石英岩玉是什么

Кисень (O)
Атомний номер	8
Зовн?шн?й вигляд просто? речовини	газ без кольору ? запаху блакитна р?дина (при низьких температурах)
Властивост? атома
Атомна маса (молярна маса)	15,9994 а.о.м. (г/моль)
Рад?ус атома	60 пм
Енерг?я ?он?зац?? (перший електрон)	1313,1(13,61) кДж/моль (еВ)
Електронна конф?гурац?я	[He] 2s2 2p4
Х?м?чн? властивост?
Ковалентний рад?ус	73 пм
Рад?ус ?она	132 (-2e) пм
Електронегативн?сть (за Пол?нгом)	3,44
Електродний потенц?ал	0
Ступен? окиснення	-2, -1
Термодинам?чн? властивост?
Густина	(при -183 °C)1,149 г/см3
Молярна тепло?мн?сть	0,916 (O-O) Дж/(К·моль)
Теплопров?дн?сть	0,027 Вт/(м·К)
Температура плавлення	54,8 К
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кип?ння	90,19 К
Теплота випаровування	n/a кДж/моль
Молярний об'?м	14,0 см3/моль
Кристал?чна ?ратка
Структура ?ратки	куб?чна
Пер?од ?ратки	6,830 ?
В?дношення с/а	n/a
Температура Дебая	n/a К
?нш? властивост?
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Кисень у В?к?сховищ?

Ки?сень (також оксиге?н, або окси?е?н; х?м?чний знак — ${\ce {O}}$, лат. oxygenium) — х?м?чний елемент з атомним номером 8, що належить до головно? п?дгрупи (або п?дгрупи кисню) VI групи пер?одично? системи елемент?в (16-? групи за номенклатурою IUPAC), 2-го пер?оду. Його простими речовинами ? гази кисень ${\ce {(O2)}}$ та озон ${\ce {(O3)}}$. Прим?тка. В укра?нськ?й мов? протягом 1994 — 2019 рр., в рамках реформи х?м?чно? терм?нолог??, д?яв стандарт ДСТУ 2439-94, зг?дно з яким х?м?чний елемент мав назву ?Оксиген?. З 2019 року назву ?Оксиген? скасовано, рекомендовано ?кисень? як ?дину назву х?м?чного елемента ? найпоширен?шо? його просто? речовини, але дозволено для елемента назву ?окси?ен?.

Загальний опис

8	Кисень
O 15,999
2s22p4

Окси?ен — ?той, що породжу? кислоту? (грец.). Атомний номер кисню — 8; атомна маса — 15,9994. Електронна конф?гурац?я — [He] 2s² 2p⁴. Кисень утворю? сполуки з ус?ма елементами, кр?м гел?ю, аргону та неону. При нормальних умовах кисень — газ, що склада?ться з двоатомних молекул. При 90,18 К кисень конденсу?ться в бл?до-блакитну р?дину, при 54,36 К твердне.

Густина р?дкого кисню — 1,144 г/см3; температура плавлення становить ?218 °C, температура кип?ння становить ?183 °C.

З деякими металами кисень утворю? пероксиди ${\ce {Me2O2}}$, надпероксиди ${\ce {MeO2}}$, озон?ди ${\ce {MeO3}}$, з горючими газами — вибухов? сум?ш?.

Елемент кисень займа? 3-т? м?сце п?сля водню та гел?ю за поширен?стю у Всесв?т?. В?н — найпоширен?ший х?м?чний елемент на Земл? — 47 % маси земно? кори, 85,7 % маси г?дросфери, 23,15 % маси атмосфери, 79 % ? 65 % маси рослин ? тварин в?дпов?дно. За об'?мом кисень займа? 92 % об'?му земно? кори. В?домо близько 1400 м?нерал?в, як? м?стять кисень, головн? з них — кварц, польов? шпати, слюда, глинист? м?нерали, карбонати. Понад 99,9 % кисню Земл? перебува? в зв'язаному стан?. Кисень — головний чинник, який регулю? розпод?л елемент?в у планетарному масштаб?. Вм?ст його з глибиною законом?рно менша?. К?льк?сть кисню в магматичних породах зм?ню?ться в?д 49 % в кислих ефузивах ? гран?тах до 38-42 % в дун?тах ? к?мберл?тах. Вм?ст кисню в метаморф?чних породах в?дпов?да? глибин? ?хнього формування: в?д 44 % в еклог?тах до 48 % в кристал?чних сланцях. Максимум кисню — в осадових породах — 49-51 %. Виключну роль в геох?м?чних процесах в?д?гра? в?льний кисень — молекулярний кисень, значення якого визнача?ться його високою х?м?чною активн?стю, великою м?грац?йною здатн?стю ? пост?йним, в?дносно високим вм?стом у б?осфер?, де в?н не т?льки витрача?ться, але й в?дтворю?ться. Вважають, що в?льний кисень з'явився у протерозо? внасл?док фотосинтезу.

