访青铜峡市市委副书记、青铜峡市人民政府市长金永灵

Обсерватор?я П'?ра Оже

англ. Pierre Auger Observatory
Назва на честь:	П'?р В?ктор Оже
35°12′24″ пд. ш. 69°18′57″ зх. д.
Кра?на	Аргентина
Розташування	Malargüe Departmentd Сан-Рафаель
Код	I47
Висота	1340 м
В?дкрито	2008
Сайт:	auger.org
Обсерватор?я П'?ра Оже Обсерватор?я П'?ра Оже (Аргентина)
Обсерватор?я П'?ра Оже у В?к?сховищ?

百度 报道称，目前萨科齐已被控制，被禁止与多名涉案人员交流，包括塔基丁；不能前往一系列国家，包括利比亚。

Обсерватор?я П'?ра Оже (?сп. El Observatorio Pierre Auger) — м?жнародна обсерватор?я косм?чних промен?в в Аргентин?, призначена для виявлення косм?чних промен?в надвисоких енерг?й: субатомних частинок, що рухаються з? швидк?стю близькою до швидкост? св?тла та енерг??ю вище 10¹⁸  еВ. В атмосфер? Земл? так? частинки вза?мод?ють з ядрами атом?в пов?тря, породжуючи ?нш? частинки. Частинки, утворен? внасл?док цього ефекту (так званий ефект ?широких атмосферних злив?), можуть бути виявлен? ? вим?рян?. Однак оск?льки ц? високоенергетичн? частинки за оц?нками з'являються на 1 км²  т?льки раз на стол?ття, площа виявлення частинок в обсерватор?? Оже становить 3000 км² — розм?р Род-Айленду, або Люксембургу — для того, щоб заф?ксувати достатню к?льк?сть цих вза?мод?й. Обсерватор?я розташована в зах?дн?й частин? пров?нц?? Мендоси, Аргентина, неподал?к Анд.

Буд?вництво розпочалося 2000 року роц? ? оф?ц?йно завершено 2008 року.

Обсерватор?ю було названо на честь французького ф?зика П'?ра В?ктора Оже. Проект був запропонований Джеймсом Крон?ном ? Аланом Уотсонсом 1992 року. Сьогодн? б?льш н?ж 500 ф?зик?в з близько 100 р?зних установ у всьому св?т? сп?впрацюють для п?дтримки та оновлення сайту в Аргентин?, а також для збору та анал?зу даних вим?рювань. 15 кра?н-учасник?в зробили певний внесок в загальний бюджет буд?вництва, що становить близько 50 млн $^{[джерело?]}.

Ф?зичне п?д?рунтя

Косм?чн? промен? надвисоких енерг?й, що досягають Земл?, складаються з окремих субатомних частинок (протон?в або атомних ядер), кожна з енерг??ю понад 10¹⁸ еВ. Коли одна з таких частинок досяга? атмосфери Земл?, вона розс?ю? свою енерг?ю утворюючи м?льйони ?нших частинок: електрони, фотони та мюони з? швидкостями, наближеними до швидкост? св?тла. Ц? частинки поширюються перпендикулярно до напрямку руху частинки, що ?х породила, утворюючи площину поступального руху частинок з б?льшими ?нтенсивностями поблизу ос?. Це явище називають ?широкими атмосферними зливами?. Проходячи через атмосферу, ц? частинки створю? ультраф?олетове випром?нювання, невидиме для людського ока, так званий флуоресцентний ефект, яке б?льш-менш нагаду? структуру прямих сл?д?в блискавки. Ц? сл?ди можуть бути сфотографован? на висок?й швидкост? спец?ал?зованими телескопами, так званими детекторами флуоресценц??, на невелик?й висот?. Також, коли частинки досягають поверхн? Земл?, вони можуть бути виявлен? п?сля потрапляння в резервуар з водою, де вони випром?нюють видиме св?тло, спричинене ефектом Черенкова. Це випром?нювання ф?ксу?ться чутливою фотоелектричною трубкою. Так? станц?? називаються водяними черенковськими детекторами. Обсерватор?я Оже ма? обидва типи детектор?в, що охоплюють всю площу, забезпечуючи високу точн?сть вим?рювань.

Коли широк? атмосферн? зливи досягають поверхн?, напрям променя може бути розрахований, застосовуючи дек?лька детектор?в Черенкова. Розташування ос? може бути визначено виходячи з щ?льност? в кожному з детектор?в наземно? станц??. Кут ос? може бути визначений залежно в?д р?зниц? в час? вза?мод??: коли в?сь вертикальна, вс? наземн? детектори ф?ксують спалахи в один момент часу; будь-який нахил ос? викличе р?зницю в час? м?ж надходженням частинок на р?зних детекторах.

