“你我共参与 西安更美丽”地铁志愿者在行动
| [перев?рена верс?я] | [перев?рена верс?я] |
м автоматична зам?на {{Не перекладено}} в?к?-посиланнями на перекладен? статт? ? |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Терагерцове випром?нення ? складовою частиною [[Випром?нювання чорного т?ла|випром?нювання чорних т?л]] будь-якого типу ?з температурою б?льшою н?ж приблизно 2 [[Кельв?н]]а. Оск?льки це термальне випром?нювання ? дуже слабким, спостереження за [[Субм?л?метрова астроном?я|косм?чними об'?ктами на цих частотах]] ? дуже важливим для отримання характеристик холодного 10–20 [[Кельв?н|K]] [[Косм?чний пил|косм?чного пилу]] [[М?жзоряна хмара|м?жзоряних хмар]] в галактиц? Чумацький Шлях, ? у в?ддалених [[Галактика з? спалахом зореутворення|галактиках ?з спалахом зореутворення]]. |
Терагерцове випром?нення ? складовою частиною [[Випром?нювання чорного т?ла|випром?нювання чорних т?л]] будь-якого типу ?з температурою б?льшою н?ж приблизно 2 [[Кельв?н]]а. Оск?льки це термальне випром?нювання ? дуже слабким, спостереження за [[Субм?л?метрова астроном?я|косм?чними об'?ктами на цих частотах]] ? дуже важливим для отримання характеристик холодного 10–20 [[Кельв?н|K]] [[Косм?чний пил|косм?чного пилу]] [[М?жзоряна хмара|м?жзоряних хмар]] в галактиц? Чумацький Шлях, ? у в?ддалених [[Галактика з? спалахом зореутворення|галактиках ?з спалахом зореутворення]]. |
||
До телескоп?в, що працюють в даному д?апазон? частот в?дносяться: [[Телескоп ?мен? Джеймса Клерка Максвелла]], [[Калтекська субм?л?метрова обсерватор?я]] та {{нп|Субм?л?метровий рад?отелескоп||en|Submillimeter Array}} у [[Обсерватор?я Мауна-Кеа|обсерватор?? Мауна-Кеа]] на Гаваях, телескоп на аеростат? {{нп|BLAST (телескоп)|BLAST|en|BLAST (telescope)}}, [[Гершель (косм?чний телескоп)|косм?чний телескоп Гершель]], |
До телескоп?в, що працюють в даному д?апазон? частот в?дносяться: [[Телескоп ?мен? Джеймса Клерка Максвелла]], [[Калтекська субм?л?метрова обсерватор?я]] та {{нп|Субм?л?метровий рад?отелескоп||en|Submillimeter Array}} у [[Обсерватор?я Мауна-Кеа|обсерватор?? Мауна-Кеа]] на Гаваях, телескоп на аеростат? {{нп|BLAST (телескоп)|BLAST|en|BLAST (telescope)}}, [[Гершель (косм?чний телескоп)|косм?чний телескоп Гершель]], [[Субм?л?метровий телескоп ?м. Генр?ха Герца]] в {{нп|М?жнародна обсерватор?я Маунт Грем||en|Mount Graham International Observatory}} в Аризон?, ? досить недавно побудований [[Великий м?л?метровий рад?отелескоп Атаками]]. Непрозор?сть Земно? атмосфери для субм?л?метрового випром?нювання змушу? розм?щувати ц? телескопи на дуже високих д?лянках або у космос?. |
||
==Прим?тки== |
==Прим?тки== |
||
Поточна верс?я на 12:13, 4 липня 2024
Смуга частот | в?д 300 ГГц до 3 ТГц |
|---|---|
Довжини хвиль | в?д 1 мм до 100 μм |
| Рад?о д?апазони | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Стандарт МСЕ | ||||||||||||
|
||||||||||||
| ?С / НАТО / US ECM | ||||||||||||
| IEEE | ||||||||||||
| ?нш?, телебачення та рад?о | ||||||||||||
Тераге?рцове випром??нювання (англ. Tremendously high frequency, THF, Terahertz radiation) – також назива?ться субм?л?метровим випром?нюванням, терагерцовими хвилями[1], T-промен?, T-хвил?, T-св?тло, T-люкс ? ТГц – склада?ться ?з електромагн?тних хвиль в межах д?апазону частот в?д 0.3 до 3 терагерц (ТГц) в?дпов?дно до стандарт?в затвердженого ITU. Один терагерц дор?вню? 1012 Гц або 1000 ГГц. Довжина хвил? терагерцового випром?нення в?дпов?дно до частотного д?апазону зм?ню?ться в?д 1 мм до 0.1 мм (або 100 μм). Оск?льки довжина хвиль терагерцового випром?нення почина?ться ?з довжини хвил? в один м?л?метр ? переходить у коротш? хвил?, ?нод? його називають субм?л?метровим д?апазоном, а саме випром?нення називають субм?л?метровими хвилями, особливо в контекст? астроном??.
Терагерцове випром?нення може проникати кр?зь тонк? шари матер??, але затриму?ться товст?шими предметами. Терагерцов? ?мпульси, як? проходять кр?зь матер?али можна використовувати для отримання характеристик матер?алу[en], досл?дження шар?в, ? як альтернатива рентген?вського пром?ння для отримання зображень високо? розд?льно? здатност? внутр?шньо? структури твердих об'?кт?в[2].
Терагерцов? хвил? у електромагн?тному спектр? знаходяться м?ж м?крохвильовими ? ?нфрачервоними хвилями, для яких технолог?? для генерац?? ? ман?пуляц?? знаходяться в стад?? розвитку. В ц?й зон? електромагн?тного спектра частота електромагн?тного випром?нювання ста? дуже високою для вим?рювання цифровими способами за допомогою електронних частотом?р?в, то ж його вим?рюють непрямим шляхом з використанням властивостей довжини хвил? ? енерг??. Генерування ? модуляц?я когерентних електромагн?тних сигнал?в у цьому д?апазон? частот також потребу? розвитку нових пристро?в ? технолог?й: застосування традиц?йних електронних пристро?в для генерування ? модуляц?? рад?охвиль ? м?крохвиль переста? бути можливим.
Терагерцове випром?нення розташоване м?ж ?нфрачервоним ? м?крохвильовим випром?ненням в електромагн?тному спектр?, ? ма? сп?льн? властивост? кожного з них. Як ?нфрачервоне ? м?крохвильове випром?нювання, терагерцове випром?нення поширю?ться здовж л?н?? прямо? видимост? ? ? не?он?зуючим випром?ненням[en]. Под?бно до м?крохвильового випром?нення, терагерцове випром?нення може проникати через широке р?зноман?ття непров?дних матер?ал?в. Терагерцове випром?нення може проходити кр?зь одяг, пап?р, картон, дерево, мур, пластик ? керам?ку. Глибина проникнення як правило ? меншою за м?крохвильове випром?нювання. Терагерцове випром?нення ма? обмежене проникнення кр?зь туман ? хмари ? не може проникати кр?зь р?дку воду або метал.[3] Терагерцове випром?нення не ? ?он?зуючим, але все ж таки може проникати на деяку в?дстань кр?зь тканини т?ла, тому становить ?нтерес як можлива зам?на медичних рентген?вських промен?в. Через б?льш довжину хвил?, зображення як? отримуються ?з використанням терагерцових хвиль мають меншу розд?льну здатн?сть н?ж рентген?вськ? зображення, то ж ?? необх?дно зб?льшувати[4].
Земна атмосфера ? сильним поглиначем терагерцового випром?нення, тому дальн?сть поширення терагерцового випром?нювання в пов?тр? обмежена к?лькома десятками метр?в, що робить його непридатним для систем зв'язку на велик? в?дстан?. Однак, на в?дстан? в ~10 метр?в цей д?апазон може дозволити створювати багато корисних застосувань з в?зуал?зац?? та побудови бездротових мереж з високою здатн?стю пропускання, особливо для систем в прим?щеннях. Кр?м того, генерування ? виявлення когерентного терагерцового випром?нення дос? залиша?ться техн?чно складним, хоча вже ?снують недорог? комерц?йн? джерела випром?нення в д?апазон? 0.3–1.0 ТГц (нижня частина спектра), до яких в?дносяться г?ротрони, осцилятори зворотно? хвил?, та резонансн? тунельн? д?оди.
Терагерцове випром?нення ? складовою частиною випром?нювання чорних т?л будь-якого типу ?з температурою б?льшою н?ж приблизно 2 Кельв?на. Оск?льки це термальне випром?нювання ? дуже слабким, спостереження за косм?чними об'?ктами на цих частотах ? дуже важливим для отримання характеристик холодного 10–20 K косм?чного пилу м?жзоряних хмар в галактиц? Чумацький Шлях, ? у в?ддалених галактиках ?з спалахом зореутворення.
До телескоп?в, що працюють в даному д?апазон? частот в?дносяться: Телескоп ?мен? Джеймса Клерка Максвелла, Калтекська субм?л?метрова обсерватор?я та Субм?л?метровий рад?отелескоп[en] у обсерватор?? Мауна-Кеа на Гаваях, телескоп на аеростат? BLAST[en], косм?чний телескоп Гершель, Субм?л?метровий телескоп ?м. Генр?ха Герца в М?жнародна обсерватор?я Маунт Грем[en] в Аризон?, ? досить недавно побудований Великий м?л?метровий рад?отелескоп Атаками. Непрозор?сть Земно? атмосфери для субм?л?метрового випром?нювання змушу? розм?щувати ц? телескопи на дуже високих д?лянках або у космос?.
- ↑ Jones, Graham A.; Layer, David H.; Osenkowsky, Thomas G. (2007). National Association of Broadcasters Engineering Handbook. Taylor and Francis. ISBN 978-1136034107. Арх?в ориг?налу за 5 липня 2014. Процитовано 23 лютого 2019.
- ↑ Ahi, Kiarash (26 травня 2016). Advanced terahertz techniques for quality control and counterfeit detection. Proc. SPIE 9856, Terahertz Physics, Devices, and Systems X: Advanced Applications in Industry and Defense, 98560G. Terahertz Physics, Devices, and Systems X: Advanced Applications in Industry and Defense. 9856: 98560G. Bibcode:2016SPIE.9856E..0GA. doi:10.1117/12.2228684. Процитовано 26 травня 2016.
- ↑ JLab generates high-power terahertz light [Арх?вовано 17 листопада 2010 у Wayback Machine.]. CERN Courier. 1 January 2003.
- ↑ Ahi, Kiarash (2018). A Method and System for Enhancing the Resolution of Terahertz Imaging. Measurement. doi:10.1016/j.measurement.2018.06.044. ISSN 0263-2241.
- Terahertz radiation: applications and sources by Eric Mueller
