Корабе?льна артиле?р?я — сукупн?сть артилер?йсько? збро?, встановлено? на бойових кораблях ? призначено? для ведення артилер?йського вогню по берегових (наземних), морських (надводних) ? пов?тряних ц?лях.
Разом з береговою артилер??ю склада? морську артилер?ю. У сучасному понятт? корабельна артилер?я явля? собою комплекс артилер?йських установок, систем управл?ння вогнем ? артилер?йського бо?запасу.
Морська артилер?я Середньов?ччя ? Нового часу була представлена великокал?берними лафетними й малокал?берними вертлюжними гарматами, розм?щеними на одн?й або к?лькох палубах (деках). Сукупн?сть гармат одного дека називалася батаре?ю[1], а корабл? з таким розташуванням артилер?? з час?в раннього парового флоту ?менують батарейними[2].
Гармати розм?щали переважно вздовж борт?в, незначна к?льк?сть — на нос? й корм? (погонн? й ретирадн? гармати). Кал?бр гармат поступово зменшувався з висотою палуби: найважч? стояли на нижн?й палуб? (гондеку), найлегш? — на головн?й палуб? (також на верхн?й ? на шканцях). Лафети, що зам?нили ран?ш? прим?тивн? станки, мали вигляд низьких в?зк?в, споряджених чотирма кол?щатками.
Стр?льба велася через бортов? амбразури (гарматн? порти), як? в пох?дному стан? закривалися ззовн? люками. В?дк?т гармати для заряджання ? подальший накат до порту зд?йснювалися закр?пленими на лафет? гарматними талями, а втягання ?х всередину корпусу — в?дкотними талями. Кр?м рим?в для гарматних ? в?дкотних тал?в, на лафет? були рими для брюка — товстого каната, що охоплював винград ствола ? кр?пився к?нцями до луток порт?в: в?н затримував в?дк?т п?сля постр?лу[3][4].
Внасл?док хитавиц? морськ? гармати вимагали над?йного кр?плення: у пох?дному положенн? ствол зв'язували тросом (?швартували?) до тал?в або до кол?с лафета, а дуло — до рим?в у верхн?й лутц? порту. Для безпеки п?д колеса лафет?в п?дкладали клини, а задн? рими лафет?в одного борту з'?днували довгим тросом, який проходив через рими на палуб? ? через гаки на бокових лутках порт?в. В?дкриття ? закриття люк?в порт?в проводилося за допомогою порт-тал?в. Артилер?йське приладдя розм?щалося б?ля гармат (банники, забивач?, шуфл?, пиж?вники — на стволах, гандшпуги ? ломи — п?д лафетами), основн? артилер?йськ? запаси ? запасн? частини — в особлив?й кают? поруч крюйт-камери.
У друг?й половин? XIX стол?тт? морська артилер?я докор?нно зм?ню?ться. Поява панцерних корабл?в виклика? перех?д в?д батарейного компонування до баштового й казематного.
Корабельна артилер?я п?дрозд?ля?ться на артилер?ю великого, середнього ? малого кал?бру.
Артилер?йськ? системи великого ? середнього кал?бру досить ефективн? в боротьб? з надводними кораблями, особливо з швидк?сними малорозм?рними ц?лями в ближн?й зон?, а також при вогнев?й п?дтримц? морських десант?в ? сухопутних в?йськ.
Артилер?йське озбро?ння корабл?в в?йськово-морських сил р?зних кра?н представлене числе?нними установками великого ? середнього кал?бру. Серед них в першу чергу можна вид?лити гармати кал?бру 406 мм, 203 мм, 130 мм, 127 мм, 120 мм, 100 мм ? 76 мм.
Корабельн? артилер?йськ? установки малого кал?бру призначаються для боротьби ?з засобами нападу з пов?тря (з ав?ац??ю, протикорабельними ракетами), а також швидкох?дними малорозм?рними морськими ц?лями. Управл?ння стр?льбою цих артилер?йських установок зазвичай зд?йсню?ться за допомогою рад?олокац?йних станц?й керування збро?ю.
На надводних кораблях в?йськово-морських сил р?зних держав найширшого розповсюдження набули артилер?йськ? установки кал?бру 57 мм, 40 мм, 35 мм, 30 мм ? 20 мм.
- ↑ Батарея на парусном корабле // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- ↑ Батарейный корабль // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- ↑ Брюк, веревка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Винград // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- Травиничев А. (составитель). Корабельная артиллерия. — М. : Государственное военно-морское издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Широкорад А. ?Советская корабельная артиллерия?. — М. : Велень, 1995. — 80 с. — ISBN 5-85817-009-9. (рос.)
- Корабельная артиллерия стран мира с 1880 года по наши дни(англ.)
- Корабельная артиллерия в Энциклопедии Кирилла и Мефодия
- А. Б. Широкорад. Корабельная артиллерия Российского флота, 1867—1922
- Системы управления огнём корабельной артиллерии ?Пума?
- Перспективы развития морских артиллерийских систем крупного калибра
- Средства корабельного ПВО
- 1943 Popular Science article on the history of naval cannons (англ.)
- Корабельная артиллерия крупного и среднего калибра NATO
|
Це незавершена стаття про в?йськово-морський флот. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |