喉咙痛喝什么
Речовина | |
Досл?джу?ться в |
ф?зика ? х?м?я ![]() |
---|---|
Модельний елемент |
чиста сполукаd ? chemical productd ![]() |
?дентиф?катор NCI Thesaurus |
C48807 ![]() |
Вужчий зовн?шн?й клас |
id.nlm.nih.gov/mesh/vocab#SCR_Chemical ![]() |
? об'?днанням |
див. список:d ![]() |
![]() ![]() |

Речовина? — вид матер??, яка характеризу?ться масою та склада?ться з елементарних частинок (електрон?в, протон?в, нейтрон?в, мезон?в тощо). Характерною властив?стю таких частинок ? в?дм?нн? в?д нуля бар?онний заряд або лептонний заряд. Терм?ном х?м?чна речовина позначають головним чином матер?ю— речовину, орган?зовану в атоми, молекули тощо[1]. Ф?зичн? та х?м?чн? властивост? речовин зумовлюються вза?мод??ю м?ж електронами та атомними ядрами, а також м?ж атомами, молекулами, йонами. Х?м?чн? речовини, що складаються з атом?в одного виду, ? простими, з атом?в р?зних вид?в— складними. Складн? х?м?чн? речовини розд?ляються на орган?чн? ? неорган?чн?.
Складаються з атом?в одного х?м?чного елемента (? формою його ?снування у в?льному стан?). Вс? прост? речовини в неорган?чн?й х?м?? под?ляються на дв? велик? групи:
Орган?чна х?м?я не ма? справи з простими речовинами.
Складн? речовини— це речовини, молекули яких складаються з атом?в двох ? б?льше х?м?чних елемент?в.
Б?льшу частину складних неорган?чних речовин можна розд?лити на так? групи:
Також можна вид?лити так? групи неорган?чних речовин: карб?ди, н?триди, г?дриди, ?нтерметал?ди ? т.д., як? не вкладаються в наведену вище класиф?кац?ю.
Вс? орган?чн? сполуки ? складними. Вони складаються в основному з атом?в Карбону, Г?дрогену та Оксигену.
Вс? орган?чн? речовини под?ляються на три велик? угруповання-ряди,а саме:[2]
- Ацикл?чн? сполуки, тобто сполуки з в?дкритим(незамкненим)ланцюгом вуглецевих атом?в.
Приклад,
СH3-CH2-CH2-CH2-CH2-CH3
н-гексан
- Карбоцикл?чн? сполуки-сполуки, що м?стять цикл?чну(замкнену в к?льце)будову молекули,причому цикли утворен? т?льки атомами вуглецю.
- Гетероцикл?чн? сполуки-речовини,до складу цикл?в яких, кр?м атом?в вуглецю,входять атоми ?нших елемент?в(найчаст?ше-азоту,кисню,с?рки).[2]
Молекулярна формула— одна з к?льк?сних характеристик речовини. Коли у науков?й практиц? одержують нову речовину, одним з крок?в першо? ?? ?дентиф?кац?? ? знаходження молекулярно? брутто-формули. Для цього виконують як?сний та к?льк?сний елементний анал?зи[3].
В?домо 4 агрегатн? стани речовини:
У повсякденному житт? можна спостер?гати чотири стани речовини:
- гази;
- тверд? т?ла;
- р?дини;
- плазма.
В?домо багато ?нших стан?в, таких як
- конденсати Бозе-Ейнштейна,
- нейтронно-вироджена матер?я (при екстремальн?й щ?льност?),
- Ферм?онний конденсат (при сильному холод?),
- кварк-глюонна плазма (при надзвичайно висок?й енерг??) та ?н.
але вони виникають лише в екстремальних ситуац?ях, таких як ультрахолодна або ультращ?льна матер?я.
Б?льш?сть речовин молекулярно? будови (кисень, вода, ам?ак, метан), але ? й атомарн? речовини (граф?т, алмаз, гел?й ? вс? ?нертн? гази), ? нав?ть ?онн? речовини (вс? метали).
Маючи на уваз? ?снування атомарних та ?онних речовин, усе ж умовно можна говорити узагальнено про молекулярну будову речовини.
Кожна речовина ма? сво? специф?чн? властивост?, тобто ознаки, як? визначають ?? ?ндив?дуальн?сть ? дають змогу в?др?знити ?? в?д ?нших речовин.
