д цинку:

Zn + S = ZnS

?з ртуттю с?рка реагу? нав?ть при звичайн?й температур?. Так, при розтиранн? ртут? з порошком с?рки виника? чорна речовина — сульф?д ртут? (??):

Hg + S = HgS

При висок?й температур? с?рка реагу? також з воднем з утворенням с?рководню:

H₂ + S = H₂S.

При вза?мод?? з металами ? воднем с?рка в?д?гра? роль окисника, а сама в?дновлю?ться до ?он?в S^2- Тому в ус?х сульф?дах с?рка негативно двовалентний. С?рка пор?вняно легко реагу? ? з киснем. Так, п?дпалена с?рка горить на пов?тр? з утворенням д?оксиду с?рки SO₂ (сульф?тного анг?дриду) ? в дуже незначн?й к?лькост? триоксиду с?рки SO₃ (сульфатного анг?дриду).

• S + O₂ = SO₂
• 2S + 3O₂ = 2SO₃

При цьому окисником ? кисень, а с?рка — в?дновником. У перш?й реакц?? атом с?рки втрача? чотири, а в друг?й — ш?сть валентних електрон?в, внасл?док чого с?рки у сполуц? SO₂ позитивно чотиривалентний, а в SO₃ — позитивно шестивалентний.

Сполуки с?рки

Орган?чн? пох?дн?

Головними класами орган?чних пох?дних с?рки ?:

• т?оли RSH, (?х ще називають меркаптанами),
• т?оетери R-S-R',
• сульфоксиди R-S(=O)-R',
• пох?дн? сульфатно? кислоти R-O-SO2-O-R',
• с?рковм?сн? гетероцикл?чн? сполуки.

• Приклади орган?чних сполук с?рки
• 
  (R)-Цисте?н, ам?нокислота що м?стить т?ольну групу
• 
  Мет?он?н, ам?нокислота що м?стить т?оетерну групу
• 
  Дифен?л дисульф?д, типова сполку з дисульф?дним зв'язком
• 
  Додецилсульфат натр?ю, детергент, що застосову?ться в багатьох мийних засобах
• 
  Диметилсульфат, сильно канцерогенний метилюючий агент, приклад диестеру сульфурно? кислоти
• 
  Тозилхлорид, приклад сульфон?лхлориду
• 
  Диметилсульфоксид, полярний апротонний розчинник, приклад сульфоксиду
• 
  Дибензот?офен, компонент сиро? нафти, приклад с?рковм?сно? ароматично? гетероцикл?чно? сполуки
• 
  Пен?цил?н, антиб?отик, приклад с?рковм?сно? ал?фатично? гетероцикл?чно? сполуки
• 
  Етант?ол, сильнопахнуча речовина яку додають в природний газ для створення запаху

С?рка входить до складу б?лк?в, с?рковм?сних ам?нокислот (цисте?н, цистин, метион?н), ? складовою частиною сульфг?дрильних груп ($\mathrm {HS-}$), гормон?в (?нсул?н), в?там?н?в (в?там?н В1). Багато с?рки у каротин? волосся, шерст?, к?стках, нервов?й тканин? тощо. У орган?зм? с?рка окислю?ться з утворенням ендогенно? с?рчано? кислоти, яка бере участь у нейтрал?зац?? отруйних сполук, як? утворюються у кишечнику з ам?нокислот (фенол, крезол, скатол, ?ндол), а також чужор?дних сполук, наприклад л?карських препарат?в. Т?оли $R-\mathrm {SH}$ проявляють захисн? властивост? в?дносно окисник?в й активних радикал?в. При м'якому окисленн? т?ол?в в?дбува?ться утворення дисульф?д?в:

Цисте?нвм?стк? б?лки утворюють дисульф?дн? зв'язки, внасл?док чого зм?нюються ?х конформац?я та б?олог?чна функц?я. Для захисту таких б?лк?в у орган?зм? ?снують та зван? т?олов? протектори: глутат?он $\mathrm {(G-SH)-}$трипептид, який м?стить цисте?н, ? диг?дрол?по?ва кислота. Окислюючись сам?, вони захищають в?д окислення б?лк?в, тобто ?беруть удар? на себе. Оск?льки процес окислення ? зворотним, то у орган?зм? п?дтриму?ться т?ол-дисульф?дна р?вновага, яка дозволя? регулювати активн?сть фермент?в, гормон?в та згортання кров?, проникн?сть мембран. Т?олов? протектори захищають орган?зм в?д рад?ац?йного ураження. Т?оли ? також нуклеоф?льними реагентами, завдяки висок?й поляризовуваност? с?рки, тому у орган?зм? вони активно вза?мод?ють ?з алк?луючими реагентами, у тому числ? й з отруйними речовинами, нейтрал?зуючи ?х д?ю.

Внасл?док велико? спор?дненост? йон?в ср?бла $\mathrm {Ag} ^{+}$ до т?олових груп, н?трат ср?бла (?) використовують у титриметричному анал?з? для як?сного визначення $\mathrm {SH-}$груп, що дозволя? оц?нювати буферну ?мн?сть антиоксидантно? системи орган?зму.

При процесах нагно?ння рослинних й б?лкових речовин п?д д??ю м?кроорган?зм?в утворю?ться сполука с?рки — с?рководень, який ма? запах гниючого б?лка й ? дуже токсичним, оск?льки ? ?нг?б?тором ферменту цитохромоксидази (який переносить електрони у дихальному ланцюгу, зв'язуючи йони м?д? у ?? склад?). В?н блоку? перенесення електрон?в з цитрохромоксидази на кисень. При вм?ст? у пов?тр? $6\cdot 10^{-3}$ мг/л с?рководню виникають головний б?ль, б?ль у очах, а при вм?ст? 1 мг/л — судоми, втрата св?домост? й парал?ч дихання.

Одержання

С?рку одержують з самородних руд, а також у вигляд? поб?чного продукту при переробц? пол?метал?чних руд, з сульфат?в при ?х комплексн?й переробц?, з природних газ?в ? горючих копалин при ?х очищенн?. Частка с?рки отримана з с?рководню зроста?. Для в?докремлення с?рки в?д сторонн?х дом?шок ?? виплавляють в автоклавах. Автоклави — це зал?зн? цил?ндри, в як? завантажують руду ? нагр?вають перегр?тим водяним паром до 150 °С п?д тиском 6 атмосфер. Розплавлена с?рка ст?ка? вниз, а пуста порода залиша?ться. Виплавлена з руди с?рка ще м?стить певну к?льк?сть дом?шок.

Ц?лком чисту с?рку одержують перегонкою у спец?альних печах, сполучених з великими камерами. Пари с?рки в холодн?й камер? в?дразу переходять в твердий стан ? ос?дають на ст?нках у вигляд? дуже тонкого порошку ясно-жовтого кольору. Коли ж камера нагр?ва?ться до 120 °С, то пари с?рки перетворюються в р?дину. Розплавлену с?рку розливають у дерев'ян? цил?ндричн? форми, де вона ? застига?. Таку с?рку називають черенковою.

Схематична структура виробництва-споживання с?рки ? с?рчано? кислоти

Застосування

С?рка широко застосову?ться у р?зних галузях народного господарства, переважно у х?м?чн?й промисловост? для виробництва сульфатно? кислоти H₂SO₄ (майже половина с?рки, що добува?ться в св?т?), с?рковуглецю CS₂, деяких барвник?в, ? ?нших х?м?чних продукт?в. Значн? к?лькост? с?рки спожива? гумова промислов?сть для вулкан?зац?? каучуку, тобто для перетворення каучуку в гуму.

С?рку використовують у х?м?чн?й промисловост? при виробництв? фосфорно?, хлоридно? та ?нших кислот, в ?умов?й промисловост?, виробництв? барвник?в, димного пороху тощо. Самородну с?рку використовують у с?льському господарств? (?нсектициди, м?кродобрива, як дез?нфекц?йний зас?б у тваринництв?).

Техн?чна с?рка, що застосову?ться для виробництва с?рчано? кислоти, повинна м?стити не менше 95 % с?рки, арсену ? селену не повинно бути зовс?м, а вм?ст орган?чних речовин не повинен перевищувати 1 %. Виробництво штучного волокна (в?скози) в х?м?чн?й промисловост? ? ?ншим споживачем с?рки. У с?льському господарств? с?рку застосовують як зас?б боротьби з шк?дниками, частково як добриво, для дез?нфекц?? при л?куванн? тварин. У паперовому виробництв? с?рку у вигляд? SO₂ використовують при обробц? деревно? маси (б?сульфатний метод). С?рка використову?ться при вулкан?зац?? гуми, у склян?й, шк?рян?й промисловост?. Незначн? к?лькост? с?рки високо? чистоти використовуються в х?м?ко-фармацевтичн?й промисловост?. С?рку використовують також для виробництва ультрамарину. Текстильна, харчова, крохмальна ? патокова галуз? промисловост? застосовують с?рку або ?? сполуки для виб?лювання ? прояснення, при консервац?? фрукт?в, у холодильн?й справ?.

С?рку використовують також у с?рниковому виробництв?, у п?ротехн?ц?, у виробництв? чорного пороху тощо. У медицин? с?рка йде для виготовлення с?рково? маз? при л?куванн? шк?ряних хвороб. У с?льському господарств? с?рковий цв?т застосовують для боротьби з? шк?дниками бавовнику й виноградно? лози.

Безелектродний розряд у плазм? с?рки випром?ню? потужне св?тло з? спектром, близьким до спектра сонячного св?тла, майже без ?нфрачервоно? ? ультраф?олетово? складових. Це використову?ться в с?рчан?й ламп?.

Вплив на людину

С?рчаний пил подразню? органи дихання, слизов? оболонки. ГДК — 2 мг/м. куб. од

Див. також

• Передкарпатський с?рконосний басейн
• Пол?сульф?ди натр?ю
• Розицьк?т
• С?рка у вуг?лл?
• С?рка (м?нерал)
• Добування с?рки в кратер? вулкана(рос.)
• С?рчан? руди
• С?рчана промислов?сть
• Самородна с?рка

Л?тература

• Глосар?й терм?н?в з х?м?? // Й. Опейда, О. Швайка. ?н-т ф?зико-орган?чно? х?м?? та вуглех?м?? ?м. Л. М. Литвиненка НАН Укра?ни, Донецький нац?ональний ун?верситет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
• Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Сх?дний видавничий д?м, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Деркач Ф. А. Х?м?я. — Льв?в : Льв?вський ун?верситет, 1968. — 312 с.

Посилання

• С?рка // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• С?РКА [Арх?вовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопед?я
• С?рка // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Л?тери Сен — Ст?. — С. 1748. — 1000 екз.