Обсерватор?? Ейлера

Косм?чн? промен? були в?дкрит? 1912 року В?ктором Гессом. В?н вим?ряв р?зницю в ?он?зац?? на р?зних висотах (використовуючи Ейфелеву вежу й пов?тряну кулю), визначаючи атмосферне розр?дження з одного променя. Вим?рювання проводились п?д час затемнення, щоб виключити вплив Сонця. Багато вчених досл?джували феномен, ?нод? самост?йно, а в 1937 роц? Пь?р Оже зм?г описати детально, що це був один пром?нь, що вза?мод?яв з ядрами атом?в пов?тря, спричиняючи електронну й фотонну атмосферн? зливи. У той же час була виявлена третя частка — мюон (поводиться як дуже важкий електрон).

Огляд

Поверхневий детектор (ПД)

Станц?я поверхневих детектор?в (або 'танк?в') обсерватор?? П'?ра Оже.

1967 року Ун?верситет Л?дса працював з водяним черенковським детектором (невеликий басейн з водою глибиною 1,2 м) ? створив 12 км² зону виявлення в Хавера Парк за допомогою 200 таких детектор?в. Вони були орган?зован? в групи по чотири трикутно? форми (Y) р?зних розм?р?в. Обсерватор?я працювала протягом 20 рок?в, ? основн? проектн? параметри були використан? для наземно? системи виявлення в обсерватор?? Оже. Це було зроблено Аланом Уотсонсом, який в останн? роки очолював досл?дницьку групу ? згодом очолював Колаборац?ю Оже Обсерватор??.

Флуоресцентний детектор (ФД)

Один з чотирьох флюоресцентних детектор?в (ФД) станц??. Видно ш?сть в?кон

Техн?ка для флуоресцентного детектора була розроблена в експериментах Волкано-Ранч (Нью-Мексико, 1959—1978), так званого Ока Мухи (англ. the Fly's Eye) (Дугвай, штат Юта) ? його наступника детектора косм?чних промен?в "Око Мухи" високо? розд?льно? здатност?. Ц? оптичн? телескопи, в?дюстован?, щоб ф?ксувати УФ промен? св?тла вздовж площ? поверхн?. В?н використову? моза?чне спостереження (аналог?чно як в очей мухи) для утворення п?ксельних фотограф?й на висок?й швидкост?. 1992 року Джеймс Вотсон Крон?н керував досл?дженнями ? очолив Колаборац?ю обсерватор?? Оже.

Результати

У листопад? 2007 року, команда проекту П'?ра Оже оголосила деяк? попередн? результати. Вони показали, що напрямки 27 точок з найб?льшими енерг?ями сильно корелюють з розташуванням активних ядер галактик (АЯГ). Отриман? результати п?дтверджують теор?ю, що в центр? кожного АЯГ ? велика чорна д?ра, що створю? достатньо сильне магн?тне поле, щоб прискорити протони до енерг??? 10²⁰ еВ ? вище.

Вивчалась ан?зотроп?я косм?чних промен?в з енерг??ю вище 10¹⁹ еВ. Була виявлена не сутт?ва в?дм?нн?сть в?д ?зотропного потоку в анал?з? з масиву телескопа. Науковц? не виявили точкових джерел EeV нейтрон?в або фотон?в.

Колаборац?я П'?ра Оже публ?ку? (з ?нформац?йно-просв?тницькою метою) 1 з? 100 випадк?в атмосферних злив, енерг?я яких не перевищу? 50 ЕеВ (1 ЕеВ = 10¹⁸ еВ). Б?льш? енерг?? потребують детальн?шого анал?зу ? ще не опубл?кован?. Ц? дан? доступн? на оф?ц?йному вебсайт? Public Event Display.

Галерея

• 
  Центральний кампус.
• 
  Задн?й вигляд станц?? ПД.
• 
  Один з чотирьох ФД.

Див. також

• November 2007 AGN Press Release
• Correlation of the Highest-Energy Cosmic Rays with Nearby Extragalactic Objects [Арх?вовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.]: Science 2007 (subscription required). Arxiv preprint [Арх?вовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.] (free but not official).
• Let It Rain Symmetry February 2005

Посилання

• Official website [Арх?вовано 25 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Public Event Display
• Southern site website [Арх?вовано 17 с?чня 2016 у Wayback Machine.] (Spanish and English)
• COSMUS — visuals for the PAO: includes movies, animated 3d models of cosmic ray showers over the Malargüe site, and stereo photographs.
• ASPERA European astroparticle physics network
• Astroparticle.org — European astroparticle physics portal
• Detecting Cosmic Rays: The Auger Observatory and Frontier Science [Арх?вовано 28 кв?тня 2009 у Wayback Machine.] — Interview with Angela Olinto (video)