Ознаки, за якими р?зн? речовини под?бн? м?ж собою або в?др?зняються одна в?д одно?, називаються властивостями речовин.
Розр?зняють ф?зичн? й х?м?чн? властивост? речовин.До ф?зичних властивостей належать: кол?р, блиск, запах, смак, густина, температура кип?ння ? плавлення, електрична пров?дн?сть, прозор?сть,притягування магн?том, тверд?сть ? блиск. Ц? властивост? виявляються при безпосередньому спостереженн?. Наприклад, м?дь можна в?др?знити в?д ?нших речовин за ?? блиском ? кольором. Деяк? речовини легко вп?знати за запахом, наприклад оцет, нашатирний спирт.
Х?м?чн? властивост? речовин виявляються лише в процес? перетворення одних речовин на ?нш?.
П?д час спостереження за х?м?чними реакц?ями варто досл?джувати:
- природу реагент?в,?х розчинн?сть;
- умови проходження реакц?й;
- швидк?сть переб?гу реакц?й;
- в?зуальн? ефекти реакц?? (зм?ну кольору, поява чи зникнення осаду);
- наявн?сть поб?чних реакц?й;
- тепловий ефект реакц??.
![]() | Статтю ?Речовина? пол?пшено в рамках конкурсу ?В?к?пед?я для школи? (18 листопада 2024 — 19 с?чня 2025) | ![]() |
Номенклатура — це сукупн?сть правил, зг?дно з якими будують однозначну назву ?ндив?дуально? орган?чно? сполуки. Розр?зняють трив?альну та систематичну номенклатуру.
За систематичною номенклатурою ?ЮПАК, перш н?ж дати назву речовин?, в н?й треба визначити:
- Орган?чний радикал (вуглеводневий радикал) — залишок вуглеводню,з якого умовно видалено один чи дек?лька атом?в водню;
- Функц?ональну (хар?ктеристичну) групу — зам?сник, що м?стить невуглецев? атоми;
- Зам?сники — поняття, що охоплю? як функц?ональн? групи, так ? вуглеводнев? радикали;
- Родоначальну структуру, тобто х?м?чну структуру, що ? сновою найменування дано? орган?чно? речовини.
Посл?довн?сть формування назви орган?чно? сполуки ацикл?чного ряду за зам?сниковою номенклатурою
[ред. | ред. код]- Обирають родоначальну структуру (головний ланцюг)
- Формують назву родоначально? структури
- Проводять нумерац?ю атом?в вуглецю (Карбону)
- Дають назву зам?сникам
- Вказують положення кратного зв'язку[2]
Терм?н х?м?чна речовина також ма? синон?м х?м?кат, що застосову?ться для позначення будь-яких реактив?в ? препарат?в, котр? використовуються у х?м?чн?й промисловост?[4].
Шк?длива речовина (рос. вещество вредное, англ. noxious substance, harmful substance; н?м. sch?dlicher Stoff m, Schadstoff m) — речовина, що за умови контакту з орган?змом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробнич? травми, профес?йн? захворювання або в?дхилення у стан? здоров'я, як? виявляються сучасними способами як у процес? прац?, так ? у в?ддален? строки життя сучасного та наступного покол?нь.
- ↑ www.xumuk.ru (рос.)
- ↑ а б в Губський, Ю.?. (2007). Б?оорган?чна х?м?я. В?нниця: НОВА КНИГА. с. 24—26. ISBN 966-7890-71-6.
- ↑ Х?м?я: Пос?бник для вступник?в до вищих навчальних заклад?в /В. В. Сухан, Т. В. Табенська, А. Й. Капустян, В. Ф. Горлач. — 3-? вид. — К.: Либ?дь, 1996. — 448 с. ISBN 5-325-00832-3
- ↑ Словник укра?нсько? мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.
- Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Глосар?й терм?н?в з х?м?? / укладач?: Й. Опейда, О. Швайка ; ?н-т ф?зико-орган?чно? х?м?? та вуглех?м?? ?м. Л. М. Литвиненка НАН Укра?ни, Донецький нац?ональний ун?верситет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Вернадский В. И. Живое вещество и биосфера. — М., 1994.
- Х?м?чна речовина // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.