胎盘老化对胎儿有什么影响

Палеонтолог?я
Ким названо	Анр? Мар? Бленв?ль
?дентиф?катор WordLift	data.thenextweb.com/tnw/entity/paleontology
Частково зб?га?ться з	геолог?я ? палеоб?олог?яd
Протилежне	неонтолог?яd
Палеонтолог?я у В?к?сховищ?

百度 并且中国完成城市化的速度非常快，美国从10%到50%的城镇化率用了80年时间，我们用了30年就完成了这个过程。

Палеонтоло?г?я (грец. παλαι?? — ?давн?й, старовинний?, грец. ?ν — ?суще, те, що ?сну??, грец. λ?γο? — ?слово, вчення?; англ. pal(a)eontology, н?м. Pal?ontologie, фр. paléontologie) — наука, яка вивча? вимерл? орган?зми, намага?ться реконструювати за знайденими останками ?хн?й зовн?шн?й вигляд, б?олог?чн? особливост?, способи живлення, розмноження ? таке ?нше, а також в?дновити на основ? цих в?домостей х?д б?олог?чно? еволюц??. Палеонтологи досл?джують не т?льки останки власне тварин ? рослин, але ? ?х сл?ди, що скам'ян?ли, в?дкинут? оболонки й ?нш? св?дчення ?х ?снування. У палеонтолог?? також використовуються методи палеоеколог?? ? палеокл?матолог?? з метою в?дтворення середовища житт?д?яльност? орган?зм?в, з?ставлення сучасного м?сця ?снування орган?зм?в, припущення про навколишн? середовище вимерлих вид?в ? так дал?. На основ? вивчення залишк?в живих орган?зм?в минулих епох визначають в?к в?дклад?в, г?рських пор?д, як? ?х м?стять, вид?ляються стратиграф?чн? одиниц?.

Палеонтолог?я лежить на меж? м?ж б?олог??ю та геолог??ю, але в?др?зня?ться в?д археолог?? тим, що виключа? вивчення анатом?чно сучасних людей. Сучасна палеонтолог?я використову? методи, запозичен? з широкого кола наук, включаючи б?ох?м?ю, математику та ?нженер?ю. Використання вс?х цих метод?в дозволило палеонтологам досл?дити значну частину еволюц?йно? ?стор?? життя, починаючи з час?в, коли Земля стала здатною п?дтримувати життя, майже 4 м?льярди рок?в тому. У м?ру збагачення науково? бази, палеонтолог?я розвинулась у спец?ал?зован? п?дрозд?ли, деяк? з яких зосереджуються на р?зних типах викопних орган?зм?в, тод? як ?нш? вивчають еколог?ю та ?стор?ю навколишнього середовища, наприклад, стародавн? кл?матичн? умови, палеозоолог?я та палеоботан?ка.

?стор?я палеонтолог??

Виникнення палеонтолог?? як науково? дисципл?ни пов'язане з початком використання викопних решток для визначення геолог?чного в?ку ? стратиграф?чно? паралел?зац?? шар?в г?рських пор?д. Проте ще задовго до цього багато мислител?в ? натурал?ст?в висловлювали т? чи ?нш? судження щодо природи скам'ян?лостей ? ?х походження.

Правильн? уявлення про походження скам'ян?лостей, що належать деяким ф?лософам давнини, не отримали розвитку в епоху панування середньов?чно? схоластики, ? вчен? цього часу звичайно дивилися на скам'ян?лост? як на прояви ?пластично? сили?, або як на ?гру природи?. Альберт Великий (1193—1280) визнавав ?снування в земл? ?формотворчо? сили? (virtus formativa), хоча в?н разом з тим допускав, що тварини та рослини можуть тверднути до стану каменя там, де ? ?каменетворча сила?.

В епоху В?дродження, коли науки, кажучи словами Енгельса, починають розвиватися ?з чудовою швидк?стю?, виробляються досконал?ш? уявлення про природу копалин. Великий ?тал?йський художник ? вчений Леонардо да В?нч? (1452—1519) в молодост? брав участь в проритт? канал?в в П?вн?чн?й ?тал??, ? п?д час цих роб?т йому часто доводилося спостер?гати скам'ян?лост? в г?рських породах. Ц? спостереження привели його до висновку, що скам'ян?лост? ? рештками морських тварин, що жили на м?сцях, де тепер зустр?чаються ?х рештки. Колись море, на його думку, покривало гори, а р?чки виносили в море мул, який проникав в порожнини раковин; згодом морське дно перетворилося на сушу. Леонардо да В?нч? правильно пояснював походження скам'ян?лостей ? р?шуче в?дкидав думку ?нших вчених, зг?дно з яким скам'ян?лост? виникали в земл? п?д впливом з?рок.

Серед вчених XVI ст. швидкого поширення набула думка, н?бито скам'ян?лост? не мають н?якого в?дношення до орган?зм?в ? виникають в пластах г?рських пор?д в результат? д?? яко?сь сили, як?й давалися р?зн? найменування, ?нод? при цьому говорили про особливий ?с?к?, що виклика? скам'ян?ння. Так? погляди висловлювали ?тал?йськ? вчен? XVl ст. Матт?ол?, Фалопп?о, Ол?в?.

Знадобилося чимало часу для того, щоб правильне розум?ння природи скам'ян?лостей вкоренилося в науц?. П?сля Леонардо да В?нч? протягом ц?лих трьох стол?ть це питання залишалося предметом наукових суперечок. Багато вчених вважали скам'ян?лост? ?грою природи?. ?нш?, що визнавали орган?чне походження копалин, зазвичай вважали, що ц? останн? залишилися на земл? п?сля всесв?тнього потопу, про який опов?да? Б?бл?я.

До середини XVIII ст. в науц? вкоренилося положення, що скам'ян?лост? ? рештками орган?зм?в, як? жили колись, а не ? просто ?ф?гурним кам?нням?. Це було важливе досягнення у розвитку знань про скам'ян?лост?.

У XVIII ст. швидко ? з все зростаючими темпами зб?льшу?ться число праць, що м?стять описи та зображення скам'ян?лостей. Деяк? автори цих книг мало ц?кавляться питанням про те, як виникли скам'ян?лост?, ?нш? бачать в них рештки тварин, як? загинули при потоп?, але трет? вже розум?ють, що публ?кован? ними описи та зображення дають уявлення про орган?зми, що жили в р?зн? часи. Як приклади лише великих описових твор?в з хорошими зображеннями копалин можна згадати монограф?? н?мецьких вчених ?. Т. Клейна (J. Klein, 1770), П. Ба?ра (Р. Baier, 1712; 1730, друге, доповнене видання вийшло в 1757 р.), роботи швейцарц?в Л. Бурге (L. Bourguet, 1721) та ?. Геснера (J. Gessner, 1758). У 1784 р. Буртин (Burtin) опубл?кував атлас копалин Бельг??. У Франц?? про копалини тварин та рослини писав в 1718 ? 1722 рр. А. Жюссь?, а Е. Бертран (Е. Bertrand) створив ? випустив в 1763 р. ?Словник скам'ян?лостей?. У Нюрнберз? в 1755—1775 рр. було видано чудову чотиритомну працю Г. Кнорра (С. Knorr) ? ?. Вальха (J. Walch) ?Збори пам'яток природи й природна ?стор?я скам'ян?лостей?, яка ? зведенням всього того, що було тод? в?домо про викопн? рештки орган?зм?в. Таким чином, в 70-х роках XVIII ст. в Зах?дн?й ?вроп? вже ?снувала досить велика описова л?тература про скам'ян?лост?.

Викопний матер?ал сам по соб? представлявся ц?кавим. Передов? вчен? розум?ли, що в?н да? уявлення про орган?зми, як? колись жили у вод? й на суш?. Деяк? з цих учених розум?ли також ? те, що тварини, рештки яких збереглися у вигляд? скам'ян?лостей, жили не в один ? той же час ? що ?х не можна вважати загиблими в один ? той же момент внасл?док всесв?тнього потопу. Дал? цього наука тод? не йшла, ? серйозних спроб з'ясування в?дносно? давнини шар?в земно? кори не було. Вт?м, деяк? досл?дники досить близько п?д?йшли до розум?ння хронолог?чного значення скам'ян?лостей.

Палеонтолог?чн? досл?дження в сучасному розум?нн? почались на початку XIX стол?ття. 1815 року англ?йський геолог В?льям См?т продемонстрував ц?нн?сть використання викопних для вивчення пласт?в. Приблизно в той же час французький зоолог Жорж Кюв'? ?н?ц?ював пор?вняльн? досл?дження структури живих тварин з викопними залишками. Прац? В?льяма См?та заклали основи ?сторично? геолог?? ? стратиграф?? як самост?йних геолог?чних наук, а прац? Жоржа Кюв'? — пор?вняльно? анатом?? та палеонтолог??.

Див. також

• Б?остратиграф?я — стратиграф?я, яка визнача? в?к шар?в пор?д на основ? скам'ян?лостей.
• Геохронолог?я
• ?стор?я життя на Земл?
• Стратиграф?чна палеонтолог?я
• Палеонтолог?чний музей ?мен? В. О. Топачевського
• Палеоботан?ка — вивчення орган?чно? еволюц?? рослин на основ? скам'ян?лостей.
• Палеоантрополог?я — вивчення до?сторичних людей.
• Палеогенетика — вивчення ?стор?? життя через досл?дження збереженого генетичного матер?алу з останк?в стародавн?х орган?зм?в.
• Рад?о?зотопне датування — метод, який використову?ться для датування таких матер?ал?в, як кам?ння або вуглець.
• Колекц?онування скам'ян?лостей — колекц?онування фосил?й з метою вивчення, збирання чи продажу.

Л?тература

• Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Геолог?я з основами геох?м?? та палеонтолог??: пос?бник для студ. х?м. та б?ол. спец. вищ. навч. закл. / Й. М. Свинко, М. Я. Сивий. — Вид. 2-ге, доповн. — Терноп?ль: ТНПУ ?м. В. Гнатюка, 2011. — 384 с. — ISBN 978-966-7425-89-0
• Загальна геолог?я з основами геох?м?? та палеонтолог??: цикл лекц?й для студ. х?м?ко-б?ол. та геогр. фак. (заочна форма навчання) / Й. М. Свинко. — Терноп?ль: ТНПУ, 2008. — 111 с.
• Палеонтолог?чний музей. Нац?ональний науково-природничий музей НАН Укра?ни. Пут?вник / Топачевський В. О., Семенов Ю. О., Крахмальна Т. В., Михалевич О. А. — Ки?в, 2004. — 73 с.
• Ц?кава палеонтолог?я Терноп?лля: [навчальний пос?бник] / Й. М. Свинко, П. М. Дем'янчук, О. В. Вол?к, С. В. Гулик ; ТНПУ ?м. В. Гнатюка, Ун?верситет Ватерлу. — Терноп?ль: Осадца Ю. В., 2018. — 122 с. — ISBN 978-617-7516-58-2

• (рос.) Друшиц В. В. Палеонтология беспозвоночных. — М. : Изд-во МГУ, 1962.
• (рос.) Историческое развитие класса насекомых. — М. : Наука, 1980.
• (рос.) Красилов В. А. Эволюция и биостратиграфия. — М. : Наука, 1977.
• (рос.) Красилов В. А. Происхождение и ранняя эволюция цветковых растений. — М. : Наука, 1994.
• (рос.) Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных : в 3-х т. — М. : Наука, 1992-1993.
• (рос.) Мейен С. В. Основы палеоботаники. Справочное пособие. — М. : Недра, 1986. — 403 с.
• (рос.) Джордж Гейлорд С?мпсон. Великолепная изоляция. — М. : Мир, 1983.

Посилання

• (англ.) Palaeoblog. Evolution. Extinction. Fossilization. (Repeat) — стор?нка про палеонтолог?ю хребетних в?д Майкла Раяна (Michael J. Ryan), професора Кл?влендського музею природи.
• (рос.) (англ.) Палеонтолог?чн? бази даних та програмне забезпечення для еволюц?йних досл?джень.
• (рос.) Новини палеонтолог?чних досл?джень — на портал? ?Еелементи.ру?.
• (рос.) Аммонит.ру — палеонтолог?чний портал.
• (рос.) Палеоэнтомология в России — портал Лаборатор?? артропод Палеонтолог?чного ?нституту РАН.