У г?пергенних процесах кисень — один з основних агент?в, в?н окисню? с?рководень ? нижч? оксиди. кисень визнача? повед?нку багатьох елемент?в: п?двищу? м?грац?йну здатн?сть халькоф?л?в, окиснюючи сульф?ди до рухливих сульфат?в, знижу? рухлив?сть зал?за ? мангану, осаджуючи ?х у вигляд? г?дроксид?в ? зумовлюючи цим ?х розд?лення. У водах океану вм?ст кисню зм?ню?ться: вл?тку океан в?дда? кисень в атмосферу, взимку поглина? його. Полярн? рег?они збагачен? киснем. Важливе геох?м?чне значення мають сполуки кисню, зокрема вода.

Основний промисловий метод отримання кисню — розд?лення пов?тря методом глибокого охолодження. Як поб?чний продукт кисень отримують при електрол?з? води. Розроблений спос?б отримання кисню методом виб?рково? дифуз?? газ?в через молекулярн? сита. Газ кисень застосову?ться в металург?? для ?нтенсиф?кац?? доменних ? сталеплавильних процес?в, при виплавц? кольорових метал?в у шахтних печах, бесемеруванн? штейн?в та ?н. (понад 60 % споживаного кисню); як окисник у багатьох х?м?чних виробництвах; в техн?ц? — при зварюванн? ? р?занн? метал?в; при п?дземн?й газиф?кац?? вуг?лля тощо; озон — при стерил?зац?? питно? води ? дез?нфекц?? прим?щень. Р?дкий кисень використовують як окисник для деяких р?зновид?в ракетних палив.

?стор?я

VIII ст. — китайський учений Мао — встановив наявн?сть у пов?тр? газу, який п?дтриму? дихання ? гор?ння. Однак ?вропейц? кисень в?дкрили майже через 1000 рок?в.

У 17 стол?тт? англ?йський вчений Джон Мейоу пров?в досл?ди, з яких в?н зробив висновок, що якась складова частина пов?тря (не все пов?тря) необх?дна ? для гор?ння, ? для дихання. В?н назвав ?? ?сел?тряно-пов?тряним спиритом? або ?н?тро-пов?трям? (?spiritus igneo-aereus? або ?nitro-aereus?). Д. Мейоу встановив, що активна складова пов?тря, що п?дтриму? гор?ння ? дихання, становить приблизно п'яту частину пов?тря. В?дкрили кисень в 1773 роц? шведський х?м?к К. В. Ше?ле ? незалежно в?д нього в 1774 роц? — англ?йський вчений Джозеф Пр?стл?. Французький х?м?к Антуан Лавуазь? дав елементу назву ? до 1777 року створив кисневу теор?ю дихання, гор?ння ? окиснення. У в?льному вигляд? в?домий, як молекулярний кисень (O₂) та озон (O₃).

Видатний шведський х?м?к К. В. Ше?ле у 1771 р. встановив, що пов?тря склада?ться з кисню й азоту.

Важливим етапом, що сприяв в?дкриттю кисню, були роботи французького х?м?ка П'?ра Бай?на, який опубл?кував роботи по окисленню ртут? ? подальшого розкладання ?? оксиду.

1774 р. — Дж. Пр?стл? добув кисень розкладом оксиду ртут? (??). Усе ж головн? особи в ?стор?? в?дкриття кисню не К. В. Ше?ле ? не Дж. Пр?стл?. Вони в?дкрили новий газ — кисень, попри це ? до к?нця сво?х рок?в залишаючись ревними захисниками теор?? флог?стону, яка тривалий час гальмувала розвиток науки. Особливе значення в ?стор?? в?дкриття кисню мають прац? А. Лавуазь?. В?н (1775 р.) встановив, що кисень — складова частина пов?тря, створив кисневу теор?ю гор?ння (за 200 рок?в вона не т?льки не була спростована, а й отримала безл?ч п?дтверджень сво?? правильност?), яка прийшла на зм?ну теор?? флог?стону.

У 1898 р. англ?йський вчений Томпсон, лорд Кельв?н, попереджав, що людству загрожу? задуха, оск?льки в пов?тря вид?ля?ться величезна к?льк?сть вуглекислого газу не т?льки в?д дихання, а й в?д промислових п?дпри?мств.

Поширення в природ?

Кисень — найпоширен?ший на Земл? елемент, вм?ст його становить 47 % за масою (здеб?льшого у форм? оксид?в), у пов?тр? (тропосфер?) кисню (O₂) — 20,93 % за об'?мом, або 23 % за масою. До складу води входить 88,8 м.% кисню, в морськ?й вод? — 85,7 м.%. В?н входить до складу б?льшост? г?рських пор?д, ?рунт?в, а також кл?тин ус?х рослинних ?, тваринних орган?зм?в. Кисень в ц?лому становить 30-85 % маси тваринних ? рослинних тканин. В?н входить до складу б?лк?в, нукле?нових кислот, жир?в, вуглевод?в тощо. В?льний кисень в?д?гра? велику роль в б?ох?м?чних ? ф?з?олог?чних процесах, зокрема в диханн?. При недостатньому постачанн? орган?зму тварин ? людини киснем розвива?ться г?покс?я. Зелен? рослини ? деяк? бактер?? ? джерелом в?льного кисню на Земл?.

У Всесв?т? кисень — трет?й за поширен?стю х?м?чний елемент п?сля водню й гел?ю.

Ф?зичн? властивост?

Кисень — безбарвний газ без запаху ? смаку. При температур? -183 °С в?н скраплю?ться у р?дину голубуватого кольору, яка при -218,7 °С замерза? в синю кристал?чну масу. Розчинн?сть кисню у вод? невелика ? при звичайн?й температур? становить всього 3,1 см3 в 100 г води. У продаж кисень поступа? в сталевих балонах п?д тиском приблизно 150 атм.

Твердий кисень (температура плавлення -218,79 °C) ?сну? у вигляд? син?х кристал?в. В?дом? ш?сть кристал?чних фаз, з яких три ?снують при тиску в 1 атм.:

1. α-О₂ — ?сну? при температур? нижче 23,65 K; яскраво-син? кристали належать до монокл?нно? сингон??, параметри ком?рки a = 5,403 ?, b = 3,429 ?, c = 5,086 ?; β = 132,53 °.
2. β-О₂ — ?сну? в ?нтервал? температур в?д 23,65 до 43,65 К; бл?до-син? кристали (при п?двищенн? тиску кол?р переходить в рожевий) мають ромбоедричну ?ратку, параметри ком?рки a = 4,21 ?, α = 46,25 °.
3. γ-О₂ — ?сну? при температурах в?д 43,65 до 54,21 К; бл?до-син? кристали мають куб?чну симетр?ю, з пер?одами реш?тки a = 6,83 ?.

Х?м?чн? властивост?

Окиснення натр?ю з типовим забарвленням полум'я

Кисень належить до головно? п?дгрупи шосто? групи пер?одично? системи х?м?чних елемент?в. Його порядковий номер 8.

Молекула кисню склада?ться з двох атом?в. Х?м?чний зв'язок ковалентний. Спрощена структурна формула: O = O. Основний стан молекули кисню триплетний, тобто молекула кисню — б?радикал. Два електрони утворюють ковалентний зв'язок, два ?нш? — антизв'язану пару. Цим поясню?ться те, що молекулярний кисень парамагнетик.

?сну? також високоенергетична синглетна форма молекули кисню. Вона дуже х?м?чно активна, ? швидко реагу? з орган?чними сполуками. Синглетний кисень утворю?ться в процес? фотосинтезу, та ?мунною системою. В?н також виника? у тропосфер? внасл?док фотол?зу озону.

Маючи у зовн?шн?й електронн?й оболонц? ш?сть електрон?в, атоми кисню енерг?йно при?днують в?д атом?в ?нших елемент?в два електрони, яких ?м браку? для завершення валентно? оболонки, ? перетворюються на в?д'?мн? двовалентн? ?они:

O + 2e = O^2-

При цьому кисень проявля? сво? окиснювальн? властивост?. Серед ус?х х?м?чних елемент?в в?н ? одним з найсильн?ших окисник?в ? поступа?ться в цьому т?льки перед фтором. Кисень безпосередньо сполуча?ться з ус?ма елементами, за винятком ?нертних газ?в, галоген?в ? благородних метал?в. Х?м?чна активн?сть кисню зроста? з п?двищенням температури.

${\ce {4Na + O2 -> 2Na2O}}$.

Кисень добре розчинний в орган?чних розчинниках, поглина?ться тонкими порошками метал?в, вуг?лля. Утворю? сполуки з ус?ма елементами, кр?м гел?ю, аргону ? неону. На основ? тип?в ? властивостей кисневих сполук побудована класиф?кац?я неорган?чних сполук. З металами й неметалами кисень утворю? оксиди сполук, з лужними металами, кр?м л?т?ю, — пероксиди. Вза?мод?я речовин з киснем значно прискорю?ться при нагр?вальн?й д?? електричних розряд?в, п?д тиском, при наявност? катал?затор?в, особливо води. В сум?ш? з горючими газами й парою, з тонкими порошками багатьох метал?в й орган?чних речовин кисень-газ утворю? вибухов? сум?ш?. В?н легко окисню? орган?чн? сполуки.

${\ce {CH3CH2OH + 3O2 -> 2CO2 + 3H2O}}$.

Отримання

У лаборатор?ях кисень звичайно одержують терм?чним розкладанням деяких пероксид?в, солей деяких оксигеновм?сних кислот (наприклад, перманганату кал?ю KMnO₄, бертолетово? сол? KClO₃):

2KClO₃ = 2KCl + 3O₂ ↑

При 368 °C ця с?ль плавиться, а близько 400 °C почина? розкладатися. У присутност? двоокису марганцю MnO₂ (катал?затор) температура розкладу знижу?ться ? реакц?я проходить легше.

У промисловост? кисень добувають фракц?йною перегонкою р?дкого пов?тря ? електрол?зом води. З ц??ю метою пов?тря спочатку скраплюють сильним охолодженням п?д великим тиском, а пот?м пов?льно випаровують з нього азот. Дуже чистий кисень добувають електрол?зом водного розчину натр?й г?дроксиду NaOH з застосуванням н?келевих електрод?в. При цьому на катод? в?дновлюються кат?они водню, а на анод? окислюються г?дроксильн? ан?они з вид?ленням кисню.

Електродн? реакц?? можна позначити такими р?вняннями:

Катод(-)| Na⁺, H₂O | 2H₂O + 2e^- = Н₂↑ + 2OH^- |x2

Анод(+) | OH^-, H₂O | 4ОН^- — 4e^- = O₂↑ + 2H₂O |x1

${\ce {4H2O + 4OH- = 2H2 (^) + 4OH- + O2 (^) + 2H2O}}$

${\ce {2H2O \ = \ 2H2 (^) + O2 (^)}}$

В ц?лому електрол?з водного розчину ${\ce {NaOH}}$ зводиться до електрол?зу води, проте розчин ${\ce {NaOH}}$ ма? кращу, н?ж вода, електрол?тичну пров?дн?сть, що й зумовлю? його використання.

Електрол?тичним способом кисень одержують ? для промислових потреб, зокрема там, де ? дешева електрична енерг?я.

Застосування

Кисень пов?тря ма? надзвичайно важливе значення для процес?в гор?ння. Спалюючи р?зн? види палива, одержують тепло, яке використовують для задоволення найр?зноман?тн?ших потреб, в тому числ? для перетворення його в механ?чну ? електричну енерг?ю. За участ? кисню пов?тря згоря? паливо на теплоелектростанц?ях, пальне у двигунах автомоб?л?в, випалюють метал?чн? руди на заводах кольорово? металург??.

Зварювання та р?зання метал?в

Чистий кисень з ацетиленом широко використовують для так званого автогенного зварювання стальних труб та ?нших зал?зних конструкц?й ? ?х р?зання. Для цього служить спец?альний пальник, який склада?ться з двох метал?чних трубок, вставлених одна в одну. У прост?р м?ж трубками пропускають ацетилен ? запалюють, а пот?м по внутр?шн?й трубц? пропускають кисень. Обидва гази, подаються з балон?в п?д тиском. Температура у киснево-ацетиленовому полум'? — до 2000 °C, при так?й температур? плавиться б?льш?сть метал?в.

У медицин?

Киснева станц?я (кр?огенний газиф?катор) на заход? Укра?ни.

Кисень — найважлив?ший б?огенний х?м?чний елемент, що забезпечу? дихання б?льшост? живих орган?зм?в на Земл?. Ф?з?олог?чна д?я кисню р?зноб?чна, але вир?шальне значення в його л?кувальному ефект? ма? здатн?сть в?дшкодовувати нестачу кисню в тканинах орган?зму при г?покс?? (недостатнього постачання тканин киснем або порушення його засво?ння).

?нгаляц?ями (вдиханням) кисню широко користуються при р?зних захворюваннях, що супроводжуються г?покс??ю (нестачею кисню): при захворюваннях орган?в дихання (пневмон?я, набряк легень тощо), серцево-судинно? системи (серцева недостатн?сть, коронарна недостатн?сть, р?зке пад?ння артер?ального тиску тощо), отру?ннях чадним газом, синильною кислотою, задушливими речовинами (хлор, фосген та ?н.), а також при ?нших захворюваннях з порушенням функц?? дихання ? окисних процес?в.

У анестез?олог?чн?й практиц? кисень широко застосову?ться в сум?ш? з ?нгаляц?йними наркотичними анальгетиками. Чистим киснем ? сум?шшю його з вуглекислотою користуються при ослабленн? дихання в п?сляоперац?йному пер?од?, при ?нтоксикац?ях тощо.

Широко користуються киснем для проведення г?пербарично? медицини, яка включа? г?пербаричну декомпрес?ю при кесонн?й хвороб? та г?пербаричну оксигенац?ю — застосування кисню п?д п?двищеним тиском, яка ма? високу ефективн?сть цього методу в х?рург??, ?нтенсивн?й терап?? тяжких захворювань, особливо в кард?олог??, реан?матолог??, невролог?? та ?нших областях медицини.

Застосовують також ентеральну оксигенотерап?ю (введення кисню в кишку або шлунок) шляхом введення в шлунок киснево? п?ни, що застосовують у вигляд? так званого кисневого коктейлю. Його використовують для загального пол?пшення обм?нних процес?в у комплексн?й терап?? серцево-судинних захворювань, порушень обм?ну речовин та ?нших патолог?чних стан?в, пов'язаних з кисневою недостатн?стю орган?зму.

Чистим киснем користуються для дихання також льотчики при високих польотах, водолази, на п?дводних човнах тощо.

Киснев? подушки застосовують при деяких захворюваннях для полегшення дихання.

У металург??

Кисень широко застосову?ться для ?нтенсиф?кац?? х?м?чних та металург?йних процес?в. Чистий кисень використовують, зокрема при виробництв? сульфатно? ? н?тратно? кислот, синтетичного метилового спирту CH₃OH та ?нших х?м?чних продукт?в.

При вдуванн? в доменну п?ч збагаченого киснем пов?тря значно п?двищу?ться температура печ?, прискорю?ться процес виплавки чавуну, зб?льшу?ться продуктивн?сть домни ? економиться кокс. 1871 року Генр? Бессемер взяв патент на вдування у п?ч пов?тряного дуття, збагаченого киснем.

Збагачення дуття киснем дозволя? ?нтенсиф?кувати доменний процес. У пов?тр? м?ститься приблизно 21 % кисню. Отримане з атмосфери дуття також м?ститиме 21 % кисню. Однак, дуття можна збагатити, додавши до нього кисень перед вдуванням у п?ч. Чим б?льше кисню м?ститиме дуття, тим б?льше палива можна спалити у одиницю часу, тобто ве?сти доменний процес б?льш прискорено. 1 % додаткового кисню у дутт? да? зб?льшення виробництва приблизно на 3 %.

?дея про доц?льн?сть збагачення дуття киснем була висловлена ще у XIX стол?тт?. Однак, широке використання збагаченого киснем пов?тря у доменному виробництв? ? у металург?? взагал? затрималося на довгий час. Це було зумовлено високою варт?стю кисню, а також порушеннями у технолог?чному процес?, що виникали при виплавц? переробних чавун?в.

П?сля багатьох промислових досл?д?в була в?дпрацьована теор?я ? технолог?я доменно? плавки з використанням збагаченого киснем дуття.

У с?льському господарств?

У тепличному господарств?, для виготовлення кисневих коктейл?в, для зб?льшення маси тварин, для збагачення киснем водного середовища в рибництв?.

Ракетне паливо

Окисником для ракетного палива слугу? р?дкий кисень, пероксид водню, азотна кислота та ?нш? багат? киснем сполуки. Сум?ш р?дкого кисню ? р?дкого озону — один з найпотужн?ших окисник?в ракетного палива (питомий ?мпульс сум?ш? водень-озон перевищу? питомий ?мпульс для пари водень-фтор та водень-фторид кисню).

Вибухов? речовини

Для виготовлення вибухових сум?шей — так званих оксил?кв?т?в використовують р?дкий кисень. Це сум?ш? деревно? тирси, сухого торфу, порошку вуг?лля та ?нших горючих речовин, спресованих у спец?альних патронах ? просочених перед вживанням р?дким киснем. При запаленн? тако? сум?ш? електричною ?скрою вона вибуха? з великою силою. Оксил?кв?ти застосовують при розробц? рудних поклад?в п?дривним способом, при прокладц? тунел?в у горах, ритт? канал?в тощо.

?нше

У 1990-х роках стали популярними киснев? бари, де за окрему плату можна подихати збагаченим киснем пов?трям. Перший такий бар був в?дкритий в Лас-Вегас?.

Б?олог?чна роль кисню

Б?льш?сть живих ?стот (аероби) дихають киснем пов?тря. Широко використовують кисень у медицин?. При серцево-судинних захворюваннях, для пол?пшення обм?нних процес?в, у шлунок вводять кисневу п?ну (кисневий коктейль). П?дшк?рне введення кисню використовують при троф?чних виразках, слоновост?, гангрени та ?нших серйозних захворюваннях. Для знезараження та дезодорац?? пов?тря та очищення питно? води застосовують штучне збагачення озоном. Рад?оактивний ?зотоп кисню ¹⁵O застосову?ться для досл?джень швидкост? кровотоку, легенево? вентиляц??.

Токсичн? пох?дн? кисню

Деяк? пох?дн? кисню (т. зв. реактивн? форми кисню), так? як синглетний кисень, перекис водню, супероксид, озон ? г?дроксильний зам?сник, ? високотоксичними продуктами. Вони утворюються в процес? активування або часткового в?дновлення кисню. Супероксид (супероксидний зам?сник), перекис водню ? г?дроксильний зам?сник можуть утворюватися в кл?тинах ? тканинах орган?зму людини ? тварин ? викликають оксидативний стрес.

?зотопи

Кисень ма? три ст?йк? ?зотопи: ¹⁶О, ¹⁷О ? ¹⁸О, середн?й вм?ст яких становить в?дпов?дно 99,759 %, 0,037 % ? 0,204 % в?д загального числа атом?в кисню на Земл?. Р?зке переважання в сум?ш? ?зотоп?в найлегшого з них ¹⁶О пов'язане з тим, що ядро атома ¹⁶О склада?ться з 8 протон?в ? 8 нейтрон?в (дв?ч? маг?чне ядро ?з заповненими нейтронною ? протонною оболонками). А так? ядра, як виплива? з теор?? будови атомного ядра, особливо ст?йк?.

Також в?дом? рад?оактивн? ?зотопи кисню: в?д ¹²О до ²⁴О. Ус? рад?оактивн? ?зотопи кисню мають малий пер?од нап?врозпаду, а ¹²O розпада?ться за 5,8× 10^?22 секунди.

Ц?кав? факти про кисень

• Кисень пов?тря, в?д якого залежить життя людини, вперше з'явився в атмосфер? Земл? завдяки д?яльност? фотосинтезуючих бактер?й.
• Кисень — один з найб?льш х?м?чно активних елемент?в. Ось чому в земн?й кор? кисень зазвичай перебува? у зв'язному вигляд? у склад? ?нших х?м?чних сполук.
• При температур? ?182,926 °C кисень конденсу?ться на бл?до-блакитну р?дину. При ?218,4 °C в?н замерза?.
• Б?льш?сть живих орган?зм?в залежить в?д кисню. Маючи високу х?м?чну активн?сть, в?н здатний окислювати (?забирати? електрони) у багатьох х?м?чних речовин. Ц? реакц?? в?дбуваються з вид?ленням енерг?? необх?дно? для п?дтримання вс?х житт?вих процес?в орган?зму. Процес окиснення орган?чних речовин киснем в?дбува?ться в м?тохондр?ях житт?вих кл?тин ? назива?ться кл?тинним диханням.
• У 1785 роц? Антуан Лоран Лавуазь? в?дкрив, що вода — сполука кисню та водню. До того вода вважалася простою речовиною.
• Лавуазь? в?дкрив роль кисню у процесах гор?ння, за що у Берл?н? прихильниками теор?? флог?стону в?н був присуджений до спалення на вогнищ? як ?ретик науки. За в?дсутност? самого ?ретика, аутодафе в?дбулося in effigie, символ?чно: було спалено його прац? та портрет.
• Газ озон, молекули якого м?стять 3 атоми кисню, становить 0,00006 % пов?тря. В?н утворю?ться при дисоц?ац?? (розпад?) двоатомних молекул кисню п?д д??ю ультраф?олетових промен?в сонячного спектра.
• Вчен? NASA знайшли в екзосфер? — верхньому шар? атмосфери — супутника Сатурна Д?они кисень. Дане в?дкриття, за словами досл?дник?в, п?дтверджу? теор?ю про те, що в атмосфер? б?льшост? супутник?в газових г?гант?в Юп?тера ? Сатурна м?ститься кисень. Водночас професор Лондонського ун?верситету Ендрю Коатс заявив, що на Д?он? не виявлено ознак наявност? води, а отже, вона непридатна для життя. Проте, зауважив учений, на ?нших супутниках вдалося виявити наявн?сть льоду ? води, а це означа?, що там можуть бути виявлен? форми життя.
• Валентн?сть кисню не ? пост?йною 2^{[джерело?]}. Учен? вже досл?джують сполуки, у яких кисень виявля? валентност? 1, 3 або 4. Цю властив?сть можна просл?дкувати так: на зовн?шньому енергетичному р?вн? кисень ма? 6 електрон?в: 2 на 2s р?вн? та 4 на 2p р?вн?. Таким чином, в?н утворю? 2 сполуки за обм?нним методом та 2 за донорно-акцепторним (кисень — донор електронно? пари). Сумарно кисень може утворити 4 сполуки, а це значить, що вища валентн?сть кисню дор?вню? чотирьом. Валентн?сть 1 та 3 можна отримати, якщо при?днувати чи забирати електрони з 2p р?вня.

Див. також

• Б?ох?м?чна потреба кисню
• Окиснення
• Синглетний молекулярний кисень
• Список х?м?чних елемент?в
• Сатурац?я

Джерела

• Глосар?й терм?н?в з х?м?? // Й.Опейда, О.Швайка. ?н-т ф?зико-орган?чно? х?м?? та вуглех?м?? ?м. Л. М. Литвиненка НАН Укра?ни, Донецький нац?ональний ун?верситет — Донецьк: ?Вебер?, 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0. ^{[стор?нка?]}
• Ф. А. Деркач ?Х?м?я? Л. 1968. ^{[стор?нка?]}
• Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.. ^{[стор?нка?]}
• Михал?чко Б. М. Курс загально? х?м??. Теоретичн? основи: Навчальний пос?бник. — К.: Знання, 2009. — 548 с. ISBN 978-966-346-712-2. ^{[стор?нка?]}
• Кириченко В. ?. Загальна х?м?я: Навч.пос?бник. — К.: Вища школа, 2005. — 639 с. -(?л.) ISBN 966-642-182-8. ^{[стор?нка?]}

Посилання

• КИСЕНЬ [Арх?вовано 9 Червня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопед?я